08 грудня 2025 року Справа № 280/6708/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 2), в якій позивач просить:
1.Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка оформлена рішенням № 084450010600 від 11.07.2025 року у виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій та скасувати вказане рішення.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періоди роботи з 18.05.1987 року по 13.10.1995 року на Приватному акціонерному товаристві «Промавтоінвест», та періоди роботи з 23.09.1985 року по 16.12.1985 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити виплатиу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки, які впливають на виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій. Позивачка зазначає, що на момент виходу на пенсію її право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах (педагогічний працвник), досягненням пенсійного віку (60 років), працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії (пенсію за вислугу років Позивачка не отрумувала, та не отримувала будь - якої пенсії на момент виходу на пенсію). З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просила задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 22.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відзив на позовну заяву від представника відповідача 1 до суду не надходив.
27.08.2025 до суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що До заяви позивачка надала архівну довідку № 166 від 06.05.2025 року, видану
Приватним акціонерним товариством «Промавтоінвест», яка містить відомості про призначення на посаду вихователя дитячого садочку № 80 з 18.05.1987 по 13.10.1995 року. Зазначена установа не належить до комунальної або державної власності, тому відсутнє право для зарахування цього періоду роботи до страхового стажу, який дає право на призначення грошової допомоги. Крім того, до спеціального стажу не зараховано період роботи з 23.09.1985 по 16.12.1985 року відповідно до довідки № 01-26/17 від 12.05.2025, виданої Лівобережним відділом освіти Запорізької міської ради, оскільки не зазначена займана посада. Спеціальний страховий стаж позивачки становить 22 роки 3 місяці 24 дні. Таким чином, в зв'язку з відсутністю необхідного спеціального страхового стажу, підтвердженого документами, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
02.07.2025 позивачка звернулася із заявою щодо допризначення пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами (одноразовва грошова допомога в розмірі 10-ти пенсій).
Органи Пенсійного фонду України з 01.04.2021 застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій бек-
офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 084450010600 від 11.07.2025, яким опрацьовано заяву за принципом екстериторіальності, позивачці відмовлено у проведенні перерахунку з наступних підстав.
До заяви позивачка надала архівну довідку № 166 від 06.05.2025 року, видану
Приватним акціонерним товариством «Промавтоінвест», яка містить відомості про призначення на посаду вихователя дитячого садочку № 80 з 18.05.1987 по 13.10.1995. Зазначена установа не належить до комунальної або державної власності, тому відсутнє право для зарахування цього періоду роботи до страхового стажу, який дає право на призначення грошової допомоги.
Крім того, до спеціального стажу не зараховано період роботи з 23.09.1985 по 16.12.1985 року відповідно до довідки № 01-26/17 від 12.05.2025, виданої Лівобережним відділом освіти Запорізької міської ради, оскільки не зазначена займана посада.
Спеціальний страховий стаж позивачки становить 22 роки 3 місяці 24 дні.
Таким чином, в зв'язку з відсутністю необхідного спеціального страхового стажу, підтвердженого документами, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії.
Вважаючи рішення відповідача 1 №084450010600 від 11.07.2025 протиправним, позивач звернувся до суду із вимогами про його скасування та зобов'язання відповідача 1 зарахувати до страхового стажу спірний період.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).
У відповідності до частини другої статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно частини першої статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до п. 7-1. Розділу XV Прикінцеві положення Закону особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів; "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Страховий стаж враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Згідно з розділом 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 № 909, право на пенсію за вислугу років мають музичні керівники дошкільних навчальних закладів всіх типів.
З аналізу наведених норм законодавства можливо зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах (зокрема на посаді музичного робітника дошкільного навчального закладу всіх типів) й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначається ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII.
Згідно із цією статтею основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637), яким встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Згідно до п.20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як вбачається зі спірного рішення позивачу відмовлено у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» та статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з не врахуванням періоду роботи у закладі, форма власності якого не є комунальною або державною.
Суд не погоджується з позицією управлінням з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про дошкільну освіту» систему дошкільної освіти становлять: заклади дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про дошкільну освіту» відповідно до потреб громадян України створюються заклади дошкільної освіти, зокрема, дошкільні навчальні заклади (ясла, ясла-садок) для дітей де забезпечуються їх розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.
У примітці 2 до «Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціальногозахисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 № 909, зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
З огляду на наведене, період роботи позивачки на посаді вихователя дитячого садку №80 з 18.05.1987 по 13.10.1995 згідно архівної довідки №166 ід 06.05.2025, виданої ПрАТ «Промавтоінвест» підлягає зарахуванню о страхового стажу позивачки, що дає право на призначення грошової допомоги.
Крім того, згідно довідки довідки № 01-26/17 від 12.05.2025, виданої Лівобережним відділом освіти Запорізької міської ради, ОСОБА_1 була тимчасово переведена на ремонтних робіт з д/з №39 з 23.09.1985 по 16.12.1985 на посаду вихователя, у зв'язку з чим зазначена у спірному рішенні підстава для незарахування зазначеного періоду до страхового стажу позивачки про те що у довідці не зазначена займана посада не відповідає дійсності.
Таким чином, із наведеного суд дійшов висновку, що відмова відповідача 1 у зарахуванні до страхового стажу позивача зазначених періодів є протиправною.
Беручи до уваги вищезазначене, рішення ГУ ПФУ у Харківській області від 11.07.2025 №084450010600 про відмову у проведенні перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки суд дійшов висновку про безпідставність мотивів покладених в основу його прийняття.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача 1 призначити і відповідача 2 виплатити позивачу грошову допомогу, суд зазначає наступне.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку № 22-1, у редакції на час подання заяви про призначення пенсії, визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Таким чином, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбаченопостановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
У зв'язку із чинністю вказаної норми Порядку № 22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, розглянуто заяву позивача та прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу грошової допомоги згідно з п.7.1 розділу XV Закону №1058.
В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Отже, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу грошової допомоги згідно з п.7.1 розділу XV Закону №1058 були делеговані Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області як органу Пенсійного фонду України, яким спірне рішення про відмову у призначенні позивачу грошової допомоги згідно з п.7.1 розділу XV Закону №1058), проте обов'язок виплати пенсії, залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Вирішуючи заявлений спір, суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Окрім того, і за приписамист.13Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6Кодексу адміністративного судочинства Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
При цьому, суд зазначає, що у Висновку №11 від 18.12.2008 року Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень викладено наступні висновки:
«Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою й простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення й викласти його у зрозумілому стилі, доступному для всіх.»
«Кожен суддя може обрати власний стиль та побудову документа або використовувати типові зразки, якщо такі існують.»
В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) ЄСПЛ вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 353/265/17 та від 04 травня 2022 року у справі № 805/5133/18-а.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувсядо суду, суд керуючись частиною 2 статті 9 КАС України, вважає за можливе вийти за межі заявлених позовних вимог та те, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача 3 - Головногоуправління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до спеціального стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років період навчання з 01.09.1995 по 31.08.1997, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 та призначити ОСОБА_1 грошову допомогу згідно з п.7.1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, а Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити її виплату, що є дотриманням судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до ч. 1 та 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно дост. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням положеньстатті 139 КАС Українипонесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким прийнято спірне рішення.
Керуючись ст.ст.2,5,9,72,77,139,241,243-246,255 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) № 084450010600 від 11.07.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні і виплаті грошової допомоги, в розмірі десяти місячних пенсій згідно з п.7.1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди роботи з 18.05.1987 по 13.10.1995 у Приватному акціонерному товаристві «Промавтоінвест» та періоди роботи з 23.09.1985 року по 16.12.1985 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 виплату грошової допомоги, в розмірі десяти місячних пенсій згідно з п.7.1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005, ЄДРПОУ 20490012) виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, в розмірі десяти місячних пенсій згідно з п.7.1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова