09 грудня 2025 року Справа № 160/25683/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
09.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати противними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період служби у військовій частині В/Ч НОМЕР_2 з 11.04.2025 по 03.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 11.04.2025 року по 03.06.2025 року. Відповідачем не проведено нарахування та виплату щомісячних грошових видів забезпечення за вказаний період. Позивач вважає дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 , щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.
11.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
25.09.2025 року від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого вказано, що у зв'язку із тим, що з моменту усунення солдата ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків та до його виключення із списків військової частини НОМЕР_2 згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 03.06.2025 № 156, проведення службового розслідування не було завершене, відповідно до вимог пункту 1 розділу ХХІХ Порядку №260 грошове забезпечення солдату ОСОБА_1 у період з 02.05.2025 по 03.06.2025 виплачувалось виходячи з розміру посадового окладу за останньою займаною посадою, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років із дня, наступного після дня усунення від виконання службових обов'язків. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 , яка додається, солдату ОСОБА_1 за період з 11.04.2025 по 30.04.2025 було нараховане грошове забезпечення у розмірі 17136,06 гривень, в тому числі 441,66 гривень - оклад за військовим званням, 2 231,67 гривень - посадовий оклад, 1 737,66 гривень - надбавка за особливості служби, 12 725,07 гривень - премія, та, після утримання військового збору - виплачено суму у розмірі 16979,02 гривень. Додаткова винагорода на період воєнного стану за квітень 2025 року солдату ОСОБА_1 не нараховувалась, оскільки він не залучався до виконання бойових завдань у квітні 2025 року. З огляду на вказане відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
09.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що солдат ОСОБА_1 був зарахований до списків військової частини НОМЕР_2 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.04.2025 № 102 на посаду майстра-номера обслуги першого артилерійського відділення, с посадовим окладом 2730 гривень за 4 тарифним розрядом, прийняв посаду та приступив до виконання військового обов'язку.
Позивач вказав, що у період з 11.04.2025 року по 03.06.2025 року відповідачем не нараховано та не виплачено щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення.
Позивач вважає дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 , щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Так, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 (надалі - Порядок №260).
Згідно пункту 1 розділу ХХІХ Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовцям, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посад, виплачується виходячи з розміру посадового окладу за останньою займаною посадою, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років із дня, наступного після дня усунення від виконання службових обов'язків (відсторонення від виконання службових повноважень або від посади), і до дня повернення до виконання службових обов'язків за посадою.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).
Так, за приписами ст.ст.1,2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі Збройних Сил України є командири (начальники) військових частин (установ, організацій), яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про затвердження Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-XIV (далі Статут), надано повноваження органу виконавчої влади в системі Міністерства оборони України.
Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Відповідно до вимог ст.26 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтями 84, 85 та 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).
Відповідно до ст.97 Дисциплінарного статуту ЗСУ, про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Отже, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення за видами, встановленими статтею 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. При цьому, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником) і дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення.
За фактом відмови від виконання бойового наказу, у відповідності до вимог відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, командиром військової частини НОМЕР_2 своїм наказом від 02.05.2025 № 237 призначив проведення службового розслідування та, відповідно до вимог статті 47 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 122 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, солдата ОСОБА_1 , було усунуто від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування.
За результатами проведеного службового розслідування відповідвчем було встановлено, що солдат ОСОБА_1 разом з іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 разом з іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 , вчинивши відкриту відмову від виконання бойового наказу порушили вимоги статей 11, 16, 17, 35-38, 123, 124, 125, 126, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині порушення встановленого порядку несення військової служби, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також вчинили дії що мають ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України.
Результати службового розслідування були затверджені наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.07.2025 № 155-ОД, згідно з яким, у зв'язку із тим, що солдат ОСОБА_1 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.06.2025 № 156 був виключений із складу військової частини НОМЕР_2 у зв'язку із його переміщенням для продовження військової служби до військової частини НОМЕР_3 , командиром військової частини було прийняте рішення передати матеріали службового розслідування до військової частини НОМЕР_3 для прийняття рішення командиром частини про притягнення солдата ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
У зв'язку із тим, що з моменту усунення солдата ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків та до його виключення із списків військової частини НОМЕР_2 згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 03.06.2025 № 156, проведення службового розслідування не було завершене, відповідно до вимог пункту 1 розділу ХХІХ Порядку №260 грошове забезпечення солдату ОСОБА_1 у період з 02.05.2025 по 03.06.2025 виплачувалось виходячи з розміру посадового окладу за останньою займаною посадою, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років із дня, наступного після дня усунення від виконання службових обов'язків.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 , яка додається, солдату ОСОБА_1 за період з 11.04.2025 по 30.04.2025 було нараховане грошове забезпечення у розмірі 17136,06 гривень, в тому числі 441,66 гривень - оклад за військовим званням, 2 231,67 гривень - посадовий оклад, 1 737,66 гривень - надбавка за особливості служби, 12 725,07 гривень - премія, та, після утримання військового збору - виплачено суму у розмірі 16979,02 гривень. Додаткова винагорода на період воєнного стану за квітень 2025 року солдату ОСОБА_1 не нараховувалась, оскільки він не залучався до виконання бойових завдань у квітні 2025 року.
За травень 2025 року солдату ОСОБА_1 було нараховане грошове забезпечення у розмірі 3 396,71 гривень, в тому числі 530,00 гривень - оклад за військовим званням, 2 730,00 гривень - посадовий оклад, 136,71 гривень - надбавка за особливості служби, та, після утримання військового збору - виплачено суму у розмірі 3 345,76 гривень.
За 3 дні червня 2025 року солдату ОСОБА_1 було нараховане грошове забезпечення у розмірі 326,00 гривень, в тому числі 53,00 гривень - оклад за військовим званням, 273,00 гривень - посадовий оклад та, після утримання військового збору, виплачено суму у розмірі 321,11 гривень.
Так, доказів оскарження вищевказаного службового розслідування та накази винесені відповідачем під час проведення такого службового розслідування матеріали справи не місять та позивачем не надано.
Суд зазначає, що вказане службове розслідування не є предметом оскарження у цій справі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, відповідачем було проведено службове розслідування під час якого встановлено вчинення позивачем відповідних порушень, які були підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та те, що в межах цієї справи не оскаржується службове розслідування, суд дійшов висновку, про відсутність протиправних дій відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв