10 грудня 2025 року Справа № 280/8653/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМПРОМБУД - ІІІ" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 1, кв. 12, код ЄДРПОУ 33175001) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663), до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМПРОМБУД - ІІІ" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), до Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області №13218314/33175001 від 28.08.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМПРОМБУД - III» №1 від 31.07.2025 на загальну суму 272408,90 грн., в т.ч. ПДВ - 45401,48 грн.;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМПРОМБУД - III» №1 від 31.07.2025 на загальну суму 272408,90 грн., в т.ч. ПДВ - 45401,48 грн., датою фактичного подання її на реєстрацію, а саме 14.08.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та правомірність складення податкової накладної.
Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав, зокрема, на те, що відповідач 1 приймав оскаржуване рішення про відмову у реєстрації ПН №1 від 31.07.2025 в межах, на підставі, у спосіб та у формі, що передбачені діючим законодавством. Представник відповідачів вказує на те, що позивачем не було надано контролюючому органу усіх документів, які запропоновано надати у надісланих позивачу повідомленнях, у зв'язку з чим було прийнято спірне рішення про відмову у реєстрації спірної накладної. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 16.10.2025 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
20.10.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, зі зміту якої представник вказує про те, що позиція відповідачів, яка викладена у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованою та безпідставною. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких він ґрунтується, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМПРОМБУД - III», код ЄДРПОУ 33175001 (далі за текстом - ТОВ «РЕМПРОМБУД - III», Товариство або позивач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.09.2004 року, є платником податку на додану вартість (ІПН 331750008285) та здійснює наступні види діяльності: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.
Товариство має ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з середніми та значними наслідками, видану 01.04.2019 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на підставі наказу про видачу ліцензії від 05.03.2019 р. №12-Л, та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки №067.21.23 від 29.06.2021 р.
ТОВ «РЕМПРОМБУД - III» (підрядник) із ПАТ «Запоріжсталь» (замовник) укладений договір підряду №20/2024/4594 від 07.11.2024 р. (далі - Договір підряду), згідно якого ТОВ «РЕМПРОМБУД - III» зобов'язувалось на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи з капітального ремонту повітронагрівача №13 ДП-4 (механічна частина) інв. №10500209 доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь» в обсязі, перелік якого наводиться у Специфікаціях або Договірній ціні (далі - «Роботи»), а ПАТ «Запоріжсталь» зобов'язувалось надати ТОВ «РЕМПРОМБУД - III» об'єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи у порядку та строки, передбачені цим договором.
Пунктом 1.3 Договору підряду передбачає право підрядника залучати для виконання окремих обсягів (об'єктів, етапів, видів) Робіт спеціалізовані підприємства («Субпідрядників») за умови надання у письмовій формі на це згоди замовника.
Відповідно до умов абз. 2 п. 2.4 Договору підряду за окремими об'єктами (обсягами, етапами, видами робіт) фактичний термін закінчення робіт визначається датою підписання замовником акту виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в із додатком, підтвердженого довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3.
Згідно п. 4.1 Договору підряду оплата замовником виконаних робіт здійснюється протягом 120 календарних днів від дати підписання замовником актів КБ-2в з додатками до актів КБ-2в, що підтверджені довідками КБ-3, на підставі наданих підрядником рахунків, податкових накладних та оригіналів актів КБ-2в.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами вказаних взаємовідносин, позивачем на виконання приписів Податкового кодексу України було сформовано та відправлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 31.07.2025 №1.
Реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами) реєстрація податкової накладної від 31.07.2025 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 33.12, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=7.0735%, "Рпоточ"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки- фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Позивач скористався наданим правом та подав до контролюючого органу пояснення щодо податкової накладної надісланої на реєстрацію та копії первинних документів, що підтверджують здійсненя господарської операції по спірній податковій накладній.
Позивачу від контролюючого органу надійшли Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13181475/33175001 від 18.08.2025 з проханням надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування: письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. Окрім цього, в графі «Додаткова інформація» зазначено, надати пояснення щодо відсутності нарахування (виплати) заробітної плати найманим працівникам». В графі «Додаткова інформація» наприкінці вказаного повідомлення інформація відсутня.
Позивач скористався наданим правом та подав до контролюючого органу додаткові пояснення щодо податкової накладної надісланої на реєстрацію та копії первинних документів, що підтверджують здійсненя господарської операції по спірній податковій накладній.
Рішенням комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Запорізькій області №13218314/33175001 від 28.08.2025 відмовлено у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН з підстав: ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. В графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» зазначено про те, що «не надано пояснення щодо відсутності нарахування (виплати) заробітної плати найманим працівникам».
Позивачем оскаржено зазначене рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області в адміністративному порядку до ДПС України.
ДПС України прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.09.2025 №35446/33175001/2, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим Кодексом України (далі - ПК України).
За змістом п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
За приписами п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до п. 1 якого відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Згідно з п. 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Під час розгляду справи встановлено, що підставою для зупинення її реєстрації слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Водночас, аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку № 1165.
Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у п. 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений п. 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Кодексу.
Разом із тим, п. 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 6, 7 Порядку № 520).
Згідно з вимогами п. 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 у справі № 500/770/21.
Зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 819/330/18.
Разом з тим встановлено, що з метою реєстрації спірних розрахунків коригування в ЄРПН позивач надіслав відповідачам пояснення та документи, що стосуються відповідної господарської операції. До своїх письмових пояснень, позивач додав копії наявних у нього первинних документів на підтвердження правомірності складення розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено.
Комісією регіонального рівня на адресу позивача було направлене Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13181475/33175001 від 18.08.2025. У даному Повідомленні Комісією регіонального рівня було вказано про необхідність подання додаткової інформації: письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. У графі «Додаткова інформація (зазначити, до якої інформації)» цього повідомлення зазначено: «надати пояснення щодо відсутності нарахування (виплати) заробітної плати найманим працівникам».
При цьому суд зауважує, що контролюючим органом жодним чином не обґрунтовано необхідність надання вказаних документів, а також не пояснено, чому їх відсутність перешкоджає реєстрації направлених на реєстрацію розрахунків коригування. Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність певних видів документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації розрахунків коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності відповідного документу, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінки тим документам, що фактично подано платником податку.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27.04.2023 по справі №460/8040/20.
Суд звертає увагу, що запитувані відповідачем у повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів виходять за межі моніторингу операції за зовнішніми (формальними) критеріями. З наданих повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено позивач надав на адресу Комісії регіонального рівня пояснення та весь обсяг первинних документів за господарською операцією, які дозволяли ідентифікувати дану операцію та здійснити її моніторинг за зовнішніми (формальними) критеріями.
Усі інші додатково запитані Комісією регіонального рівня документи та пояснення підлягають перевірці за результатами проведення податкової перевірки платника податку.
Таким чином суд вважає, що позивачем на адресу відповідача 1 було надано повний обсяг первинних документів які підтверджують реальність господарської операції, у межах якої була складена податкова накладна № 1 від 31.07.2025.
Суд відхиляє посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.02.2024 у справі № 240/5563/23, через відмінність фактичних правовідносин. Так, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних рішеннями, які були спірними у справі № 240/5563/23, є те, що на момент прийняття оскаржуваних рішень позивач як платник податку на додану вартість подав до податкового органу первинні документи, які містили суперечності та не підтверджували інформацію, яка була зазначена у податкових накладних, тоді як в цій справі позивачем надано первинні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, а контролюючий орган не обґрунтував підстав, за якими подані платником податку документи не враховані при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Верховний Суд у постанові від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23 сформував висновок, якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Разом з тим, як було зазначено вище, матеріалами справи підтверджено, що позивачем після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних на виконання норм діючого законодавства направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, що підтверджують здійснення господарської операції, що стало підставою для складання та реєстрації спірної податкової накладної.
На підставі дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, достовірність та належність яких не спростована відповідачами, судом встановлено, що визначення переліку документів, яких не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію спірних розрахунків коригування, не є обґрунтованим як нормативно, так і з урахуванням фактичного змісту господарської операції позивача.
Слід звернути увагу, що на етапі дослідження процедури правомірності зупинення/відмови реєстрації розрахунків коригування / податкових накладних суд не може досліджувати фактичне виконання господарської операції та не може надавати оцінку її реальності/фіктивності, оскільки це є предметом документальної перевірки правильності формування податкових зобов'язань, яка відповідачем не проводилась.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №816/2218/18.
Суд зауважує, що при реєстрації розрахунку коригування / податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації РК /ПН. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 04.03.2024 у справі № 440/3706/23.
Приймаючи рішення про реєстрацію РК/ПН, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації РК / ПН, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 17.05.2023 у справі №140/14282/20.
Водночас, суд звертає увагу, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містить чітких мотивів його прийняття, адже матеріалами справи підтверджується, що після зупинення реєстрації податкової накладної позивачем були надані пояснення та документи на підтвердження підстав для її реєстрації.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов до висновку, що відповідачем 1 у даній справі не доведено правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання оскарженого рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13218314/33175001 від 28.08.2025 протиправним та його скасування.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 1 від 31.07.2025, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно з п. 19 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Приписами п. 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
В даному випадку, зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її отримання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на ДПС України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову № 1 від 31.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довели правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією від 22.09.2025.
Судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як суб'єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржуване рішення.
Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
За змістом статті 134 КАС Українивитрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частин 3-4 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу положень статті 134 КАС України встановлено, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частинами 6, 7 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» також роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Позивач просить стягнути на його користь фіксований розмір правничої допомоги у сумі 11000 грн.
Відповідачем у поданих ним запереченнях висловив дмку щодо суми і співмірності витрат на правничу допомогу.
На підтвердження судових витрат представником позивача надано наступні докази, а саме: детальний опис наданих послуг за договором №0809/0508 від 08.09.2025; копію договору про надання правової допомоги №0809/0508 від 08.09.2025; копію Додатку №1 від 08.09.2025 до договору №0809/0508 від 08.09.2025 ; копію акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 24.10.2025.
Так, слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Зважаючи на незначну складність справи суд вважає, що сума у розмірі 11000,00 грн. на оплату наданих адвокатом послуг не є співмірною.
Таким чином, вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому суд вважає, що співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 5000,00 грн., які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМПРОМБУД - ІІІ" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 1, кв. 12, код ЄДРПОУ 33175001) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663), до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області №13218314/33175001 від 28.08.2025.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМПРОМБУД - ІІІ" податкову накладну № 1 від 31.07.2025, фактичною датою її подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ""РЕМПРОМБУД - ІІІ" судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривнi 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.12.2025.
Суддя А.В. Сіпака