10 грудня 2025 року Справа № 280/8861/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16; код ЄДРПОУ 08356179)
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - відповідач, ЦВЛК), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлену протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 01.08.2025 № 2025-0801-1537-3690-3;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України переглянути постанову оформлену протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 01.08.2025 № 2025-0801-1537-3690-3, повторно розглянути документи та вирішити питання по встановленню причинного зв'язку захворювання ОСОБА_2 , яке призвели до смерті і причина смерті з формулюванням Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Позовна заява подана представником позивача Трубчаніновим С.С., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 01.09.2025 серія АІ № 2017721.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), військовослужбовця, призваного по мобілізації, який захворів на туберкульоз перебуваючи на бойових позиціях Сил Оборони України під час виконання бойового завдання і безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 12.04.2025 позивачка звернулася до 20 регіональної ВЛК з заявою та документами про встановлення причинного зв'язку захворювання, що призвело до смерті та причини смерті ОСОБА_2 . Втім, рішенням від 12.04.2025 №1854/2755 позивачці було відмовлено. З прийнятим рішенням позивачка не погодилась та оскаржила його в позасудовому порядку до ЦВЛК, за результатами розгляду якого їй було відмовлено щодо прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань та причини смерті сина ОСОБА_2 у формулюванні: «Захворювання, які призвели до смерті, ТАК, пов'язанні із захистом Батьківщини». Відмова ЦВЛК була мотивована тим, що заявниця не надала наступних документів: остаточного лікарського свідоцтва про смерть, актів службового розслідування, довідок ВЛК за час проходження служби, а також документів, які дозволяють віднести початок захворювань ОСОБА_2 , які призвели до його смерті у період участі у бойових діях. Втім, позивачка вважає, що відповідачем не було враховано всіх медичних документів стосовно ОСОБА_2 , які надавались позивачем. Матеріали справи містять численні копії виписок з медичної карти та обстежень хворого ОСОБА_2 з різних медичних закладів, які підтверджують наявність хвороб, що виникли та прогресували через нерозривний зв'язок з участю померлого у бойових діях. Отже, позивач зазначає, що відповідач при прийнятті спірного рішення мав би дослідити наявність відповідного причинного зв'язку шляхом витребування, зокрема, медичних документів від медичних закладів, надання їм належної оцінки та шляхом опису таких документів в оскаржуваному рішенні (прийняття висновків чи їх відхилення), а не покладати цей тягар повністю на матір загиблого військовослужбовця. Обставини, за якими особа отримала захворювання, поранення (контузія, травма, каліцтво) є одними з ключових при визначенні причинного зв'язку та виборі формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК чи при перегляді ЦВЛК рішень ВЛК. Вказане свідчить про те, що оскаржуване рішення прийняте без урахування усіх необхідних документів та обставин. Просить задовольнити позов.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано докази по справі.
20.10.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що за результатами розгляду ЦВЛК, керуючись підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I, главою 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402) колегіально, більшістю голосів прийнято постанову ВЛК ЦВЛК ЗС України про причинний зв'язок, оформлену протоколом засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК ЗС України від 01.08.2025 № 2025-0801-1537-3690-3. З огляду на правові норми Положення №402, визначення причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК, визначені пунктами 21.5 та 21.6 глави 21 розділу II Положення № 402, відноситься до дискреційних повноважень відповідної ВЛК. Таким чином, процедурних порушень при прийнятті оскаржуваної постанови ЦВЛК про встановлення причинного зв'язку захворювань допущено не було. Водночас, суд позбавлений можливості самостійно оцінити причинно-наслідковий зв'язок між захворюванням позивача та його службою, оскільки суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері. Таким чином, ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв'язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження. Отже, ЦВЛК діяла у відповідності до приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти та приймати рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Просить у задоволенні позову відмовити.
27.10.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем жодним чином не спростовано здійснення неповного розгляду всіх наданих по справі документів, які підтверджують наявність хвороб, що виникли та прогресували через нерозривний зв'язок з участю померлого у бойових діях. В той же час безальтернативне покладання відповідачем на позивачку, яка є матір'ю загиблого воїна, обов'язку в повному обсязі збирати всі документи для прийняття рішення відповідачем є неправомірним. Державний орган, виходячи з принципу справедливості мав би максимально спрощувати ці процеси, а не перекладати весь тягар на родичів загиблих. Отже, доводи відповідача є безпідставними, відповідачем прийнято оскаржуване рішення необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Просить задовольнити позов.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 11.03.1978.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер, про що 02.02.2023 складено відповідний актовий запис №241, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 02.02.2023.
Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.02.2023 №505 позивачку було повідомлено про те, що солдат ОСОБА_2 , кулеметник 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 3 стрілецької роти, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час лікування у КНП «Запорізького регіонального фізіопульмонологічного клінічного лікувального діагностичного центру», у зв'язку з хворобою.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання 20 регіональної ВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (Протокол №1920 від 19.09.2023) Захворювання солдата ОСОБА_3 , 1978 року народження: «Гостра легенево-серцева недостатність. Правобічна полі сегментарна серозо-гнійна пневмонія», яке згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 06.02.2023 №37, акту службового розслідування (вх. №13) від 20.02.2023 затвердженого командиром військової частини НОМЕР_4 , лікарського свідоцтва про смерть №594 від 02.02.2023, виданого КЗ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 02.02.2023, виданого Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ І ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.
11.04.2025 позивачка звернулася до 20 регіональної ВЛК з заявою та документами щодо зміни причинного зв'язку захворювання, що призвело до смерті та причини смерті ОСОБА_2 .
20 регіональна ВЛК листом від 12.04.2025 №1854/2753 повідомила, що згідно Положення №402 та враховуючи додану документацію та наявні матеріали службового розслідування, витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_4 , довідки (додаток 6) №245 від 28.02.2025, причинний зв'язок захворювання прийнято обґрунтовано, тому підстав для перегляду причинного зв'язку захворювання винесеного у протоколі 20 регіонального ВЛК №1920 від 19.09.2023 - немає.
Не погодившись з рішенням 20 регіональної ВЛК, позивач звернулася до ЦВЛК зі скаргою на рішення від 19.09.2023 №1920.
Відповідно до Протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії ЦВЛК від 01.08.2025 №2025-0801-1537-3690-3 постановлено залишити причинний зв'язок захворювання, яке призвело до смерті та причину смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_3 , за Протоколом засідання 20 регіонального ВЛК від 19.09.2023 №1920, без змін. За результатами розгляду надісланих ОСОБА_1 копій медичних та військово-облікових документів сина, солдата ОСОБА_4 повідомляється, що документів, які етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювань, які призвели до його смерті на період участі у бойових діях, та будь-яких інших документів, які б послужили підставою для відміни, скасування чи прийняття іншої постанови щодо встановлення причинного зв'язку діагностованих захворювань до ЦВЛК не надано. Ураховуючи вищезазначене, постанова про причинний зв'язок захворювань за Протоколом засідань 20 регіональної ВЛК від 19.09.2023 №1920 прийняті обґрунтовано, згідно вимог Положення.
Вважаючи протиправним рішення відповідача, щодо залишення без змін рішення 20 регіональної ВЛК, викладене у протоколі по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця 19.09.2023 №1920, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За змістом частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частина 2 статті 2 Закону №2232-XII).
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб, у тому числі громадян України, за винятком випадків, визначених законом.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).
Згідно із статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII, в редакції станом на час виникнення спірних відносин), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що:
- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №3543-XII, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення № 402.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402.
Відповідно, підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, крім іншого: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Відповідно до підпункту 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Главою 3 розділу І Положення №402 врегульовано порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК, якою відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402, є Центральна військово-лікарська комісія.
Так, пунктами 3.1 - 3.4 названої глави передбачено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_7 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
За правилами пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:
д) ''Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини'' - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби»;
є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
Пункт 21.9 глави 21 розділу II Положення № 402 передбачає, що визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, проводиться штатними ВЛК.
За правилами пункту 21.25 глави 21 розділу II Положення № 402 для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім'ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (засвідчені копії документів):
довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);
довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності);
медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров'я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;
довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);
копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;
документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;
лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби);
свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).
Штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта.
До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.
Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.
За результатами розгляду звернення щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою, штатною ВЛК надсилається (видається) заявнику витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії у кількості не менше ніж три примірники.
Аналізуючи вказані норми, суд дійшов висновку, що при встановленні причинного зв'язку ''Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини'' мають враховуватись такі обов'язкові обставини:
- захворювання виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України;
- захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».
Тобто, захворювання виникло під час під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або воно було раніше, але під час виконання військовослужбовцем відповідних заходів розвинулось і призвело до смерті.
Водночас, при встановленні причинного зв'язку ''Захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби'' (визначено у спірному рішенні) мають враховуватись такі обов'язкові обставини:
- захворювання виникло в період служби у військових частинах та установах,
- захворювання виникло до військової служби, а у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності до військової служби.
Тобто, захворювання виникло під час проходження військової служби або воно було раніше, але під час війни розвинулось і призвело до смерті.
Відмінними між пунктом ''д'' та ''є'', на переконання суду, є часовий період та при яких обставинах. Водночас, в обох випадках захворювання було до початку служби або захворювання з'явилось під час служби, вирішальним фактом є встановлення обставин саме де і коли відбулось загострення хвороби.
ОСОБА_2 був призваний на військову службу у березні 2022 року під час особливого періоду за мобілізацією.
Суд враховує, що відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 28.02.2025 № 245, ОСОБА_2 дійсно в період з 01.04.2022 по 21.04.2022 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області, Пологівському районі, Дніпропетровській області, Синельниківському районі, Великомихайлівській територіальній громаді.
Водночас відповідно до свідоцтва про хворобу № 3051 (вх.. №2174 від 08.09.2022) судом встановлено, що «…12. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Рецидив туберкульозу (24.04.2022) верхньої частки лівої легені (інфільтративний) фаза засіву. Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби».
Також, відповідно до виписки на померлого хворого судом встановлено, що вперше на туберкульоз легень хворів в 2012 році. В березні 2022 під час бойових дій отримав контузію, лікувався в госпіталі, де при проходженні рентгенографії органів грудної клітини встановлено зміни у легенях, у зв'язку із чим лікувався у відділені легеневого туберкульозу на протязі шести місяців, далі у дільничного фтизіатра, враховуючи те, що у хворого зберігається порожнина розпаду в лівій легені з формуванням фіброзного-кавернозного туберкульозу легенів з відсівом запропоноване оперативне втручання.
Крім того, відповідно до протоколу ЦВЛК від 01.08.2025 №2025-0801-1537-3690-3 «...За результатами розгляду надісланих ОСОБА_1 копій медичних та військово-облікових документів сина, солдата ОСОБА_4 повідомляється, що документів, які етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювань, які призвели до його смерті на період участі у бойових діях, та будь-яки інших документів, які б послужили підставою для відміни, скасування чи прийняття іншої постанови щодо встановлення причинного зв'язку діагностованих захворювань до ЦВЛК не надано. Ураховуючи вищезазначене, постанова про причинний зв'язок захворювань за Протоколом засідань 20 регіональної ВЛК від 19.09.2023 №1920 прийняті обґрунтовано, згідно вимог Положення.»
Слід зазначити, що за висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 11.04.2025 у справі № 480/278/23 (провадження № К/990/3734/24) невтручання в оцінку підстав прийняття висновку відповідача щодо встановлення причинного зв'язку захворювання зі смертю військовослужбовця на підставі медичних документів, для проведення якої потрібні спеціальні знання в медичній сфері, що виходить за межі необхідного дослідження щодо застосування норм матеріального права, не позбавляє суд обов'язку перевіряти дотримання процедури прийняття відповідного висновку ВЛК.
За правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, згідно з усталеною судовою практикою, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Втім, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.
В той же час, позивач не покликається на порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваної постанови, оформленої протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Судом із наявних у матеріалах справи документів також не встановлено порушення процедури прийняття оскаржуваної постанови.
Також, позивачем до суду не надано документів, які підтверджують причинний зв'язок захворювання ОСОБА_2 із захистом Батьківщини.
Крім того, до суду не надано жодного належного та достовірного доказу на підтвердження того, що захворювання, від якого помер ОСОБА_2 , виникло під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України.
В свою чергу, з матеріалів справи видно, що відповідачем при формуванні рішення були враховані всі документи, які були надані позивачем, а зазначення про не врахування медичних документів без певної конкретизації не підтверджено належним чином.
При цьому, посилання позивача на безпідставне перекладення на неї обов'язку доведення причинно-наслідкового зв'язку смерті військовослужбовця із захистом Батьківщини, є необгрунтованими, оскільки порядок подання відповідної заяви та документів врегульований чинним законодавством, та не визначається відповідачем на власний розсуд. Так, норми Положення №402 передбачають, що при вирішенні зазначеного витання ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта. Водночас, особі, як звертається з відповідною заявою, надано право за власним бажанням додаюти інші документи, які підтверджують причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.
Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суду дійшов висновку, що підстави для визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача відсутні.
Враховуючи, що в межах підстав позову судом не встановлено протиправних дій/ бездіяльності або рішень відповідача, які б спричинили порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16; код ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 10.12.2025.
Суддя М.О. Семененко