10 грудня 2025 року Справа № 280/8321/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 35 839,42 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, які зарахувати: р/р UA538999980314000512000008433, отримувач - ГУК у Запорізькій області/ТГ с. Михайлівка, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010300.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що станом момент подання позовної заяви за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальному розмірі 35 839,42 грн. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак сума податкового боргу самостійно не сплачена, у зв'язку з чим у контролюючого органу виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу такого платника податків. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 29.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У відповідності до вимог ч.6 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддею здійснений запит до Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача, за результатами якого надано відповідь, що ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , знятий з реєстрації 30.08.2022, інші відомості відсутні.
Крім того, суддею здійснений запит до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради про реєстрацію місця проживання відповідача, за результатами розгляду якого повідомлено, що ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 26.11.1996 по теперішній час.
Ухвалою суду від 15.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано докази по справі.
На зареєстровану в установленому порядку адресу місця проживання відповідача судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 15.10.2025, яка повернулась за зворотною адресою з причин “за закінченням терміну зберігання». Крім того, судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України (електронний ресурс: https://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/pres-centr/ogoloshenya/).
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17, від 13.10.2021 у справі №340/4259/20, від 24.11.2021 у справі №280/228/20, від 29.08.2022 у справі № 522/3598/16-а тощо.
Відповідні загальні принципи, що стосуються права на змагальний судовий розгляд, були узагальнені Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Лазаренко та інші проти України» (Lazarenko and Others v. Ukraine) (№ 70329/12 та 5 інших, § 36 і 37, 27 червня 2017 року). У згаданій справі ЄСПЛ повторив, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див., рішення у справах «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274 та «Авотіньш проти Латвії» (Avotiтр v. Latvia) [ВП], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17 - 18, від 06 лютого 2001 року) (§ 36).
Водночас, ЄСПЛ вказав, що статтю 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції (див., наприклад, ухвали щодо прийнятності у справах «Богонос проти Росії» (Bogonos v. Russia), заява № 68798/01, від 05 лютого 2004 року та «Бац проти України» (Bats v. Ukraine), заява № 59927/08, пункт 37, від 24 січня 2017 року). Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи (див., рішення у справі «Загородніков проти Росії» (Zagorodnikov v. Russia), заява № 66941/01, пункт 31, від 07 червня 2007 року). Тим не менш, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див., рішення у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (див. рішення у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини» (Dilipak and Karakaya v. Turkey), заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року) ...( § 37).
Оскільки судом вчинено можливі дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Враховуючи викладене, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
24.10.2025 представник позивача надав заяву, до якої долучено інформаційні довідки щодо об'єктів нежитлової нерухомості, які належить ОСОБА_1 , стосовно яких визначено відповідні податкові зобов'язання.
28.11.2025 представник позивача надав заяву, в якій просить суд долучити до матеріалів адміністративної справи витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_1 .
На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.
За даними інтегрованої картки платника податків, станом на 31.12.2024 ОСОБА_1 має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в загальному розмірі 35 839,42 грн, який виник у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, а саме:
- податкове повідомлення-рішення (форми “Ф») від 27.06.2024 №0706082-2409-0827-UA23060150000085288 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 35 839,42 грн за податковий період 2023 рік.
Податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернуто до контролюючого органу без вручення з відміткою поштової служби “за закінченням терміну зберігання».
Грошове зобов'язання визначено щодо нерухомого майна, власником якого був позивач у звітному періоді, а саме нежитлове приміщення, корівник, загальна площа 917 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (право власності зареєстровано з 16.01.2019, реєстрація переходу права власності 11.08.2023).
Контролюючий орган направляв відповідачу податкову вимогу форми “Ф» від 11.10.2024 №0007952-1314-0801 на суму 35 839,42 грн за адресою: АДРЕСА_1 . Податкова вимога повернута на адресу контролюючого органу без вручення з відміткою “за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 35 839,42 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
У силу п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України).
Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.
Згідно з пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України).
За змістом пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до пп. “а» пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
За змістом п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення з причин, що не залежать від контролюючого органу, таке податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків належним чином.
З матеріалів справи встановлено, що направлене на зареєстровану адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкове повідомлення-рішення було повернуто на адресу контролюючого органу з позначкою «за закінченням терміну зберігання», отже вважається врученим належним чином.
Враховуючи відсутність доказів оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку, а також доказів сплати грошового зобов'язання в загальному розмірі 35 839,42 грн, суд дійшов висновку, що таке грошове зобов'язання є узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
При цьому, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 квітня 2019 року у справі №813/2092/15 (адміністративне провадження №К/9901/25842/18), питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Відтак, з урахуванням викладених законодавчих приписів дослідженню і оцінці підлягають питання чи набула сума податкового зобов'язання, визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, статусу узгодженого грошового зобов'язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене чи були правові підстави для її стягнення.
У відповідності до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що контролюючий орган виконав свій обов'язок та направив на податкову адресу відповідача 69027, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 87, кв. 9 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу. Податкова вимога повернута до контролюючого органу з незалежних від нього причини, отже вважається врученою належним чином.
За наведеного, суд дійшов висновку, що сума грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 35 839,42 грн, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено. Доказів, які б свідчили про погашення податкового боргу або спростовували його наявність, до суду не надано.
Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно з п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 35 839,42 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 35 839,42 грн. (тридцять п'ять тисяч вісімсот тридцять дев'ять гривень 42 коп.) по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, які зарахувати на р/р UA538999980314000512000008433, отримувач - ГУК у Запорізькій області/ТГ с. Михайлівка, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010300.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 10.12.2025.
Суддя М.О. Семененко