10 грудня 2025 року № 320/39480/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виготовлення, не оформлення та не видачі позивачу військово-облікового документу з зазначенням даних про виключення із військового обліку.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити, оформити на ім'я позивача військово-обліковий документ із зазначенням даних про виключення із військового обліку та видати його позивачу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звільнений з органів внутрішніх справ через хворобу, на підставі свідоцтва про хворобу Госпітальної ВЛК ЦГ МВС України. У жовтні 2015 року висновком МСЕК позивачу встановлено 2 групу інвалідності. Позивач звертався до відповідача з заявою щодо видачі військово-облікового документу з зазначенням даних про виключення з військового обліку. Однак, не отримав відповіді на таку заяву. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами опрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвалу суду відповідач отримав, однак станом на час розгляду справи, відзив на позов до суду не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На виконання вимог ухвали про витребування доказів, відповідачем надано до суду письмові пояснення, в яких проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що відповідно до наявних в Єдиному електронному реєстрі військовозобов'язаних, призовників та резервістів даних позивач на військовому обліку ані у відповідача ані у будь-якому іншому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки не перебуває. Також у АІТС Оберіг є наявні дані щодо адреси (факт./реєстр.) позивача, а саме: АДРЕСА_1 . Тобто позивач, станом на момент подання заяви, за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання не перебував на військовому обліку у відповідача та не перебуває станом на зараз, та відповідно не був виключений з військового обліку відповідача.
Також відповідач повідомив, що 27.06.2024 було розглянуто заяву позивача та надано відповідь, якою було запропоновано позивачу особисто прибути до відповідача для вирішення питання щодо виготовлення, оформлення та видачі позивачу військово-облікового документу з зазначенням даних про виключення із військового обліку. Будь-яких інших рішень за наслідками розгляду заяви позивача відповідачем не приймалось. Таким чином, відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Позивач проходив службу в Департаменті Державної служби охорони при МВС України та наказом від 07.09.2015 за № 238 о/с був звільнений у відставку відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за п. 65 «б» (через хворобу).
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 142 від 28.08.2015, позивач постановою ВЛК ЦГ МВС України на підставі ст. 39а, 40в, 41б, 14б, 42в, 71в, 23в, 11в, 55в графи І наказу МВС України № 85 від 2001 був визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.10.2015, позивач отримав ІІ групу інвалідності з 27.10.2015 до 01.11.2017. Захворювання пов'язане з проходженням служби.
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.10.2015, позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 24.06.2024, в якій просив виготовити, оформити на його ім'я військово-обліковий документ з зазначенням даних про виключення з військового обліку.
Листом від 27.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 на заяву позивача повідомив, що для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку, громадянин зобов'язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку, або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру. Рекомендовано позивачу особисто прибути до ТЦК та СП.
Позивач стверджує, що відповідач не надав відповіді на його звернення, у зв'язку з чим вважає протиправною бездіяльність відповідача у зв'язку з чим звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини дев'ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно ст. 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України, які, крім іншого, припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають зокрема громадяни України, які визнані непридатними до військової служби (ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII).
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Згідно з п. 3 Порядку, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до положень п. 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Пунктом 81 Порядку передбачено, шо взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Відповідно до п. 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.
Пунктом 13, 14 Порядку № 559 визначено, що бланк військово-облікового документа у паперовій формі виготовляється самостійно районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки або їх відділами (відповідними органами СБУ, підрозділами розвідувальних органів) згідно з вимогами, зазначеними у додатку 1.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або їх відділи (відповідні органи СБУ, підрозділи розвідувальних органів) можуть роздруковувати бланк військово-облікового документа, який формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Бланк військово-облікового документа виготовляється з паперу і має розмір 148 х 210 міліметрів (формат А5). Зміст пунктів 1-8 друкується (заповнюється) на лицьовому боці військово-облікового документа, пунктів 9-15 - на його зворотному боці. У верхній лівій частині лицьового боку документа вклеюється кольорова фотокартка його власника розміром 35 х 45 міліметрів, яка засвідчується гербовою мастиковою печаткою районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного органу СБУ, розвідувального органу).
Підпис керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, підрозділу розвідувального органу) засвідчується гербовою мастиковою печаткою.
Номер військово-облікового документа на бланку і дата його видачі вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у день видачі.
Військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках:
взяття громадянина на військовий облік як призовника, військовозобов'язаного або резервіста;
якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов'язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного;
зміни категорії щодо військового обов'язку;
відсутності місця для внесення змін;
невідповідності відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зазначеним у пункті 3 цього Порядку;
втрати (зіпсування);
виявлення бажання змінити військово-обліковий документ, який був виданий до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов'язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру (п. 17 Порядку №559).
Відповідно до п. 18, 20 Порядку № 599, військово-обліковий документ на бланку повинен бути виданий (замінений) протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу).
Військово-обліковий документ на бланку видається особі під особистий підпис, крім випадків, визначених в абзаці другому пункту 17 цього Порядку, у відомості видачі військово-облікових документів на бланку за формою згідно з додатком 2 з одночасним доведенням правил військового обліку.
Так, у позовній заяві позивач вказує, що він виключений з військового обліку та до цього часу відповідач не забезпечив позивача військово-обліковим документом із зазначенням даних про виключення з військового обліку та на звернення щодо видачі ВОД відповідачем було допущено протиправну бездіяльність.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач перебував на військовому обліку після звільнення зі служби в органах МВС України та до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Також матеріали справи не містять доказів щодо особистого звернення позивача до ТЦК та СП щодо отримання ВОД, як передбачено Порядком № 559. Навпаки, позивач зазначає, що він надіслав на адресу відповідача заяву про видачу військово-облікового документу засобами поштового зв'язку.
Суд зазначає, що з огляду на норми п. 81 Порядку №1487, позивач мав з'явитись особисто до ТЦК та СП з метою постановки на військовий облік та вже після того, у разі наявності відповідних на те підстав, відповідачем має бути розглянуто питання щодо виключення позивача з військового обліку та надання позивачу відповідного ВОД.
При цьому, суд звертає увагу, що питання щодо наявності підстав для виключення позивача з військового обліку, судом не досліджується, оскільки, як вбачається судом з листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.06.2024 № 608, наданого у відповідь на заяву позивача, відповідач не відмовляв позивачу у видачі ВОД, а рекомендував з'явитись особисто до ТЦК та СП для його отримання. Тобто, відповідачем не ставилось під сумнів питання щодо наявності у позивача підстав для виключення з військового обліку.
З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає протиправної бездіяльності щодо не оформлення та не видачі позивачу військово-облікового документу, оскільки позивачем не було дотримано відповідної процедури військового обліку, а у відповідача були відсутні підстави для видачі ВОД позивачу, як особі, яка не перебуває на військовому обліку в ТЦК та СП. У зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.