10 грудня 2025 року Справа № 280/8749/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Харькова Віталія Олександровича (вул. Поштова, буд. 27/29, каб. 16, м. Запоріжжя, 69063), до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) та Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
03.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Харькова Віталія Олександровича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2, в/ч НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ про призов на військову службу під час мобілізації, виданий відносно позивача;
визнати протиправними дії відповідача 1 щодо направлення позивача для проходження військово-лікарської комісії;
зобов'язати відповідача 2 видати наказ про виключення позивача зі списків особового складу відповідача 2.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , на законних підставах був виключений з військового обліку та відповідно, дана особа не є військовозобов'язаним. Однак співробітники ІНФОРМАЦІЯ_3 , протиправно поновили ОСОБА_1 , на військовому обліку та в подальшому мобілізували. При цьому ОСОБА_1 , не був присутнім на військово-лікарській комісії та не проходив її взагалі, обов'язкових процедур визначених п. 6.8. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України №402 - не проводилось. Зазначене є підставою для задоволення заявлених позовних вимог.
Ухвалою від 08.10.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі №280/8749/25.
27.10.2025 від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позов. У відзиві зазначено, що дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, дії щодо організації медичного огляду, оформленні документів проведено в порядку, передбаченого чинним законодавством, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період до в/ч НОМЕР_1 є законним, а доводи представника позивача є необґрунтованими і не підтверджені належними доказами. Просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
31.10.2025 від представника позивача до суду недійшла відповідь на відзив, в якій містяться клопотання:
про зобов'язання відповідача надати копію відеозапису оповіщення позивача співробітниками відповідача, який відбувся 06.09.2025 року о 06 год. 10 хв. у м. Запоріжжя по вул. Чарівній;
витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_4 відомості щодо перебування довідки замість військового квитка №1/4/4113 в особовій справі позивача.
Ухвалою від 12.11.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів в адміністративній справі №280/8749/25 відмовлено.
Станом на час розгляду справи відзив від відповідача 2 до суду не надходив.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ зі змінами (далі - Закон №3543-ХІІ), Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560).
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнною стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон №2232-ХІІ.
Закон №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок - це захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Приписами частин 2-3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття її добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Відповідно до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. №154 територіальні центри комплектування га соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву): на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
З матеріалів справи судом встановлено, що 06.09.2025 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.08.2025 №223 «Про організацію проведення оповіщення військовозобов'язаних офіцерського, сержантського та рядового складу групами оповіщення на тиждень» уповноважені представники ІНФОРМАЦІЯ_3 проводили оповіщення військовозобов'язаних.
Відповідно до пункту 49-50 Порядку №560 - у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники).
При проведенні оповіщення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 06 вересня 2025 року о 06:10 годині був зупинений на АДРЕСА_4 . Під час перевірки військово-облікового документа уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та представниками поліції Василівського РУП було встановлено, що ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документа, про що було складено Акт про відсутність військово-облікового документу від 06.09.2025, яким підтверджується відсутність військово-облікового документу у тому числі і військово-облікового документу в електронній формі на момент перевірки.
Для уточнення даних громадянина ОСОБА_1 було доставлено за адресою розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до пункту 54 Порядку №560 у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 (Офіційний вісник України. 2023 p., №5, ст.409), або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов'язаному (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів.
В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 тво начальника адміністративного відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 лейтенантом ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №839 від 06.09.2025, передбачений частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Другий примірник протоколу позивач отримав під особистий підпис.
Ніяких заяв, клопотань та зауважень під час складання протоколу від громадянина ОСОБА_1 не надходило. Докази іншого в матеріалах справи відсутні.
При перевірці облікових даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів було встановлено, що ОСОБА_1 на обліку ніде не перебуває (без прив'язки до будь-якого ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Дані про проходження військово-лікарської комісії відсутні, у тому числі і інформація про виключення позивача з військового обліку.
Відповідно до абзацу 2 та абзацу 3 пункту 69 Порядку №560 - особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Після перевірки облікових даних ОСОБА_1 був направлений для проходження військово-лікарської комісії до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» ЗМР для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я.
Військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
На виконання вимог законодавства, ОСОБА_1 було видано направлення №4806287 від 06.09.2025 для проходження військово-лікарської комісії.
За результатами військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , відповідно до довідки військово-лікарської комісії №2025-0906-1050-5087-3 від 06.09.2025, визнаний придатним до військової служби, на підставі графи II Розладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Додатково слід зазначити, що внаслідок збройної агресії російської федерації, розпочатої 24 лютого 2022 року проти України, тимчасової окупації Василівського району Запорізької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 та його структурні підрозділи передислоковано до АДРЕСА_4 , в зв'язку з цим BЛK при ІНФОРМАЦІЯ_7 на теперішній час не діє.
