ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" грудня 2025 р. справа № 300/7764/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє Іванова Наталя Олександрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
Іванова Н.О. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; зобов'язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
05.12.2025 представником ІНФОРМАЦІЯ_1 подано (надіслано) до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного підпису клопотання від 05.12.2025, згідно якого відповідач, на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд закрити провадження у даній справі, оскільки справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закрита, в підтвердження чого долучено постанову від 05.12.2025 № R239406 про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Розглянувши клопотання про закриття провадження в адміністративній справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
На підставі частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, або в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виключний перелік підстав для закриття провадження у справі зазначено у частині 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
У розумінні пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі.
При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 800/369/17, а також у постановах Верховного Суду від 24.04.2020 у справі № 520/7987/19, від 30.11.2023 у справі № 522/9974/22.
Таким чином, приписи пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства дають підстави для висновку, що для закриття провадження у справі на підставі наведеної норми необхідним є встановлення факту виправлення суб'єктом владних повноважень порушень, які оскаржуються позивачем в судовому порядку. При цьому відповідне усунення порушень має бути здійснено суб'єктом владних повноважень самостійно та в обсязі, який дає підстави для висновку про повне відновлення порушених прав позивача, з яким останній погоджується.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 620/3662/21, від 17.07.2023 у справі № 640/16890/20.
За наведеного нормативного регулювання, виходячи із підстав та предмету позову, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що оскаржувані в межах цієї справи порушення були виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, зважаючи на таке.
У постанові від 10.10.2024 по справі № 990/1/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що підставою для закриття провадження у справі за пунктом 8 частини статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України є таке виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних у позові порушень, унаслідок якого права позивача поновлюються в тому обсязі, в якому вони існували до прийняття оскаржуваного рішення чи вчинення/невчинення оскаржуваних дій, а предмет спору, як і підстави судового захисту, відсутні, бо немає підстав уважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Подібний висновок Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 27.08.2024 у справі № 800/162/16, конкретизувавши свої висновки, наведені у постановах від 10.08.2023 у справі № 9901/74/21 та від 26.10.2023 у справі № 9901/80/21.
Проте, у цій справі відсутні підстави для висновку про неіснування предмета спору внаслідок закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно постанови від 05.12.2025 № R239406, оскільки в межах цього спору позивачем не заявлялись вимоги, пов'язані із здійсненням ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Отже, на переконання суду, закриття справи про адміністративне правопорушення не є усуненням чи виправленням оскаржуваних у позові порушень у контексті пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки рішення, дії чи бездіяльність територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не є предмет розгляду цієї справи.
З огляду на викладене суд констатує відсутність підстав для закриття провадження у цій справі за пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не відбулося таке виправлення суб'єктом владних повноважень тих порушень, про які йдеться у позовній заяві, унаслідок якого права позивача поновлюються в тому обсязі, в якому вони існували до вчинення оскаржуваних дій.
Таким чином, заявлене ІНФОРМАЦІЯ_2 клопотання від 05.12.2025 про закриття провадження в справі є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2025 про закриття провадження в справі № 300/7764/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє Іванова Наталя Олександрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Матуляк Я.П.