Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 грудня 2025 року Справа№640/4578/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить прийняти рішення про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 0169732-2408-2651.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 вересня 2022 року допущено заміну відповідача Головного управління ДПС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС (далі - відповідач, ГУ ДПС).
Цю справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою суду від 9 жовтня 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачем нарахування зроблені безпідставно, з порушенням порядку встановленого законом, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 27.05.2021 №0169732-2408-2651 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що на виконання вимог пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу, ГУ ДПС у м. Києві 27.05.2021 року було проведено обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік та сформовано податкове повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 0169732-248- 2651 в сумі 14282,35 грн, яке було направлено на адресу позивачки рекомендованим листом з повідомленням про вручення: АДРЕСА_1 .
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 25.05.2022 № 301536692, за позивачкою як за власником рахуються об'єкт житлової нерухомості - садовий будинок, загальною площею 422,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дата реєстрації права власності на вказаний - 10.01.2018.
27 травня 2021 ГУ ДПС згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 цього Кодексу прийняло оскаржуване у справі податкове повідомлення-рішення форми «Ф» за № 0169732-2408-2651, яким визначило позивачці суму зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2020 рік у сумі 14282,35 грн.
Відповідно до долученого до відзиву розрахунку суми податку, податкове зобов'язання у розмірі 14282,35 грн було обраховане щодо об'єкта нерухомого майна - садовий будинок, загальною площею 422,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дата реєстрації права власності 10.01.2018. При обрахунку суми податку ГУ ДПС у м. Києві використані наступні дані: загальна площа об'єкта - 422,40 кв.м., ставка податку - 1% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року, що складає 47,23 грн., пільга у вигляді зменшення бази оподаткування - 120 кв.м. Таким чином, сума податку була обрахована наступним чином: 422,40 кв.м - 120 кв.м. х 47,23 грн. = 14282,35 грн.
Указане податкове повідомлення-рішення надіслане позивачці разом із бланком квитанції на сплату податку.
На зазначене податкове повідомлення-рішення позивачка подала скаргу від 11.08.2021, яка отримана контролюючим органом 13.08.2021, про свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.
Рішенням ДПС України від 12.02.2022 № 331/Б/99-00-06-01-04-09 скарга позивачки від 11.08.2021 залишена без задоволення.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності визначення позивачці податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2020 рік.
Частиною 1 ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Приписи підпункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що об'єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
За правилами підпункту 266.3.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Судом встановлено, належний ОСОБА_1 садовий будинок (об'єкт житлової нерухомості), площею 422,4 кв.м. знаходився на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362177).
У свою чергу рішенням Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 14.06.2019 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території на 2020 рік» затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Положення).
Приписами пунктів 2.1, 3.2, 4.1, 4.2, 5.1 цього Положення установлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності
База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.
Пунктом 6.1 установлено ставки податку згідно з додатком 1/1 до рішення сільської ради від 14 червня 2019 року «Про встановлення місцевих податків та зборів на 2020 рік» (32 сесія 7 скликання).
Відповідно до додатку 1/1 до рішення сільської ради від 14 червня 2019 року ставка податку становить за 1 кв. метр становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати для, зокрема, будівлі житлові, у тому числі будинки садибного типу, будинки дачні та садові
Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України закріплено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з пп. 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з пп 266.7.2 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Отже, податкове зобов'язання відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в розмірі 14282,35 грн обраховане щодо об'єкта нерухомого майна - садовий будинок, загальною площею 422,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, сільська рада Шпитьківська, Садове товариство «Приозерне», буд. 2 дата реєстрації права власності 10.01.2018.
При обрахунку суми податку ГУ ДПС у м. Києві використані наступні дані: загальна площа об'єкта - 422,40 кв.м., ставка податку - 1% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року, що складає 47,23 грн., пільга у вигляді зменшення бази оподаткування - 120 кв.м. Сума податку була обрахована у розмірі 14282,35 грн: 422,40 кв.м - 120 кв.м. х 47,23 грн.
Заперечень наведеному розрахунку позивачка не надала
Щодо доводів позивачки про відсутність посилань в оскаржуваному рішенні контролюючого органу на підстави його прийняття, то колегія суддів зазначає, що воно містить відповідні посилання на пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України. У свою чергу, норми чинного законодавства не вимагають зазначення у податковому повідомленні-рішенні посилання на рішення органу місцевого самоврядування, який встановив податок, місце і час його опублікування.
Посилання позивача на недолучення до направленого їй податкового повідомлення-рішенні розрахунку податку, не є свідченням невірно здійсненого розрахунку чи протиправності такого рішення. Окрім того, відповідний розрахунок податку наданий відповідачем під час судового розгляду.
Долучена до направленого позивачу податкового повідомлення-рішення квитанція, а так само і вказані відповідачем відомості щодо рахунку, на який належить сплатити податок, не свідчать ні про відсутність у позивачки податкового обов'язку зі сплати податку, ні про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Також з підстав недотримання ДПС України 20-денного строку надсилання рішення за скаргою, позивачка вважає таку свою скаргу задоволеною, а спірне податкове повідомлення-рішення - відповідно нечинним.
Наведену позицію позивачки суд визнає помилковою, як таку, що ґрунтуються на неврахуванні актуальних на момент виникнення спірних правовідносин приписів законодавства.
Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
За змістом п. 56.8 і 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Між тим, 29.05.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVІD-19)» від 13.05.2020 №591-IX, яким внесено зміни до п. 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до якого тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу;
Отже, що ДПС України не була зобов'язана додатково надсилати платнику лист/повідомлення про зупинення перебігу строків для прийняття рішення за скаргою.
Судом не виявлено недотримання контролюючим органом (ДПС) процедури адміністративного оскарження, з огляду на що суд визнає безпідставними твердження позивачки щодо недотримання ДПС України вимог п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України та, відповідно, безпідставними її судження з приводу «задоволення» скарги.
Також суд зазначає, що рішенням ДПС України від 12.02.2022 № 331/Б/99-00-06-01-04-09 не є спірним у межах цієї справи.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 0169732-2408-2651 і відсутність підстав для його скасування.
З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 44116011; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Повне рішення суду складено 8 грудня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков