про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2025 року № 320/59265/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд (орфографія, пунктуація та стилістика автора збережені):
- Визнати те що, ОСОБА_1 1968 року народження, 02.03.2015 року пройшов військово лікарську комісію при Броварському міськвійсккоматі, Київської області за рішенням якої визнаний «Непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку »;
- Визнати те що, ОСОБА_1 1968 року народження, 02.03.2015 року виключений з військового обліку за станом здоров'я Броварським міськвійсккоматом, Київської області;
- Визнати протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 пов'язану з порушенням Закону України «Про звернення громадян» в частині термінів розгляду моєї заяви № РО-19357048 від 15/10/2025 року.
- Визнати протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 пов'язану з відмовою виправити помилку, щодо неправомірного запису про взяття мене на військовий облік в статусі військовозобов'язаного та виправлення недостовірних відомостей в «Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів достовірну інформацію про мої наступні персональні дані:
- Щодо виключення ОСОБА_1 (1968 р. н.) з військового обліку з 02.03.2015року ІНФОРМАЦІЯ_4 за станом здоров'я.
-Змінити категорію військового обліку з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
- Щодо проходження ОСОБА_1 (1968 р. н.) медичного огляду , ВЛК 02.02.2015 року лікарською комісією при Броварському міськвійсккоматі, Київської області за рішенням якої визнаний «Непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку»;
- Стягнути з відповідача на користь позивача 1211,2 грн судового збору.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Щодо змісту позовних вимог, суд зазначає наступне:
Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень позовна заява повинна містити обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод чи інтересів позивача.
Тобто позовна заява повинна містити належне та конкретне обґрунтування заявлених вимог, яке дає змогу суду встановити предмет спору та оцінити правову позицію позивача.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
ОСОБА_1 просить визнати, що він на підставі рішення військово-лікарської комісії, проведеної 02.03.2015 року при Броварському міськвійськкоматі Київської області, був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Також позивач просить визнати, що 02.03.2015 року він був виключений з військового обліку за станом здоров'я на підставі рішення Броварського міськвійськкомату Київської області.
Проте, згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повинна містити чітке визначення способу захисту, який обирає позивач.
Зокрема, необхідно вказати, який саме спосіб захисту обрано - чи це визнання протиправними бездіяльності або актів органів влади, чи скасування певних рішень, чи інші способи захисту.
У даному випадку позовна заява не містить чіткої вказівки на конкретний спосіб захисту прав позивача, що ускладнює визначення предмета спору та правових підстав для ухвалення судового рішення. Зокрема, вказано два взаємопов'язані, але окремі факти, які вимагають чіткого визначення способу їх юридичного оскарження.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для відкриття провадження в заявленій редакції, оскільки вона не містить ознак адміністративного способу захисту та не дає можливості суду надати їй належну юридичну оцінку.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, у позовній заяві відсутній чітко визначений спосіб судового захисту, зокрема немає вказівки на конкретне рішення, дію або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які оскаржуються, та не зазначено, який саме спосіб захисту (серед наведених у ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України) обирає позивач.
Суд вважає, що позивач має уточнити, який саме спосіб судового захисту він обирає, та відповідно конкретизувати вимоги, що дозволить належно визначити правову суть позову.
Щодо сплати судового збору за позов немайнового характеру, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою КП «Діловодство спеціалізованого суду». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять у автоматичному режимі до КП «Діловодство спеціалізованого суду», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Так, суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
За подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір який складає 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX з 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн. 00 грн.
Суд приймає до уваги, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
На підставі ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивач у своїй заяві висловлює 5 самостійних вимог, кожна з яких стосується окремого аспекту адміністративного спору, а саме: визнання бездіяльності, виправлення помилок у військовому обліку та внесення змін до реєстру.
Так, на підтвердження факту сплати судового збору ОСОБА_1 надав квитанцію про сплату 1 211,20 грн. судового збору, що відповідає тільки одній з цих вимог.
У зв'язку з цим суд зазначає, що позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3 875, 85 грн. (1 211 грн. 20 коп. х 4 х 0,8) та надати відповідний документ про його сплату.
При цьому суд роз'яснює, що під поняттям «усунення недоліку» розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/10366/17).
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі № 607/23244/21 (14-116цс22) апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення. Такі ухвали суду першої інстанції не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Також не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Щодо надання до суду доказів надсилання іншим учасникам справи копій документів.
Згідно з ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Разом з тим, у ч. 2 вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Так, ч. 9 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
У відповідності до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (далі Правила), оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Пунктом 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до п. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.
Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 року у справі № 820/1186/17 зробив висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.
При цьому, у постанові від 14.11.2018 року у справі № 761/9285/17 Верховний Суд зробив висновок, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд встановив, що дана позовна заява, а також долучені до неї документи подані позивачем до суду за допомогою системи «Електронний суд».
Проте, в порушення вказаних вище норм, позивачем до позовної заяви не надано доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів у спосіб передбачений чинним законодавством.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач звернувся до суду із позовом через систему «Електронний суд» саме в електронній формі, йому необхідно додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.
Підсумки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, шляхом:
- надання уточненої позовної заяви з доданими до неї документами, у якій конкретизовано позовні вимоги;
- надання документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.