10 грудня 2025 року Справа № 280/8645/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Білоус Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_2 ), до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
01.10.2025 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Білоус Сергія Анатолійовича, до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Одеській області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивачка просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 12.09.2025 №923020819002 щодо відмови в перерахунку пенсії за віком позивачці із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки;
зобов'язати відповідача 2 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) позивачці пенсії за віком з дня призначення пенсії за віком на підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії №1576 від 24.04.2023 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) позивачці пенсії за віком - у зв'язку із звільненням та на підставі ч.4 ст.42 Закону №1058-IV, з дня подачі заяви про призначення/перерахунок пенсії №1831 від 25.04.2025 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що дії відповідачів щодо проведення переведення позивачки з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та із обчислення розміру пенсії за віком без застосування середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії порушують законні права та інтереси позивачки, ґрунтуються на безпідставних мотивах і не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 06.10.2025 у справі було відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.
17.10.2025 засобами системи «Електронний суд» від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вх.№52078). У відзиві вказано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 15.10.2013 отримувала пенсію за вислугу років. Відповідно до заяви від 24.04.2023 позивачку переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 рр. (проіндексованої згідно чинного законодавства) який становить 7933,78 грн. Приписами п. 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017, однак застосовується з 01.10.2017, прямо передбачено переведення на пенсію за віком згідно із Законом №1058-IV, а не призначення нового виду пенсії. Таким чином відповідно до роз'яснень постанови Верховного Суду від 16.12.2024 по справі №500/4386/22 перерахунок пенсії у такому випадку має здійснюватися на основі п. 3-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при умові, що пенсія була призначена до 01.10.2017. При цьому не можна застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, як це передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки переведення не передбачає нового призначення пенсії на загальних підставах. Отже, немає законних підстав для призначення та виплати позивачці пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2020-2022 рр., оскільки позивачка звернулась не за призначенням пенсії вперше, а за переведенням з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а вказаний позивачкою трудовий період в два роки може бути зарахований лише у якості понаднормового страхового стажу за для збільшення призначеної пенсії за віком згідно норм зазначеного Закону. Просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Також, 17.10.2025 засобами системи «Електронний суд» від ГУ ПФУ в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву (вх.№52169) в якому зазначено, що дії зобов'язального характеру щодо позивачки має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у даному випадку є ГУ ПФУ в Одеській області. При цьому вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, оскільки згідно з вимогами ст. 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески роки (за 2022-2024) лише при первинному призначенні пенсії в 2025 році. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
22.10.2025 засобами системи «Електронний суд» від відповідача 2 надійшла заява на виконання ухвали суду (вх.№52660), в якій зазначено, що відділом опрацювання документації №1 управління з питань виплат ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в управлінні як отримувач пенсії за вислугу років з 15.10.2013, за віком з 24.04.2023. Виплата пенсії проводиться щомісяця через банківську установу АТ КБ. До заяви додана службова записка 16581/04-16 від 21.10.2025.
23.10.2025 засобами системи «Електронний суд» від представника позивачки надійшли відповіді на відзиви (вх.№52972 та вх.№52987), в яких він не погоджується з твердженнями пенсійних органів та підтримує заявлені позовні вимоги.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 50 років, при наявності страхового стажу більше 32 років, ОСОБА_1 було призначено територіальним органом Пенсійного фонду України в Запорізькій області пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У зв'язку з досягненням віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який дає право на виплату пенсії за віком, 24.04.2023 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України в Запорізькій області із відповідною заявою про призначення/перерахунок пенсії (заява №1576). ГУ ПФУ в Запорізькій області було призначено ОСОБА_1 пенсію за віком (переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком), застосувавши при цьому показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2020-2022 роки).
25.04.2025 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення/перерахунок пенсії (заява №1831).
Позивачці було призначено пенсію за віком з 01.06.2025 - довічно, при цьому також був застосований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Не погодившись з розрахунку пенсії за віком, ОСОБА_1 подала через особистий кабінет порталу електронних послуг Пенсійного фонду України відповідну заяву про перерахунок пенсії від 05.09.2025 року №2574 щодо зміни виду розрахунків, разом із додатками та обґрунтуванням підстав для зміни виду розрахунку. На заяву позивачки від 05.09.2025 за №2574 в особистому кабінеті порталу електронних послуг Пенсійного фонду України від ГУ ПФУ в Одеській області надійшло Рішення про відмову у перерахунку пенсії №923020819002 від 12.09.2025.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням та розрахунком пенсії за віком, позивачка звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закон №1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч.2 ст.40 Закон №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, за загальним правилом передбаченим частиною 2 статті 40 Закону №1058, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з п.2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас ч.3 ст. 45 Закону №1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст.45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Однак у випадку із заявою позивачки мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки.
Суд звертає увагу, що позивачці первісно було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону №1058, позивачка звернулась вперше 24.04.2023.
Таким чином, позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058 за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788.
При цьому, статтею 9 Закону №1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком, на підставі Закону №1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення на іншій вид пенсії.
Суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону №1058.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.
Також, аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.02.2018 у справі №310/3774/17, від 14.09.2018 у справі №127/18159/17, від 26.03.2019 у справі №335/13242/16-а (2-а/335/33/2017), від 02.03.2020 у справі №175/4084/16-а(2-а/175/86/16), від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19, від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та інших.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем 2 у 2023 році, протиправно було відмовлено у призначенні пенсії за віком позивачці із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
З тих самих підстав є протиправним та підлягає скасуванню рішення відповідача 1 від 12.09.2025 №923020819002 щодо відмови в перерахунку пенсії за віком позивачці із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.
Посилання відповідача 1 на висновки Верховного Суду викладені в постанові від 16.12.2024 по справі №500/4386/22 є неревалентними до обставин справи, що розглядається. У зазначеній постанові Верховний Суд виснував наступне: ОСОБА отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України №3723-XII «Про державну службу».
Пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
В даному випадку, позивачці первинно було призначено пенсію за вислугу років, а не різновид пенсії за віком.
Отже обставини справи №500/4386/22 є іншими за обставини даної справи.
Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога позивачки про перерахунок пенсії з дня подачі заяви про призначення/перерахунок пенсії №1831 від 25.04.2025 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки.
Як вже зазначалось судом вище, перерахунок пенсії позивачки слід провести з дати її першого звернення за перерахунком, тобто з 24.04.2023.
З приводу визначення пенсійного органу, який має здійснити перерахунок пенсії за заявою позивача.
Вперше ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення/перерахунок пенсії - 24.04.2023. ГУ ПФУ в Запорізькій області призначило ОСОБА_1 пенсію за віком, при цьому протиправно застосувавши показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Отже, саме відповідач 2, у цьому спорі, є органом, що повинен перерахувати пенсію позивачці з 24.04.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 рр. (проіндексованої згідно чинного законодавства).
Щодо інших доводів учасників справи, то в даному випадку суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) заява №18390/91; пункт 29).
Інші доводи пенсійних органів не впливають на суть спору, а отже не потребують детальних відповідей.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При зверненні до суду з даним позовом позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Судовий збір, сплачений позивачкою, стягується відповідно до вимог ст. 139 КАС України на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення, а саме - ГУ ПФУ в Одеській області.
Інші судові витрати позивачкою до стягнення не заявлялись.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Білоус Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_2 ), до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.09.2025 №923020819002 щодо відмови в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 пенсії за віком, з дня призначення пенсії за віком на підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії №1576 від 24.04.2023, із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано «10» грудня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль