10 грудня 2025 року № 640/22074/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
I. Зміст позовних вимог.
У листопаді 2019 року Акціонерне товариство “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №09702615140103.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2021 року позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року змінено мотивувальну частину рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2021 року.
Постановою Верховного Суду від 20.12.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/22074/19 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови відповідача у перерахунку пенсії позивача на підставі нової довідки про розмір його грошового забезпечення, яка містить додаткові складові грошового забезпечення позивача, оскільки обов'язок відповідача по перерахунку пенсії на підставі нової довідки про складові грошового забезпечення визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідач своїм правом на відзив не скористався.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 лютого 2024 року о 15:30 год.
20.02.2024 у судове засідання сторони не з'явились. Суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи у зв'язку з неявкою представників сторін на 04 квітня 2024 року на 15:30.
04.04.2024 у судове засідання з'явились сторони, представник відповідача не з'явився. Суд не допускає до участі в судовому засіданні представника позивача, тому що немає оригіналу довіреності. В зв'язку з неявкою представника відповідача та відсутності оригіналу довіреності у представника позивача, суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи до 07.05.2024 до 14:00.
07.05.2024 у судове засідання з'явились сторони. Враховуючи те, що представник відповідача не був повідомлений належним чином, та враховуючи його неявку в судове засідання, суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 17.06.2024 на 14.00.
17.06.2024 у судове засідання з'явились сторони. Вислухавши думку сторін, в зв'язку з витребовуванням додаткових доказів по справі суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи до 18.07.2024 до 14:00. Всі докази по справі надати суду не пізніше 5 діб до дати судового засідання.
17.06.2024 від відповідача до суду надійшло додаткові пояснення.
18.07.2024 справу знято з розгляду у зв'язку із замінуванням приміщення суду. Розгляд справи перенесено на 05.09.2024 на 14:00.
05.09.2024 у судове засідання з'явились сторони. Вислухавши думку сторін, суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.10.2024 на 15:00.
15.10.2024 справу знято з розгляду у зв'язку із перебуванням судді у відпустці. Розгляд справи перенесено на 14.11.2024 на 15:30.
14.11.2024 у судове засідання з'явились сторони. Вислухавши думку сторін у зв'язку з витребовуванням додаткових доказів по справі, суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 09.01.2025 на 15.30.
09.01.2025 у судове засідання з'явились сторони. Вислухавши думку сторін суд на місці ухвалив розгляд здійснювати у письмовому
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2019.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 25.06.2019 №375/26-15-14-01-03/153117, згідно висновків якого, позивачем, зокрема, порушено підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України, а саме: завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування у сумі 101 721 472 грн., занижено податок на прибуток в сумі 52 182 127 грн.
Позивачем подано заперечення на даний акт перевірки, за результатом розгляду яких Відповідачем висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення, про що Позивача повідомлено листом від 23.07.2019 №137826/10/26-15-14-01-03.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 №09702615140103, яким збільшено суму податку на прибуток підприємств у сумі 52 182 128 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 13 045 532 грн.
Крім того, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 №09712615140103, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 101 721 472 грн.
Також судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року (із урахуванням ухвали про виправлення описки) у справі № 640/22072/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, позовну заяву акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 24.07.2019 №09712615140103 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 68 165 214,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 640/22072/19 касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 залишити без змін.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 №09702615140103 протиправним, Позивачем оскаржено його до суду.
V. Норми права
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до положень частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (з урахуванням змін, внесених згідно із Законом України від 03.11.2016 №1724-VIII).
До внесення змін Законом України від 03.11.2016 №1724-VIII, у попередній редакції частин 1 та 2 статті 9 Закону від 16.07.1999 №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення від 24.05.1995 № 88), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до підпункту “а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість є заборгованість в тому числі за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Положеннями статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 259 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Відповідно підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки цінних паперів (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), інвестиційної нерухомості і біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, відображених у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, що перевищує суму раніше проведеної дооцінки таких активів.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Відповідно підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України, для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
VI. Оцінка суду
Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 грудня 2023 року у справі №640/22074/19 зазначив, що ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції не було з'ясовано питання чи вчинялись позивачем дії, спрямовані на відновлення втрачених документів, чи направлялись запити для з'ясування наявності кредитних договорів та первинної документації до відповідних банківських установ, з метою спростування позиції податкового органу, викладеної в акті перевірки. Також, Верховним Судом зазначено, що заперечуючи проти доводів контролюючого органу, позивач обмежився наданням Сертифіката про форс-мажорні обставини від 03 грудня 2014 року № 2018, з якого, як зазначає відповідач, неможливо встановити, яких саме договорів, контрактів, угод, податкових та інших зобов'язань він стосується.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Судом були досліджені надані представником позивача письмові докази: заява про засвідчення форс-мажорних обставин від 25.11.2014 №20-1102; висновок ТТП від 04.12.2014 №5668/05-5; довідка МВС України Головного управління в м. Кєві від 04.07.2014; лист Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2014 №5/2318; заява щодо списання безнадійного податкового боргу від 27.08.2015 № 207; лист ДФС України від 13.11.2015 №25365/10/28-10-23-26; лист Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 06.05.2015 № 12.0.1-35/2883.
За наслідком аналізу наданих представником позивача письмових доказів судом встановлено, що АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» отримано сертифікат про форс-мажорні обставини від 03.12.2014 №2018, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким Торгово-промислова палата України підтвердила настання обставин непереборної сили щодо ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз». У Позивача відсутні оригінали первинних документів та договорів з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» по господарським відносинам, що виникли до моменту зміни місцезнаходження Товариства, тобто до серпня 2014 року. Дані бухгалтерського обліку в Товаристві почали формуватись з серпня 2014 року. Дебіторську та кредиторську заборгованість відновлено в четвертому кварталі 2014 року за даними ПАТ «НАК «Нафтогаз України». На момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.
Таким чином, судом встановлено, що сертифікат про форс-мажорні обставини від 03 грудня 2014 року № 2018, підтверджує настання форс-мажорних обставин, які спричинили відсутність оригіналів первинних документів та договорів з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» по господарським відносинам, що виникли до серпня 2014 року.
У відповідності до положень частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року, яке набрало законної сили у справі № 640/22072/19 позовну заяву акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» задоволено частково.
Вказаним рішенням встановлені, що зі змісту акта перевірки від 25.06.2019 №375/26-15-14-01-03/153117 та пояснень учасників справи слідує, що контролюючим органом в ході перевірки встановлено:
- заниження АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» інших операційних доходів на суму безнадійної кредиторської заборгованості на суму 358 065 881,00 грн.;
- здійснення уцінки цінних паперів, внаслідок чого занижено фінансовий результат до оподаткування на суму 494 266,00 грн.;
- завищення суми амортизації основних засобів, внаслідок чого занижено фінансовий результат до оподаткування на суму 33 062 032,00 грн.
Загальна сума порушень, які вплинули на оподаткування податком на прибуток АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» становить 391 622 179 грн.
В пункті 3.1.1.2 розділу 3 акта перевірки від 25.06.2019 №375/26-15-14-01-03/153117 вказано про те, що АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» задекларовано за 1 квартал 2019 року податок на прибуток у сумі 0 грн., від'ємне значення об'єкта оподаткування - 101 721 472,00 грн. (а.с. 29 т. І).
За результатами перевірки контролюючим органом:
- зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 101 721 472 грн. (податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 №09712615140103);
- збільшено об'єкт оподаткування податком на прибуток на суму 289 900 707,00 грн., на яку нараховано податок на прибуток у розмірі 52 182 128,00 грн. та застосовано штрафні (фінансві) санкції - 13 045 532,00 грн. (податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 №09702615140103).
Предметом спору у даній справі є правомірність податкового повідомлення-рішення від 24.07.2019 №09712615140103. При цьому, на суму, визначену у даному податковому повідомленні-рішенні вплинули всі відображені в акті перевірки вищезазначені порушення Позивачем вимог законодавства, а не тільки заниження інших операційних доходів на суму безнадійної кредиторської заборгованості, як зазначено позивачем. Таким чином, дослідженню підлягають всі вказані в акті перевірки порушення щодо оподаткування податком на прибуток.
Так, щодо висновків Головного управління ДФС у м. Києві про заниження АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» інших операційних доходів на суму безнадійної кредиторської заборгованості на суму 358 065 881,00 грн., судом встановлено наступне.
Відповідачем зазначено, що в результаті аналізу регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що в бухгалтерському обліку підприємства по рахунку 501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті», 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» та 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті» станом на 01.01.2016 та станом на 31.03.2019 обліковується кредиторська заборгованість щодо залучених коштів по наступних контрагентах - банківських установах:
- ПАТ «Промінвестбанк» - 853 000,00 грн.;
- ДБ ПАТ Сбербанк Росії - 332 034 881,00 грн.;
- Чорноморський банк торгівлі і розвитку - 25 178 000,00 грн.
Загальна сума кредиторської заборгованості становить 358 065 881,00 грн.
Відповідачем зазначено про те, що з період з 01.01.2016 по 31.03.2019 відсутні обороти по рахунках щодо взаємовідносин із зазначеними кредиторами, а також відсутня інформація щодо кінцевих строків погашення кредитів. У зв'язку із цим, контролюючим органом зроблено висновки про наявність у вказаної заборгованості ознак безнадійної, а тому сума 358 065 881,00 грн. мала бути відображена у складі інших операційних доходів.
Позивачем стосовно зазначеного порушення зазначено наступне.
АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» створене внаслідок реорганізації Державного виробничого підприємства по видобутку, сховищу і транспортуванню нафти та газу «Чорноморнафтогаз» шляхом перетворення в акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 25.02.1998 №151/98 «Про реформування нафтогазового комплексу України» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». 100 відсотків акцій державного акціонерного товариства, майно якого не підлягає приватизації, передане до статутного капіталу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Згідно з наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України від 18.08.1998 №184 «Про створення ДАТ «Чорноморнафтогаз» було сформовано активи ДАТ «Чорноморнафтогаз». Адресою місцезнаходження Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» було визначено: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомівський, 52/1.
Внаслідок подій щодо тимчасової окупації Автономної Республіки Крим ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» втрачено доступ до рухомого та нерухомого майна, розташованого на території Республіки Крим.
Позивачем зазначено про те, що АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» отримано сертифікат про форс-мажорні обставини від 03.12.2014 №2018, виданий Торгово-промисловою палатою України.
На запит Відповідача №3 від 10.06.2019, направлений Позивачу під час перевірки останнім надано відповідь б/н від 11.06.2019, в якій зазначено про те, що Торгово-промислова палата України підтвердила настання обставин непереборної сили щодо ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» Сертифікатом №2018 про форс-мажорні обставини від 03.12.2014. У Позивача відсутні оригінали первинних документів та договорів з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» по господарським відносинам, що виникли до моменту зміни місцезнаходження Товариства, тобто до серпня 2014 року. Дані бухгалтерського обліку в Товаристві почали формуватись з серпня 2014 року. Дебіторську та кредиторську заборгованість відновлено в четвертому кварталі 2014 року за даними ПАТ «НАК «Нафтогаз України».
Відповідачем підтверджено отримання Позивачем Сертифіката №2018 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №5592/05-4, виданого 03.12.2014 Торгово-промисловою палатою України на звернення ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» №20-1102 від 25.11.2014, в якому зазначено, що на підставі наданих документів, Торгово-промислова палата України засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 27.02.2014 ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». На момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.
Згідно із абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (з урахуванням змін, внесених згідно із Законом України від 03.11.2016 №1724-VIII). До внесення змін Законом України від 03.11.2016 №1724-VIII, у попередній редакції частин 1 та 2 статті 9 Закону від 16.07.1999 №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення від 24.05.1995 № 88), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Позивачем зазначено про те, що враховуючи відсутність у ДАТ «Чорноморнафтогаз» первинних документів, щодо господарських операцій, зокрема, із ПАТ «Дочірній банк «СБЕРБАНК РОСІЇ», ПАТ «Промінвестбанк», Чорноморський банк торгівлі і розвитку не має правових підстав для проведення процедури списання кредиторської заборгованості в порядку.
Відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість є заборгованість в тому числі за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Положеннями статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 259 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Сторонами договірних правовідносин могли бути встановлені особливі умови виконання договірних зобов'язань, зокрема, у разі настання форс-мажорних обставин.
Враховуючи відсутність у ДАТ «Чорноморнафтогаз» на момент перевірки первинних документів, щодо господарських операцій, зокрема, із ПАТ «Дочірній банк «СБЕРБАНК РОСІЇ», ПАТ «Промінвестбанк», Чорноморський банк торгівлі і розвитку у зв'язку із настанням обставин непереборної сили, суд вважає, що висновки контролюючого органу про набуття кредиторською заборгованістю ознак безнадійної є передчасними.
Стосовно посилання позивача на подання позовів банками-кредиторами ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» про стягнення з АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» коштів, суд зазначає, що заборгованість перед вказаними кредиторами не визнана контролюючим органом безнадійною, про що зазначено в акті від 25.06.2019 №375/26-15-14-01-3/153117.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність висновків Головного управління ДФС у м. Києві про заниження Позивачем інших операційних доходів на суму безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 358 065 881 грн.
Щодо висновків Головного управління ДФС у м. Києві про заниження АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» загальної суми податкових різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності підприємства на суму 494 266 грн., судом встановлено наступне.
В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що на балансі AT «ДАТ «Чорноморнафтогаз» по рахунку 142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам» обліковувалися акції: ПАТ «Кримгаз» з початковим сальдо 1 882 000 грн., кінцеве сальдо 1 387 733,53 грн. Згідно виписки депозитарної установи AT «Ощадбанк» в 2016 році Позивачем здійснено уцінку зазначених акцій на суму 494 266 гривень (до номінальної вартості), що відображено в бухгалтерському обліку записом: Д-т 946 К-т 142 (включено до складу інших витрат операційної діяльності).
Відповідно підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки цінних паперів (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), інвестиційної нерухомості і біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, відображених у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, що перевищує суму раніше проведеної дооцінки таких активів.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Позивачем в порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України не збільшено фінансовий результат до оподаткування на суму уцінки цінних паперів у розмірі 494 266 гривень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у м. Києві правомірно зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 494 266 грн.
Щодо висновків контролюючого органу про завищення AT «ДАТ «Чорноморнафтогаз» суми амортизації основних засобів на суму 33 062 032 грн., судом встановлено наступне.
В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що AT «ДАТ «Чорноморнафтогаз» здійснено операції з придбання, списання, дооцінки, уцінки основних засобів.
Позивачем зазначено, що у 2014 році здійснено внесення початкових залишків на рахунок 10 без первинних документів. У 2015 році Товариство провело оцінку основних засобів, до яких мало доступ та прийняло її як первісну вартість. У 2017 році між ДАК «Чорноморнафтогаз» та ТОВ «Увекон» укладено договір на проведення оцінки №15 від 31.07.2017. Згідно звіту про оцінку окремо визначеного майна в бухгалтерському обліку відображено переоцінку основних засобів за допомогою рахунка 411. Обороти рахунка 411, копія висновку оцінки додаються. Відповідно в податковому обліку в 2016 році амортизація співпадає з бухгалтерською амортизацією, а в період 2017 - І кв. 2019 рік податкова амортизація є меншою за бухгалтерську амортизацію на суму нарахованої амортизації за дооціненими ОЗ. Накази про облікову політику, перелік ОЗ про призначення комісії для проведення інвентаризації, обороти рахунків 10, 11, 12, 13, 15, 41, 42, 43, відомості нарахування амортизації (в бухгалтерському та податковому обліках) надано в електронному вигляді.».
Таким чином, ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон» здійснено оцінку основних засобів AT «ДАТ «Чорноморнафтогаз» (визначено ринкову (справедливу) вартість згідно положень (стандартів) бухгалтерського обліку) станом на 01.07.2015 та станом на 01.07.2017 року.
Позивачем нараховувало амортизацію в бухгалтерському обліку на вартість основних засобів, визначену у висновках ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон». Згідно наданих до перевірки відомостей нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, наданих в електронному вигляді, нарахування амортизації товариством здійснювалось із застосуванням прямолінійного методу. В наданих відомостях також була графа, в якій зазначена первісна вартість основних засобів.
