про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
10 грудня 2025 року м. Київ №320/54436/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Хаб» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
ТОВ «Солар Хаб» звернулось до суду з позовом, відповідно до якого просило:
- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №12902188/44788836 від 26.05.2025; №13205046/44788836 від 30.04.2025; №13205047/44788836 від 26.08.2025; №13205050/44788836 від 26.08.2025; №13205051/44788836 від 26.08.2025; №12902191/44788836 від 26.08.2025; №13205043/44788836 від 26.08.2025; №13205048/44788836 від 26.08.2025; №12902187/44788836 від 26.05.2025; №13205049/44788836 від 26.08.2025; №13205040/44788836 від 26.08.2025; №12902190/44788836 від 26.05.2025; №13205044/44788836 від 26.08.2025; №13205045/44788836 від 26.08.2025; №13205041/44788836 від 26.08.2025; №13205042/44788836 від 26.08.2025; №12661036/44788836 від 25.03.2025; № 12902189/44788836 від 26.05.2025;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ХАБ»: від 15.04.2025 №1 на суму 209 009,00 грн.; від 30.04.2025 №6 на суму 260 080,03 грн.; від 15.05.2025 №1 на суму 216 733,36 грн.; від 31.05.2025 №6 на суму 273 084,29 грн.; від 30.06.2025 №5 на суму 308 662,44 грн.; від 24.04.2025 №4 на суму 92 530,85 грн.; від 21.05.2025 №3 на суму 117 138,29 грн.; від 20.06.2025 №3 на суму 95 150,17 грн.; від 18.04.2025 №2 на суму 46 030,76 грн.; від 23.05.2025 №4 на суму 61 584,18 грн.; від 25.06.2025 №4 на суму 70 257,50 грн.; від 09.06.2025 №2 на суму 31 295,86 грн.; від 30.06.2025 №6 на суму 84 041,64 грн.; від 17.02.2025 №2 на суму 81 000,00 грн.; від 24.04.2025 №5 на суму 81 000,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №126124 від 30.12.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 позовну заяву залишено без руху.
В ухвалі суду від 18.11.2025 вказано, що для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду; документ про сплату судового збору.
Позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та квитації про сплату судового збору. В заяві зазначено, що ДПС України за період з квітня по червень 2025 року було прийнято 18 рішень про відмову в реєстрації 18 податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із чим останній звернувся з позовом до суду. Відтак, саме оскаржувані рішення ГУ ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до ст. 56 ПК України є такими, що порушують права та законні інтереси позивача та підлягають оскарженню та скасуванню в судовому порядку з подальшим зобов'язанням відповідачів відновити порушене право позивача шляхом відновлення реєстрації податкових накладних датою їх подання позивачем до реєстрації в Єдиного реєстру податкових накладних. Однак при цьому відновлення прав позивача шляхом, зокрема, відновлення реєстрації податкових накладних датою їх подання позивачем неможливе без визнання протиправним та скасування самого Рішення комісії ГУ ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №126124 від 30.12.2024 року, оскільки відмова в реєстрації зумовлена, зокрема, його наявністю. Позивач вважає, що цю дату необхідно відраховувати саме з дати прийняття рішення ГУ ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних позивача, оскільки саме оскаржувані рішення ГУ ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до ст. 56 ПК України є такими, що порушують права та законні інтереси позивача.
Відповідно до статті 122 КАС України:
позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша);
для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя);
якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта).
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Суд зазначає, що у постанові від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 в справі № 640/46/19, від 17.02.2019 у справі № 813/4921/17 у частині, згідно якого положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.
Правова позиція Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 1.380.2019.006119 полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Таким чином, колегія суддів Верховного Cуду в справі № 1.380.2019.006119 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і три місяці у разі досудового порядку вирішення спору та шестимісячний строк звернення до суду у разі якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки та шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №126124 прийнято 30.12.2024. Отже, граничний термін звернення до суду сплив 30.06.2025, а до суду позивач звернувся в листопаді 2025 року.
Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов в частині оскарження вказаного рішення було подано позивачем з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, за відсутності поважних причин для його поновлення. За змістом частини другої статті 122 КАС України строки звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Суд не приймає доводи позивача, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних та рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості є нерозривно пов'язаними один з одним, оскільки рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №126124 від 30.12.2024 прийнято раніше та в позивача була можливість окремо оскаржити вказане рішення в межах встановленого законом строку.
З урахуванням викладеного, на думку суду, позивачем не наведено поважних причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №126124 від 30.12.2024.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви в частині позовних вимог.
Керуючись статтею 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Хаб» про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Хаб» до Головного управління ДПС в м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Рішення комісії ГУ ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №126124 від 30.12.2024.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.