про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8109/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьова С.В., розглянувши матеріали у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивачки звернувся з позовом до суду, у якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 - представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами;
2) зобов'язати Відповідача вжити позитивні дії:
2.1. негайно усунути виявлену дискримінацію шляхом:
- скасування всіх змін, внесених Відповідачем до електронної пенсійної справи Позивачки в режимі «макетної обробки», як таких, що здійснені у спосіб, не передбачений чинним законодавством та відновлення попередніх значень;
- скасування результатів протиправного перерахунку пенсії, здійсненого із порушенням вимог законодавства, зокрема у протоколі перерахунку від 02.04.2025 року № 110130002424;
2.2. застосувати до Позивачки загальний, передбачений законом порядок поновлення, нарахування та розрахунку пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або «макетного» втручання в електронну пенсійну справу;
2.3. включити Позивачку до кола осіб, яким Відповідач проводить індексацію, автоматичні масові перерахунки, доплати та надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії для фактичної виплати;
2.4. розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема Позивачки, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України;
2.5. здійснити перерахунок та виплату на визначений позивачем банківський рахунок поточної пенсії позивача та недоотриманої пенсії позивача, починаючи з 07.10.2009 року, відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», саме - в чинній редакції на момент виконання судового рішення, з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або «макетного» втручання в електронну пенсійну справу, та здійснити виплату нарахованої пенсії за винятком уже виплачених відповідачем сум за вказаний період, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.";
3) встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вищевказаним способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.
Таким чином, предмет позову повинен бути визначений чітко, конкретно і в спосіб, передбачений законом, оскільки саме від правильного формулювання позовних вимог залежить можливість їх належного та ефективного судового розгляду.
Із поданого позову убачається, що позивач заявляє низку вимог, які стосуються визнання протиправних дій/бездіяльності відповідача, усунення дискримінації, зобов'язання здійснити низку позитивних дій та розробити системні заходи.
Проте у такому формулюванні позовні вимоги є неконкретизованими, носять характур загальних фраз, містять неоднорідні прохання - від визнання бездіяльності протиправною до вимог про розроблення державним органом внутрішніх політик, проведення просвітницької роботи та усунення дискримінації у широкому розумінні, не містять чіткого визначення, які саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача (в чому вони проявились) оскаржуються, у чому саме полягає порушення прав позивача та який саме спосіб захисту ним обраний щодо кожного встановленого порушення.
Крім того, неконкретність заявлених вимог не дає можливості суду перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, оскільки не вказано, які саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача підлягають судовому контролю, та коли такі дії вчинені (допущена бездіяльність) та прийняті такі рішення.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що:
- за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто не менше 1211,20 грн та не більше 15140,00 грн;
- за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто 1211,20 грн.
Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В свою чергу, пільги по сплаті судового збору визначено у ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Всупереч ч.3 ст.161 КАС України до адміністративного позову не додано документ про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, відсутність чітко структурованих та конкретизованих позовних вимог, про що було зазначено вище, позбавляє суд можливості визначити точну кількість вимог майнового та немайнового характеру, а отже - встановити правильний розмір судового збору, що підлягає сплаті відповідно до Закону України "Про судовий збір".
У зв'язку з викладеним позивачу необхідно:
1) привести позовні вимоги у відповідність до вимог КАС України;
2) надати відомості та документи, необхідні для перевірки судом дотримання строків звернення до суду, з урахуванням визначених позивачем оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності;
3) надати докази сплати судового збору у розмірі, що відповідає кількості та характеру уточнених позовних вимог, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від його сплати.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій викласти позовні вимоги відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, з урахуванням мотивувальної частини даної ухвали, та чітко визначивши: які саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача оскаржуються; у чому полягає порушення прав позивача, зокрема щодо стверджуваної дискримінації; який конкретний спосіб судового захисту обрано за кожною вимогою;
- документів або пояснень, що дають змогу суду встановити коли саме такі дії вчинені (допущена бездіяльність) та прийняті такі рішення з урахуванням уточненого предмета спору;
- документів про сплату судового збору у розмірі, що відповідає кількості та характеру уточнених позовних вимог, або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА