Провадження №1-кп/748/378/25
Єдиний унікальний № 748/3499/25
10 грудня 2025 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 14 жовтня 2025 року за №62025100150004898, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоданилівка Долинського району Кіровоградської області, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
Відповідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим військового стану», ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24 лютого 2022 року Президентом України, у зв'язку з повномасштабним наступом військ російської федерації на України видано Указ «Про введення воєнного стану» № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з чим на всій території країни почав діяти воєнний стан.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 220-ОС від 25 травня 2022 року сержанта ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та на всі види забезпечення.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1395-ОС від 10 жовтня 2024 року старшого сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідником-оператором другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст.ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України кожен з військовослужбовець зобов'язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
Статтею 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено право командира - віддавати накази і розпорядження, та обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Під наказом у ст. 401 КК України розуміється одна із форм реалізації владних функцій, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків військової службової особи, змістом якої є пряма, обов'язкова для виконання вимога начальника про вчинення або невчинення підлеглим (групою підлеглих) певних дій по службі. В контексті ст. 402 КК України під наказом розуміється також пряма вимога у вигляді розпорядження, вказівки, команди тощо.
Особа, яка одержала законний наказ, зобов'язана його виконати. За своєю юридичною природою виконання законного наказу - це виконання особою свого юридичного (службового) обов'язку.
Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
15 вересня 2025 року близько 07 год. 20 хв. на північній околиці н.п. Новий Білоус Чернігівського району Чернігівської області під час шикування особового складу прикордонної комендатури швидкого реагування (з м.д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 під час якого заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_6 до особового складу вказаного підрозділу, в тому числі й до старшого сержанта ОСОБА_3 , доведено вимоги бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4857-БР-ДСК від 14 вересня 2025 року щодо вибуття 15 вересня 2025 року в район виконання бойових (спеціальних) завдань прикордонною комендатурою швидкого реагування (з м.д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 в операційній зоні та прийняття у складі підрозділу участі у бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, відновлення територіальної цілісності держави, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації.
В свою чергу військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації старший сержант ОСОБА_3 15 вересня 2025 року близько 07 год. 20 хв., перебуваючи на північній околиці н.п. Новий Білоус Чернігівського району Чернігівської області, під час шикування особового складу прикордонної комендатури швидкого реагування (з м.д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, знаючи та розуміючи бойове розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4857-БР-ДСК від 15 вересня 2025 року, будучи повідомленим про відповідальність за відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою невиконання наказу начальника, в умовах воєнного стану, вчинив непокору, тобто відкрито відмовився виконати бойове розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4857-БР-ДСК від 15 вересня 2025 року щодо вибуття 15 вересня 2025 року в район виконання бойових (спеціальних) завдань прикордонною комендатурою швидкого реагування (з м.д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 в операційній зоні та прийняття у складі підрозділу участі у бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, відновлення територіальної цілісності держави, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вскоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що проходив військову службу у званні старшого сержанта- навідника-оператора другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час шикування був доведений наказ про виїзд до зони бойових дій, на що він відмовився. Відмову мотивував станом здоров'я після попередніх отриманим ним поранень. У скоєному щиро розкаявся та просив суворо його не карати.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин кримінального провадження та вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Заслухавши обвинуваченого, дослідивши характеризуючі матеріали на нього, суд вважає доведеною вину обвинуваченого у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, і його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.4 ст.402 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено. Обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем несення служби характеризується посередньо, за місцем проживання характеризується позитивно, приймав участь у бойових діях, має поранення та ряд пов'язаних із ними захворювань. Враховуючи викладене, суд вважає, достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.4 ст.402 КК України. За встановлених обставин про особу обвинуваченого суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання і покарання йому можливо призначити з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою, у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, слід скасувати та звільнити обвинуваченого з під варти із зали суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України та призначити йому покарання за це кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом одного року шести місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу скасувати. Звільнити ОСОБА_3 з під варти із зали суду.
На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1