ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" грудня 2025 р. справа № 640/35046/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА РЕСТ" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС у місті Києві) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА РЕСТ" (далі - відповідач, ТОВ "АКВА РЕСТ") про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Позовні вимоги мотивовано тим, що при проведені перевірки відповідача щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки виявлено порушення вимог законодавства, за наслідками яких, на переконання Головного управління, наявна реальна загроза життю та здоров'ю людей. За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 18.10.2021 № 671. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА РЕСТ", розташованого за адресою: вул. Олександрівська, буд.3 в Деснянському районі м. Києва, шляхом зобов'язання відповідача, відімкнення джерела електроживлення та накладення печаток на вхідні двері приміщень трьохповерхової будівлі головного корпусу та окремо розташованої двохповерхової будівлі «лазні» за адресою: вул. Олександрівська, буд. З в Деснянському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 18.10.2021 № 671. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 відкрито провадження у справі №640/35046/21 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» за № 2825-IX від 13.12.2022 та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/35046/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
Вказана справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 27.03.2025.
Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №640/35046/21 передано на розгляд судді Микитин Н.М.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 прийнято до провадження та призначити судовий розгляд справи №640/35046/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами адміністративного позову, а також розгляд адміністративної справи №640/35046/21 розпочати спочатку.
21.04.2025 від представника ГУ ДСНС у місті Києві на адресу суду надійшли додаткові пояснення, згідно яких зазначено, що станом на сьогодні, ТОВ "АКВА РЕСТ" до Головного управління із заявою про проведення позапланового заходу державного нагляду контролю на підтвердження усунення порушень, зафіксованих Актом № 671, не звертався. Крім того, доказів усунення порушень в повному обсязі відповідачем також не надано. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач 15.04.2025 отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0601132516255. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у десятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався.
Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, встановив наступне.
На підставі наказу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в у м. Києві "Про проведення позапланових перевірок" від 13.09.2021 № 890 (а.с.12), посвідчення на проведення заходу держаного нагляду (контролю) від 16.09.2021 за № 23/1735 (а.с.13), посадовими особами Деснянського районного управління ГУ ДСНС України у місті Києві у період з 13.10.2021 по 18.10.2021 проведено планову перевірку приміщення ТОВ "АКВА РЕСТ", код ЄДРПОУ: 37716574, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: вул. Олександрівська, буд. 3 в Деснянському районі м. Києва.
За результатами проведеної перевірки приміщення ТОВ "АКВА РЕСТ" встановлено, що експлуатація даного об'єкту здійснюється з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та виявлено 41 порушення вимог нормативних актів пожежної і техногенної безпеки, які висвітлені та зафіксовані в акті позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 18.10.2021 № 671. Примірник акту вручено головному інженеру ТОВ «АКВА РЕСТ» - Сидоренко Роман Сергійович, що підтверджується відміткою в акті перевірки (а.с.16-23).
Як вбачається з позовної заяви, наявність саме вказаних порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом.
Будь-яких пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки зі сторони суб'єкта господарювання не було.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 за №877-V (надалі по тексту також Закон №877-V) та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерством внутрішніх справ України від 31.12.2014 за №1417 (надалі по тексту також Правила №1417) (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (надалі по тексту також органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); спосіб та форми здійснення заходів державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).
Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
За змістом статті 64 Кодексу цивільного захисту України (надалі по тексту також КЦЗ України, Кодекс), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади і його територіальних органів, які здійснюють вказаний нагляд, серед іншого, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду, цивільного захисту і техногенної безпеки;
У відповідності до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
В силу вимог положень постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій" від 16.12.2015 за №1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (надалі по тексту також ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Серед основних завдань ДСНС України є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому позивач наділений повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у вказаній сфері безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також зупинення надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані на підставі частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України).
Серед підстав для звернення в такому випадку до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами, нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання (пункт 1, 4, 10 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу повне або часткове зупинення об'єктів і надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення об'єктів і надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
В призмі положень частини 2 статті 51 та частина 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України Забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Таким чином, слід дійти висновку, що КЦЗ України пов'язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Отже, для правильного вирішення цього спору обов'язковому встановленню підлягають обставини щодо вчинення відповідачем порушень, які, в свою чергу, створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Зокрема, як зауважено в межах постанови Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №826/13895/16, за наслідком аналізу виявлених порушень суду першої інстанції слід зробити висновок про те, чи створюють вони загрозу життю та/або здоров'ю людей, а в разі встановлення обставин часткового усунення відповідачем виявлених порушень необхідний аналіз тієї частини порушень, які не усунуто підприємством, на предмет того чи створюють вони загрозу життю та/або здоров'ю людей. Відмова в задоволенні позову, що ґрунтується лише на констатації факту того, що відповідачем усунуто частину виявлених порушень, не є належним розглядом справи та, відповідно, не є достатньою правовою підставою для відмови в задоволенні позову.
Окремо наголошено також і на тому, що слід вважати помилковим висновок, за яким належним доказом усунення всіх наявних в акті перевірки порушень є лише результати повторної перевірки, в ході проведення якої посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.
Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з'ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.
Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов'язковою, тощо.
В контексті спірних правовідносин, що склались між сторонами, необхідно вказати, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні.
Отже, в разі якщо правовідносини між суб'єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.
В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.
За таких обставин, висновок про те, що належним доказом усунення порушення є тільки акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №808/1883/16.
Поміж іншого, Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі №826/14758/17 погодився з тим, що поняття "загрози життю та здоров'ю" є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки судів про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Судом на виконання вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного суду України також взято до врахування позицію Верховного Суду, викладену в межах постанови від 28.05.2019 у справі №819/1850/17, за якою під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Так, при обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Отже, аналіз викладених вище по тексту судового рішення правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Згідно матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки приміщення ТОВ "АКВА РЕСТ" встановлено, що експлуатація даного об'єкту здійснюється з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та виявлено 41 порушення вимог нормативних актів пожежної і техногенної безпеки, які висвітлені та зафіксовані в акті позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 18.10.2021 № 671. Примірник акту вручено головному інженеру ТОВ «АКВА РЕСТ» - Сидоренко Роман Сергійович, що підтверджується відміткою в акті перевірки (а.с.16-23).
Як вбачається з позовної заяви, наявність саме вказаних порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом.
Суд звертає увагу, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки, які зазначені в акті позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 18.10.2021 № 671, відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417, самі по собі створюють безпосередній ризик виникнення і розвитку пожеж, а отже, створюють небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей.
Крім того, згідно додаткових пояснень представником Головного управління ДСНС України у місті Києві, зазначено, що станом на сьогодні, ТОВ "АКВА РЕСТ" до Головного управління із заявою про проведення позапланового заходу державного нагляду контролю на підтвердження усунення порушень, зафіксованих Актом № 671, не звертався, а у матеріалах справи відсутні докази усунення відповідачем порушень в повному обсязі.
В зв'язку із вищенаведеним суд дійшов висновку, що у спірному випадку не усунуті порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та, як наслідок, і надалі існують підстави для застосування відповідних заходів реагування.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.10.2019 року у справі № 826/7292/18.
Таким чином, в спірному випадку, відповідачем не надано жодних доказів з яких суд мав би можливість встановити та перевірити обставини щодо дійсного повного, належного усунення порушень Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерством внутрішніх справ України від 31.12.2014 за №1417, Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001 за №2245-ІІІ, а також Кодексу цивільного захисту України, зафіксованих у акті № 671 від 18.10.2021.
Відтак, станом на дату ухвалення рішення в даній адміністративній справі, у матеріалах справи відсутні належні й достатні докази того, що товариством з обмеженою відповідальністю "АКВА РЕСТ" усунуті порушення установлених законодавством вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки.
При цьому, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому, поняття загрози життю та/або здоров'ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за якою, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Верховним Судом у постанові від 24.07.2018 по справі №813/5461/15 зазначено, що фіксування в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і є їх встановленням в розумінні частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, що є підставою для застосування заходів реагування.
Вимогами ч. 2 ст. 68, ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, ч. 7 ст. Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачається застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень виключно за наявності порушень правил пожежної безпеки, які створюють загрозу для життя і здоров'я людей.
Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання статті 1 Першого протоколу спирається на “справедливу рівновагу (баланс)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі “Спорронг і Льоннрот проти Швеції»).
Однак цей баланс не варто розуміти як необхідність обов'язкового досягнення “соціальної справедливості» у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обгрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. “Справедливого балансу» не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе “індивідуальний і надмірний тягар» (рішення в справі “Трегубенко проти України»).
Тобто порушення статті 1 Першого протоколу становить не саме по собі ущемлення прав особи, а наявний істотний дисбаланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном (рішення від 23.01.2014 в справі “East/West Alliance Limited» проти України»).
У пошуках “справедливої рівноваги» Європейський суд з прав людини враховує велику кількість різноманітних чинників. Але й у цих питання (як і в питаннях наявності “суспільного інтересу») також визнає за державою достатньо широку “сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий “розсуд» не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справі “Спорронг і Льоннрот проти Швеції», рішення від 22.01.2009 в справі “Булвес проти Болгарії»).
Таким чином, можливі обмеження відповідача за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співрозмірними із гарантованими державою правами людини на життя і здоров'я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов'язком держави. Застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які об'єктивно створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та можуть бути усунуті.
Згідно із частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи той факт, що виявлені порушення під час перевірки об'єкту створюють загрозу життю та здоров'ю людей та на даний час у суду відсутні будь-які належні та достатні докази, у розумінні статей 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, повного і реального усунення усіх виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача, відімкнення джерела електроживлення та накладення печаток на вхідні двері приміщень трьохповерхової будівлі головного корпусу та окремо розташованої двохповерхової будівлі «лазні» за адресою: вул. Олександрівська, буд. 3 в Деснянському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зобов'язання до товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА РЕСТ" (код ЄДРПОУ 37716574), відімкнення джерела електроживлення та накладення печаток на вхідні двері приміщень трьохповерхової будівлі головного корпусу та окремо розташованої двохповерхової будівлі «лазні» за адресою: вул. Олександрівська, буд. 3 в Деснянському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (код ЄДРПОУ 38620155, вулиця Володимирська, будинок 13, м. Київ, 01601);
відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА РЕСТ" (код ЄДРПОУ 37716574, вул. Червоноткацька, будинок 87, офіс 10 м. Київ, 02660).
Суддя Микитин Н.М.