В податковому обліку Позивачем прийнято оцінену станом на 01.07.2015 вартість основних засобів як первісну, незважаючи на те, що, як зазначено вище, інформацію про первісну вартість основних засобів у Позивача відображено у відомостях бухгалтерського обліку.
Відповідно підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України, для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
На порушення даної норми позивачем нараховано амортизацію у податковому обліку за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, яку визначено не із первісної вартості основних фондів, а з переоціненої вартості станом на 01.07.2015.
Отже, відповідачем правомірно здійснено висновки про порушення позивачем підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму амортизації основних засобів, на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування на суму 33 062 032,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 33 556 258,00 грн. Разом з тим, підстави для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та збільшення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 358 065 881,00 грн. відсутні.
Судом встановлено, що загальна сума порушень, які вплинули на оподаткування податком на прибуток АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» становить 391 622 179 грн.
Оскільки АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» задекларовано за 1 квартал 2019 року податок на прибуток у сумі 0 грн., від'ємне значення об'єкта оподаткування - 101 721 472,00 грн., за результатами перевірки контролюючим органом зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 101 721 472 грн. та збільшено об'єкт оподаткування податком на прибуток на суму 289 900 707,00 грн.
Отже, Відповідачем правомірно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 33 556 258,00 грн. (391 622 179 грн. - 358 065 881,00 грн. = 33 556 258,00 грн.) та протиправно збільшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 68 165 214,00 грн. (101 721 472 грн. - 33 556 258,00 грн. = 68 165 214,00 грн.).
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 №09712615140103, в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 68 165 214,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню у вказаній частині.
З огляду на встановлені у справі № 640/22072/19 обставини зуд зазначає під час її розгляду у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року (із урахуванням ухвали про виправлення описки) у справі № 640/22072/19, яке наьрало законної сили, було з'ясовано питання чи вчинялись позивачем дії, спрямовані на відновлення втрачених документів, чи направлялись запити для з'ясування наявності кредитних договорів та первинної документації до відповідних банківських установ, з метою спростування позиції податкового органу, викладеної в акті перевірки.
Таким чином, з урахуванням наведеного та положень частини четвертої статті 78 КАС України надаючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №09702615140103 суд зазначає таке.
У відповідності до п.п. 134.1.1. п. 134.1. статті 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Враховуючи, що у справі № 640/22072/19 судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 24.07.2019 №09712615140103, є протиправним та пілягає скасуванню в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 68 165 214,00 грн. суд вважає, що з урахуванням п.п. 134.1.1. п. 134.1. статті 134 ПК України відповідачем правомірно збільшено суму значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 221 735 486,00 грн. (289 900 700 грн. - 68 165 214,00 грн. = 221 735 486,00 грн.) та протиправно збільшено суму значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 68 165 214,00 грн. (289 900 700 грн. - 221 735 486,00 грн. = 68 165 214,00 грн.).
За встановлених обставин суд вважає, що відповідачем протиправно збільшено об'єкт оподаткування податком на прибуток на суму 68 165 214,00 грн.
Також, з урахуваннм зазначеного оскаржуване рішення також підлягає скасуванню в частини штрафних (фінансових) санкцій на суму: 3 067 432 грн. (13 045 532,00 грн. - 9 978 097, 00 грн = 3 067 432 грн.).
VIІ. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 19 210 грн.
52 182 128,00 грн. + 13 045 532,00 грн. = 65 227 660 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 100 %;
65 227 660,00 грн. - 49 890 484,00 грн. = 15 337 176 грн. (сума задоволених позовних вимог) = 23,5 %
19 210 грн. * 23,5 % = 4514,35 грн.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно до їх задоволення (23,5 %) у розмірі 4514,35 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 24 липня 2019 року №09702615140103 в частині збільшення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 68 165 214,00 (шістдесят вісім мільйонів сто шістдесят п'ять тисяч двісті чотирнадцять) грн 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій на суму: 3 067 432 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (РНОКПП 00153117, місцезнаходженн: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 26, оф. 505) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 4514,35 (чотири тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 35 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.