про продовження строку залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/25135/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення коштів,
встановив:
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 .
Ухвалою від 10.11.2025 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та запропоновано позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- нової позовної заяви до відповідача, оформленої із дотриманням вимог статей 5, 160-161 КАС України, в 2-х примірниках;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у разі необхідності, оформленої з урахуванням вимог статті 167 КАС України;
- доказу сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання вимог ухвали, направлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що відсутні кошти на сплату судових витрат, та враховуючи те, що військова частина НОМЕР_1 є бюджетною організацію (не прибутковою), фінансування здійснюється з державного бюджету та проводиться в установленому порядку, який потребує витрату певного часу, військовою частиною НОМЕР_1 було подано до забезпечувального фінансового органу заявку на отримання коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви. До теперішнього часу зазначені кошти на рахунок військової частини НОМЕР_2 не надходили.
Розглянувши вищевказане клопотання, суд виходить з такого.
Положеннями статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Тобто, особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі - Закон).
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України та Законом встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Суд дослідивши доводи позивача, доходить до висновку, що вони не містять безсумнівних відомостей про час виділення фінансовою частиною замовлених коштів судового збору та надання до суду належного документу про його сплату. Крім того, обставини пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, довготривалим виділенням коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, призначених для сплати судового збору, самі по собі не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Зважаючи на відсутність умов за наявності яких позивачу можливо було б відстрочити сплату судового збору, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, ураховуючи, що позивачем не виконані вимоги ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 10.11.2025, суд вважає, що строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви підлягає продовженню.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до суду відмовити.
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.11.25.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Липа