Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 грудня 2025 року Справа №200/9658/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
08.12.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призиву на військову службу під час мобілізації на особливий період;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини та зобов'язати уповноважену особу Військової частини виключити зі списків особового складу.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення доказів у спосіб:
- витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії наказу (або витягу з наказу) про призов, а також документи які стали підставою для доставлення, направлення на військово-лікарську комісію та подальшого направлення до навчального центру для проходження базової загальновійськової підготовки;
- витребувати у навчального центру витяг про зарахування до списків особового складу.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення доказів, позивач зазначив, що без застосування процедури забезпечення доказів, отримати наказ про призов є неможливим, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 не надає відповіді на адвокатський запит адвоката Конончук З.В., що свідчить про наявні труднощі в отриманні доказів. Таким чином існує реальна загроза, що отримання доказів у майбутньому буде неможливим або істотно утрудненим.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 та 2 ст. 117 КАС України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.
Разом з тим, суд зазначає, що указом Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.
Відповідно до рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, у зв'язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Слов'янська та веденням активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю і безпеці учасників справи: - на час існування небезпеки для учасників справи, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться; - учасники справи мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: - через особистий кабінет в системі Електронний суд; - у разі неможливості надсилання через систему Електронний суд - електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Донецький окружний адміністративний суд розташований в м. Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, системних ракетних обстрілів населених пунктів області, у тому числі м. Слов'янськ, які в свою чергу створюють суттєву загрозу життю та здоров'ю людей, керівництвом Донецького окружного адміністративного суду задля збереження життя та здоров'я працівників та відвідувачів суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи установи в дистанційному режимі.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, суд з метою забезпечення належної безпеки учасників судового процесу, вважає, що заяву про забезпечення доказів необхідно розглянути у порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд керується такими мотивами.
Частинами 1, 2 ст. 114 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до ст. 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Отже, забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 02.05.2019 у справі № Зд/9901/2/19 та Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18, від 09.10.2019 у справі № 9901/385/19, від 03.07.2025 у справі № 990/2/25.
За приписами ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Суд зазначає, що забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
Саме це відрізняє заяву про забезпечення доказів від звичайного клопотання про витребування доказів.
У контексті вищевикладеного заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
У заяві про забезпечення доказів позивач просить:
- витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії наказу (або витягу з наказу) про призов, а також документи які стали підставою для доставлення, направлення на військово-лікарську комісію та подальшого направлення до навчального центру для проходження базової загальновійськової підготовки;
- витребувати у навчального центру витяг про зарахування до списків особового складу.
Суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги про забезпечення доказів не ґрунтуються на обставинах об'єктивного характеру, що могли б давати підстави стверджувати про існування реальної загрози втрати таких доказів або унеможливлення чи утруднення їх збирання і подання у майбутньому.
Доводи, наведені заявником, не свідчать про наявність ризику втрати доказів у майбутньому, не переконують, що може виникнути обставина, яка утруднює їх збирання та подання до суду в загальному порядку й не обмежує заявника у праві подати відповідне клопотання про витребування цих самих доказів у порядку, встановленому ст. 80 КАС України, із зазначенням причин неможливості зробити це самостійно.
Забезпечення доказів шляхом їх витребування, передбачає формування таких доказів, як засобів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у формі, встановленій ч. 2 ст. 72 КАС України. Така форма передбачає наявність сформованих та конкретних засобів доказування.
Твердження позивача про те, що отримання зазначених у заяві документів у майбутньому буде неможливим або істотно утрудненим, ґрунтується на припущеннях й не підтверджені покликанням на об'єктивні обставини, у зв'язку з чим не можуть слугувати достатньою підставою для забезпечення цих доказів у порядку статей 114 - 117 КАС України.
Аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 08.10.2025 у справі № 620/3618/25.
У зв'язку з вищенаведеним та з огляду на зміст поданої заяви про забезпечення доказів суд вважає, що таке звернення не спрямоване саме на забезпечення доказів, а сформульовані у ньому вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже в заяві не наведено обставин, які вказують на наявність ризику втрати цих доказів.
Твердження позивача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не надає відповіді на адвокатський запит ніяким чином не позбавляє права представника позивача - адвоката Конончук З.В. звернутися до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відповіді на адвокатський запит.
Крім того, суд зазначає, що позивач просить забезпечити докази, шляхом витребування у навчального центру витягу про його зарахування до списків особового складу.
Однак, суд зауважує, що стороною у справі є ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовних вимог позивачем до навчального центру не заявлено.
Відтак, розглянувши заяву про забезпечення доказів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про забезпечення доказів, ґрунтуються на припущеннях й не підтверджені посиланням на об'єктивні обставини, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення доказів.
Керуючись ст. ст. 117, 248, 256, 294 КАС України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі № 200/9658/25- відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.С. Духневич