Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про зміну способу виконання рішення суду
08 грудня 2025 року Справа №200/7816/20-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши звіт Головного управління ПФУ у Донецькій області про виконання судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020, позов ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління ПФУ Донецької області - задоволено частково та визнано протиправною бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка виразилась у невиплаті ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за період з 01.07.2016 по 21.05.2020 у сумі 249682,26 грн.; стягнуто з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію у розмірі 249682,26 грн. з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів. У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.
Ухвалою суду від 08.07.2024 (з урахуванням змін внесених постановою Першого ААС від 28.08.2024) відмовлено у прийнятті звіту відповідача області щодо виконання рішення суду від 18.12.2020 у справі №200/7816/20-а. Встановлено відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 18.12.2020 - протягом 1 місяця з дня набрання цією ухвалою законної сили. Застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/7816/20-а, в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії позивачу за період з липня 2016 року по день фактичної виплати заборгованості та подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 18.12.2020 у даній справі у місячний строк.
Зокрема, ухвалою суду від 14.07.2025 відмовлено у прийнятті звіту від 01.07.2025 відповідача про виконання судового рішення від 18.12.2020 по справі № 200/7816/20-а. Встановлено відповідачу повторно новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 18.12.2020 по справі № 200/7816/20-а в частині виплати компенсації втрати частини доходів, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання, а саме щодо виплати позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 72 249,43 грн - протягом 60 днів з дня складення повного тексту даної ухвали. У задоволенні заяви позивача про накладення штрафу - відмовлено. Запропоновано сторонам у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати пояснення/згоду/заперечення з приводу встановлення нового способу виконання судового рішення у дані справі, в частині зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії позивачу на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 72 249,43 грн.»
01.07.2025 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду у справі.
22.07.2025 позивачем було надано заперечення щодо зміни способу виконання судового рішення, у яких вказує, що до реального виконання боржником рішення суду у вказаній справі, йому залишилось виконати судові рішення які набрали законну силу у грудні 2020, січні та лютому 2021 р., тобто у найближчий час дійде черга і до рішення суду ухваленого у даній справі. Встановлення нового способу виконання судового рішення у даній справі з метою його реального виконання не є ефективним, оскільки наслідком буде взяття органами Казначейства судового рішення на новий облік, тобто з нової дати - з 2025 року. У зв'язку з чим, застосується новий облік черговості його виконання, оскільки черговість виконання судових рішень органами Казначейства формується за датою скерування до них виконавчого листа або відповідного судового рішення, що призведе до додавання нового часу.
Вказує, що у суду відсутні підстави змінювати спосіб виконання рішення суду, адже у звіті відповідача від 01.07.2025 не зазначив станом на яку дату набрання судового рішення законної сили ним на даний час здійснено реальне виконання судових рішень, які обліковуються за чергою. Не надав відомості для встановлення кількості рішень суду на обліку, які є у черзі перед рішенням суду у даній справі.
У звіті від 10.09.2025 відповідач зазначив, що відповідно до ст.6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ зазначена компенсація підлягає обов'язковій виплаті за рахунок коштів Державного бюджету України.
Рішення суду обліковується у Реєстрі рішень, що підтверджується відповідним скриншотом з ІКІС ПФУ «Реєстр судових рішень». Джерелом фінансування зазначених виплат є Державний бюджет. Відповідно до ч.1 та 2 ст.23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі можуть здійснюватися лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом про Державний бюджет України. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік станом на дату подання Звіту про виконання Рішення суду, не прийнятий. Визначення та виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду можливе лише після його ухвалення.
Вказує, що Головним управлінням з метою виділення коштів у сумі 72249,43 грн (за результатами проведеного нарахування компенсації на виконання Рішення суду) направлено відповідні запити до Пенсійного фонду України як розпорядника коштів вищого рівня з проханням виділити необхідні асигнування для здійснення виплати. Листи від 30.08.2024 № 0500-0502-5/87413, від 24.10.2024 № 0500-0402-5/103701, від 01.11.2024 № 0500-0404-5/106215, від 27.11.2024 № 0500-0402-5/113914, від 29.11.2024 № 0500-0404-5/115068, від 18.12.2024 №0500-0404-5/121466, від 23.01.2025 № 0500-0404-5/6094, від 18.02.2025 № 0500-0404-5/13920, від 17.03.2025 №0500-0404-5/23731, від 18.04.2025 № 0500-0404-5/36209, від 05.05.2025 № 0500-0404-5/43778, від 05.06.2025 № 0500-0404-5/55423, від 07.07.2025 № 0500-0404-5/66726 та від 14.08.2025 № 0500-0404-5/80534 підтверджують вжиття заходів для виділення коштів. У відповідь Пенсійний фонд України листами від 20.03.2025 № 2800-030202-9/19032, від 21.04.2025 № 2800-030102-9/26110, від 23.05.2025 № 2800-030101-9/34053, від 27.05.2025 № 2800-030202-9/34604, від 09.07.2025 № 2800-030202-9/45602 та від 04.08.2025 № 2800-030102-9/51652 повідомив, що виплата компенсацій за рішеннями судів здійснюється у межах бюджетних призначень і в порядку черговості, від 09.07.2025 № 2800-030202-9/45602, від 04.08.2025 № 2800-030102-9/51652.
Просив прийняти звіт про виконання рішення.
У поясненнях щодо заміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, як це передбачено ч.3 ст.378 КАС України, відповідача залишив це питання на розсуд суду.
У запереченнях звіт від 10.09.2025 позивач зазначив, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020 на даний час не виконано у повному обсязі, адже не подано доказів фактичної виплати компенсації втрати частини доходів на реальне виконання рішення суду, а саме у частині погашення перед ОСОБА_1 заборгованості у сумі 72249,43 грн. Відсутність додаткового фінансування бюджету відповідача з боку Пенсійного фонду України жодним чином не свідчить про виконання рішення суду від 18.12.2020 у даній справі у повному обсязі та не є поважною причиною його невиконання.
Просив застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/7816/20-а та витребувати у боржника інформацію із зазначенням на яку дату набрання судового рішення законної сили боржником на даний час здійснено реальне виконання судових рішень, а також про кількість рішень суду на обліку у боржника, які не виконанні, які є за чергою перед рішенням суду у даній справі.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відмовлено у прийнятті звіту від 10.09.2025 відповідача про виконання судового рішення від 18.12.2020 по справі № 200/7816/20-а. Встановлено відповідачу повторно новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 18.12.2020 по справі № 200/7816/20-а в частині виплати компенсації втрати частини доходів, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання, а саме щодо виплати позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 72 249,43 грн - протягом 60 днів з дня складення повного тексту даної ухвали. У задоволенні заяви позивача про витребування доказів, - відмовлено.
У звіті від 20.11.2025 відповідач зазначив, що відповідно до ст.6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ зазначена компенсація підлягає обов'язковій виплаті за рахунок коштів Державного бюджету України.
Рішення суду обліковується у Реєстрі рішень, що підтверджується відповідним скриншотом з ІКІС ПФУ «Реєстр судових рішень». Джерелом фінансування зазначених виплат є Державний бюджет. Відповідно до ч.1 та 2 ст.23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі можуть здійснюватися лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом про Державний бюджет України. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік станом на дату подання Звіту про виконання Рішення суду, не прийнятий. Визначення та виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду можливе лише після його ухвалення.
Вказує, що компенсація втрати частини доходів, нарахована ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі № 200/7816/20-а в розмірі 72 249,43 грн, облікована та включена до переліку, сформованого відповідно до вимог Порядку № 821.
Крім того, у жовтні 2025 року позивачу відповідно до Порядку № 821 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в розмірі 187,35 грн.
Залишок заборгованості, нарахований на виконання Рішення суду складає 72 062,08 грн.
Подальша виплата коштів на виконання означеного рішення суду буде проводитись в межах бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку №821.
Зазначає, що Головним управлінням з метою виділення коштів у сумі 72249,43 грн (за результатами проведеного нарахування компенсації на виконання Рішення суду) направлено відповідні запити до Пенсійного фонду України як розпорядника коштів вищого рівня з проханням виділити необхідні асигнування для здійснення виплати. Листи від 30.08.2024 № 0500-0502-5/87413, від 24.10.2024 № 0500-0402-5/103701, від 01.11.2024 № 0500-0404-5/106215, від 27.11.2024 № 0500-0402-5/113914, від 29.11.2024 № 0500-0404-5/115068, від 18.12.2024 №0500-0404-5/121466, від 23.01.2025 № 0500-0404-5/6094, від 18.02.2025 № 0500-0404-5/13920, від 17.03.2025 №0500-0404-5/23731, від 18.04.2025 № 0500-0404-5/36209, від 05.05.2025 № 0500-0404-5/43778, від 05.06.2025 № 0500-0404-5/55423, від 07.07.2025 № 0500-0404-5/66726 та від 14.08.2025 № 0500-0404-5/80534 підтверджують вжиття заходів для виділення коштів (листи-запити додані до звіту від 10.09.2025), від 17.09.2025 № 0500-0404-5/94648, від 31.10.2025 № 0500-0404-5/113850. У відповідь Пенсійний фонд України листами від 20.03.2025 № 2800-030202-9/19032, від 21.04.2025 № 2800-030102-9/26110, від 23.05.2025 № 2800-030101-9/34053, від 27.05.2025 № 2800-030202-9/34604, від 09.07.2025 № 2800-030202-9/45602 та від 04.08.2025 № 2800-030102-9/51652 повідомив, що виплата компенсацій за рішеннями судів здійснюється у межах бюджетних призначень і в порядку черговості (листи додано до звіту від 10.09.2025), від 11.09.2025 № 2800-030102- 9/60398 та від 13.10.2025 № 2800-030102-9/68083.
Просив прийняти звіт про виконання рішення.
21.11.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про зміну способу виконання рішення суду, де просить суд встановити новий спосіб виконання судового рішення у дані справі, в частині зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії позивачу на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 72062,08 грн.»; видати стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 72062,08 грн.
Також просить відмовити відповідачу у прийнятті звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020.
В обґрунтування заяви вказано, що з дати набрання рішенням законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі.
На виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати, проте відповідачем вказана заборгованість не виплачена у повному обсязі.
Поряд з цим, як вказав заявник, для повного та фактичного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду, необхідно встановити або змінити порядок та спосіб виконання рішення суду.
Розглянувши подану заяву про зміну способу виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно з письмовими поясненнями Управління, заборгованості з компенсації втрати частини доходів, нарахована позивачу на виконання рішення суду у справі № 200/7816/20-а в розмірі 72 249,43 грн, облікована та включена до переліку, сформованого відповідно до вимог Порядку № 821. У жовтні 2025 року позивачу відповідно до Порядку № 821 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в розмірі 187,35 грн. Залишок заборгованості, нарахований на виконання рішення суду складає 72 062,08 грн.
Зазначає, що в силу положень Бюджетного кодексу України виплачується за рахунок закріпленого законодавством бюджету як джерела фінансування.
Суд зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/7816/20-а, зокрема, стосується також компенсація втрати частини доходів, набрало законної сили 05.03.2021. Вказане рішення залишається невиконаним в повному обсязі.
З наданих сторонами пояснень та документів вбачається, що причиною невиконання судового рішення, є неналежне фінансування державою видатків на погашення заборгованості з пенсійних та страхових виплат за рішеннями суду.
Отже, відсутність відповідного фінансування відповідача з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення у справі № 200/7816/20-а.
Зважаючи на тривале невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від у справі № 200/7816/20-а щодо виплати компенсації втрати частини доходів в сумі 72 062,08 грн, а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу виконання цього рішення в частині зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії позивачу на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 72062,08 грн.»
При цьому, суд не здійснює вихід за межі заявлених вимог та не вирішує питання, яке не було предметом дослідження при розгляді справи, а лише конкретизує спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.3 ст.378 КАС України, якими встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення по даній справі.
Щодо видачі стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 72062,08 грн.
Суд зауважує, що згідно приписів КАС України виконавчий лист видається виключно на рішення суду. Ухвала суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення є самостійним процесуальним документом, та не може бути підставою для видачі окремого виконавчого листа. Процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Положеннями процесуального закону не передбачено можливості повторної видачі виконавчого листа після прийняття судового рішення про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
Так, відповідно до ч. 1-2 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Водночас відповідно до абз.3, 4 п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. № 45), у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб, зокрема, оригінал виконавчого документа і судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).
Таким чином, оригінал виконавчого листа у справі є документом, необхідним для перерахування коштів згідно Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.
Суд звертає увагу відповідача, що позивач не позбавлений права пред'явлення оригіналу виконавчого листа та ухвали суду про зміну способу та порядку виконання рішення суду до примусового виконання органам Казначейства.
Також суд вказує, що з огляду на вищевикладене та приписи ч. 3 ст. 378 КАС України, суд дійшов висновку про зміну способу і порядку виконання рішення суду на стягнення з відповідача на користь позивача компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 72062,08 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (далі Закон № 4901-VI), виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Згідно до ч. 1 ст. 2, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 3 Закону № 4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою, стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) (далі Порядок № 845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Згідно п. 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Водночас, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Таким чином, подальше виконання рішення суду у справі № 420/4064/23 врегульовано приписами Закону № 4901-VI та Порядку № 845 покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відбуватиметься шляхом безспірного списання коштів з рахунків відповідача, а отже у спосіб та порядок, що перебувають поза межами контролю відповідача-суб'єкта владних повноважень та від його дій або бездіяльності не залежать.
Водночас, ураховуючи, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не є органами примусового виконання рішень, контроль за виконанням рішення суду, яке покладено на органи ДКСУ, у такому випадку не регулюється приписами ст.ст. 287, 382 КАС України.
Таким чином, суд вважає за можливе прийняти звіт про виконання судового рішення без установлення нового строку для подання звіту і припинити раніше установлений судовий контроль, оскільки зміна способу виконання судового рішення з спонукання суб'єкта владних повноважень до виплати боргу на спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення боргу за приписами Закону України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" зумовлює обтяження обов'язком подальшого примусового виконання судового рішення не відповідача у справі (територіальний орган системи ПФУ), а відповідного суб'єкта владних повноважень системи Державної казначейської служби України.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду від 18.12.2020 по справі № 200/7816/20-а, - частково задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020 по справі № 200/7816/20-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії ОСОБА_1 за період з липня 2016 року по день фактичної виплати заборгованості, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 72062,08 грн».
В інший частині вимог заяви від 21.11.2025, - відмовити.
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення суду у справі №200/7816/20-а.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені ст. 256, 295 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя І.В. Шинкарьова