На виконання вимог чинного законодавства, на підставі указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами) на підставі висновку військово-лікарської комісії від 06 вересня 2025 року, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.09.2025 року №788, був направлений для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 .
Щодо твердження позивача про наявність у нього під час перевірки військово-облікового документа.
Вказані доводи представника позивача не підтверджені належними та допустимими доказами.
У день зупинки позивача представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та представниками поліції було встановлено факт відсутності у нього будь-якого військово-облікового документа, про що було складено акт про відсутність військово-облікового документа, який підписано службовими особами.
При складанні протоколу, позивач особисто підтвердив факт відсутності у нього військово-облікового документа, зазначивши, що військовий квиток йому ніхто не видавав.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Позивач не скористався цим правом під час складання протоколу.
Щодо твердження представника позивача про те, що позивач виключений з військового обліку.
Судом встановлено, що позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 службовими особами Василівського районного управління поліції, оскільки при перевірці документів виявлено відсутність військово-облікового документа, про що складено відповідний акт.
При перевірці інформації щодо перебування на обліку та статусу ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено, що останній на військовому обліку не перебуває. Взагалі відсутня будь-яка інформація стосовно перебування на обліку чи виключення з військового обліку.
В зв'язку з цим, позивача направлено для проходження медичного огляду для встановлення придатності до військової служби.
За результатами проходження BJTK позивача визнано придатним до військової служби.
Отже на момент прийняття рішення щодо призову позивача на військову службу жодних офіційних відомостей про виключення з військового обліку за станом здоров'я ОСОБА_1 у відповідача 1 не було.
Відомості про виключення з обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться виключно на підставі офіційних документів, зокрема на підставі витягів з рішення BЛK.
Повідомлення чи копія довідки (замість військового квитка) не створює для ТЦК та СП юридичного обов'язку вносити зміни в облік, чи визнавати призов на військову службу за мобілізацією на особливий період не законною.
Доказів того, що копія довідки, яка додана до позову, надавалась представникам ІНФОРМАЦІЯ_3 на момент призову, представником позивача не надано.
Приписами ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 не мали законних підстав і технічної можливості перевірити відомості, яких не було у Реєстрі, а тому діяли в межах чинного законодавства.
Твердження представника позивача про той факт, що ОСОБА_1 взагалі не був присутнім при проведенні BЛK спростовується наступним.
До позовної заяви представником позивача долучено копії документів медичного огляду ОСОБА_1 , як призовника, в яких містяться дані про результати обстеження, показники стану здоров'я та встановлений діагноз.
В довідці BЛK №2025-0906-1050-5087-3 від 06.09.2025 зазначено діагноз, який співпадає з діагнозом, який наявний в документах про проходження медичного огляду ОСОБА_1 , як призовником.
Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402:
медичний огляд проводиться безпосередньо за участю військовозобов'язаного;
комісія має право встановлювати діагноз лише на підставі особистого огляду та надання медичних документів;
за відсутності особи встановити діагноз неможливо.
Таким чином, наявність в додатках до позовної заяви документів, які містять результати медичного огляду позивача та конкретний діагноз, який встановлено і при проведенні BЛK перед призовом на військову службу, підтверджує його особисту участь у проходженні BЛK.
Отже доводи представника позивача про проведення ВЛК без участі позивача є необґрунтованими.
ВЛК проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, з дотриманням процедурних норм, передбачених наказом МОУ №402 (доказів іншого матеріали справи не містять), а тому підстав вважати дії ІНФОРМАЦІЯ_3 чи ВЛК протиправними - відсутні.
У цьому контексту також варто звернути увагу на практику Верховного Суду викладену у постановах від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 в яких зазначено, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Подібний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 по справам №240/13173/22 та №600/3273/22-а.
Стосовно вимоги зобов'язального характеру до відповідача 2.
На теперішній час позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 (доказів іншого матеріали справи не містять).
Відповідно до п. б) ч.1 ст.26 Закону №2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби.
Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення №402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби ВИКЛЮЧНО за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
Направлення на медогляд ВЛК формує начальник медичної служби з підписом командира військової частини. В такому випадку, потрібно:
- отримати направлення від начмеда на проходження ВЛК з підписом командира в/ч (Додаток 11 до Положення №402).
- отримати від начальника медичної служби інформацію щодо місця, часу та дати твого прибуття до закладу охорони здоров'я для проходження військово-лікарської комісії
Також суд звертає увагу, що для направлення на ВЛК необхідно написати на ім'я командира військової частини рапорт про направлення на ВЛК.
Згідно статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Доказів звернення з відповідним рапортом до командира ВЧ НОМЕР_1 матеріали справи не містять.
В зв'язку з чим вимога до відповідача 2 є передчасною.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи наведене, суд не може погодитись з обґрунтованістю доводів та вимог позивача.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Харькова Віталія Олександровича (вул. Поштова, буд. 27/29, каб. 16, м. Запоріжжя, 69063), до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) та Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «10» грудня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль