09 грудня 2025 рокуСправа №160/24373/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.08.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", в якій позивач просить:
- визнати неправомірними дії експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи центру оцінювання функціонального стану особи державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» щодо зазначення причини інвалідності: «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма) ТАК, пов'язане з проходженням військової служби»;
- зобов'язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи центру оцінювання функціонального стану особи державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» встановити причину інвалідності: «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма) ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем отримання поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, однак відповідачем при встановленні позивачу інвалідності протиправно визначено, що поранення, яке слугувало підставою для встановлення інвалідності, пов'язане із проходженням військової служби. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
28.08.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі 29.08.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, як і заяви про визнання позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Відповідно до довідки №1553 від 18.08.2022 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримав 13.07.2022 року множинні вогнепальні осколкові поранення: сліпе м'яких тканин спини, дотичне середньої третини правого плеча, наскрізне середньої третини лівої гомілки. ВТ. Акубаротравма вух: гостра двобічна післятравматична сенсорна приглухуватість.
За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме: виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 біля АДРЕСА_1 .
Згідно довідки №1174 від 29.08.2022 року Військової частини НОМЕР_2 проведено медичний огляд ОСОБА_1 у Гарнізонній військово-лікарській комісії в/ч НОМЕР_2 29.08.2022 року.
Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після ПХО ран (14.07.2022), повторної хірургічної обробки ран (19.07.2022), з приводу вогнепальних осколкових сліпих непроникаючих поранень м'яких тканин грудної клітки справа, правого плеча та наскрізне поранення лівої гомілки (13.07.2022) у вигляді неокріплих рубців. Стан після двобічної акубаротравми легкого ступеню. Суб'єктивні шуми вух. Тривожно-депресивний синдром, помірно виражений. Травма, поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Гіпертонічна хвороба І ст., 1 ст., ризик помірний. СН0. Церебральна ангіодистонія. Вертеброгенна тораколюмбоішіалгія.
Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, лівобічний сколіоз поперекового відділу ПІ ст. з больовим синдромом та незначним порушенням функцій. Простий короткозорий астигматизм обох очей ст.0,5 Д, при гостроті зору з корекцією 1,0. Ангіопатія сітківки обох очей.
Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби.
Відповідно до довідки №222/28/7/807 від 19.06.2024 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 отримав 18.05.2024 року вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму у вигляді гострої правобічної посттравматичної сенсоневральної приглуховатості, суб'єктивного вушного шуму.
За обставин: 18.05.2024 року під час мінометного обстрілу противником в районі н.п. Липці, Харківської обл. Обставини отримання травми військовослужбовцем пов'язані з виконанням ним обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або невмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Під час отримання травми старший лейтенант ОСОБА_1 перебував у засобах індивідуального захисту(бронежилет, шолом).
Поранення, пов'язане із захистом Батьківщини.
Згідно довідки №5864 від 09.07.2024 року Військової частини НОМЕР_2 проведено медичний огляд ОСОБА_1 у Гарнізонній військово-лікарській комісії в/ч НОМЕР_2 09.07.2024 року.
Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва).
Зміцнілі рубці внаслідок вогнепального осколкового сліпого поранення м'яких тканин грудної клітини справа, правого плеча та наскрізного поранення лівої гомілки (13.07.2022), лікованого оперативно: ПХО вогнепальних ран (14.07.2022), повторна хірургічна обробка ран (19.07.2022). Наслідки вибухової травми, акубаротравми (13.07.2022, 18.05.2024) у вигляді посттравматичної правобічної сенсоневральної
приглухуватості, при пороговій тональній аудіометрії 30 дб, суб'єктивний вушний шум. Стан після перенесеної мінно-вибухової травми (18.05.2024) закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у вигляді ангіодистонічного синдрому (Б.06.0).
Поранення (контузія, травма або каліцтво) ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини. (Згідно довідки ГВЛК №1174 від 29 серпня 2022 року виданої військовою частиною НОМЕР_2 ).Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 № 370 поранення кваліфікується як легке. (Довідка про обставини травми № 222/28/7/807 від 19 червня 2024 року видана командиром військової частини НОМЕР_3 ). Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 № 370 травма кваліфікується як легка.
Дисциркуляторна енцефалопатія на тлі врожденної аномалії кровопостачання (агінезії внутрішньої сонної артерії ліворуч) з вестибуло-атактичним, цефалгічним синдромами, схильністю до лікворно-гіпертензійних атак(І.67.2).Спондилогенна дорсалгія в стадії нестійкої ремісії ( М.47.8). Міжхребцевий остеохондроз шийного, грудного, поперекового відділів хребта, кіфоз грудного відділу хребта П ступеню, сколіоз поперекового відділу хребта ПІ ступеню, з незначним порушенням функцій хребта, без порушення функції зовнішнього дихання (М.42) Деформуючий остеоартроз обох колінних суглобів П стадії без порушення функцій (М.17). Гіпертонічна хвороба І стадії, 2 ступеню, ризик 2.
Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Простий короткозорий астигматизм обох очей з різницею рефракцій у двох головних меридіанах 0.5Д, при гостроті зору з корекцією 1,0/1,0 (Н.52).
Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби.
30.05.2025 року Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» прийнято рішення №1808/25/138/Р, яким визначено ОСОБА_1 ІІІ групу інвалідності з 19.05.2025 року.
У вказаному рішенні визначено обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання: наявні анатомо-функціональні порушення з боку нервової системи відповідають критеріям встановлення III групи інвалідності, захворювання, так, пов'язані з проходженням військової служби, терміном на 1 рік, на період активного лікування. Підстава. постанова МОЗ України №1338 від 15.11.2024 року.
Причиною інвалідності визначено: поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров'я, одержані під час проходження військової служби в органах внутрішніх справ, поліції, СБУ, інших військових формуваннях.
Наявний висновок ВЛК, або ЛЕК, або МВЛК. Збройні Сили України: Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII (далі - Закон №875-XII) інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII).
Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338 (далі - Положення №1338).
За п.1 Положення воно визначає основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).
Згідно п. 3 Положення №1338 експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Відповідно до п. 6 Положення №1338 оцінювання проводиться:
- Центром оцінювання функціонального стану особи;
- експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров'я.
Пунктом 7 Положення №1338 встановлено, що права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи затверджується МОЗ.
За пп.2 п.8 Положення №1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями:
- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду;
- за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
Якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова;
Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338 (далі - Порядок №1338).
Згідно п. 1-1 Порядку №1338 оцінювання повсякденного функціонування особи включає визначення необхідності проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я та передачу таких відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за наявності технічної можливості).
Відповідно до п.6 Порядку №1338 оцінювання осіб з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту проводиться з метою встановлення або перегляду групи, причини, строку інвалідності та визначення відсотка втрати працездатності на підставі рішень (постанов) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії та документів, зазначених у пунктах 21 і 22 цього Порядку.
Пунктом 17 Порядку №1338 встановлено, що оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем (далі - лікар, який направив):
- лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»;
- головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії щодо осіб, в яких за результатами проходження військово-лікарської, лікарської експертизи виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338.
Згідно п.40 Порядку №1338 за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства:
- ступеня обмеження життєдіяльності особи;
- потреби у продовженні тимчасової непрацездатності;
- інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;
- ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), фіксації причин та часу настання відповідно до документів, що підтверджують цей факт, та періоду, на який його встановлено;
- наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики;
- потреби у постійному сторонньому догляді;
- потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації;
- обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації (у тому числі засобів для пересування з електроприводом) та/або медичних виробів;
- потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 “Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров'я» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 97, ст. 6315);
- ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування;
- причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї померлого.
За однією причиною, встановленою військово-лікарською, медичною (військово-лікарською), лікарсько-експертною комісією, може встановлюватися інвалідність або ступінь втрати професійної працездатності.
Відповідно до п. 47, 48 Порядку №1338 повторне оцінювання осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму проводиться раз на один - три роки або в інший строк, визначений відповідно до критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р, № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Повторне оцінювання осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлена без зазначення строку проведення повторного оцінювання, проводиться раніше зазначеного строку за направленням, сформованим лікарем на підставі звернення такої особи з інвалідністю або її уповноваженого представника, у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду.
Пунктом 57 Порядку №1338 встановлено, що рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.
Додатком 1 до Порядку №1388 є Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, позивачем було отримано різні поранення і травми (захворювання), які пов'язані, як із захистом Батьківщини, так із проходженням військової служби.
В даному випадку позивач фактично не погоджується саме із діагнозом, за результатом якого відповідачем було встановлено позивачу ІІІ групу інвалідності, який в свою чергу, є наслідком захворювання, пов'язаного із проходженням військової служби.
Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.06.2020 року №810/5009/18.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Верховний Суд у постановах від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19 висловив правову позицію, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. При цьому, в постанові від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вищевикладених правових висновків.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та причинно-наслідкового зв'язку вказаного діагнозу із травмою або захворювання, пов'язаним або із проходження військової служби, або із захистом Батьківщини, є дискреційними повноваженнями відповідача, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 10.02.2022 року у справі №160/7153/20 та від 26.02.2025 року у справі №240/13173/22.
Суд зазначає, що під час розгляду справи не встановлено порушення експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи процедури прийняття ним рішення щодо позивача.
При цьому, суд зауважує, що у відповідності до п.8 Положення №1338 саме Центр оцінювання функціонального стану особи перевіряє під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до Центру оцінювання функціонального стану з метою перегляду спірного рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Таким чином, в контексті спірних правовідносин, станом на момент ухвалення рішення позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності рішення №1808/25/138/Р від 30.05.2025 року, а отже відсутній підставі і для визнання протиправними дій експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи центру оцінювання функціонального стану особи державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» щодо зазначення причини інвалідності: «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма) ТАК, пов'язане з проходженням військової служби».
З огляду на відсутність підстав для задоволення основної вимоги позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення похідної вимоги позивача.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський