Справа № 739/2501/23
Провадження № 1-кп/739/54/25
10 грудня 2025 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у об'єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12023270320000101 від 23.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Полюшкине Новгород-Сіверського району Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, на утриманні непрацездатних осіб не має, раніше судимого: 23.12.2021 року Новгород - Сіверським районним судом за ст. 69, ч. 1 ст. 122 КК України до 200 годин громадських робіт;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
В провадженні Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження № 12023270320000101 від 23.02.2023 року відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Під час розгляду даного кримінального провадження захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення комплексної судово-медичної експертизи, де на розгляд експертів поставити наступні питання: 1) Який процес призвів до смерті ОСОБА_7 .? 2) Яка точна причина смерті ОСОБА_7 .? 3) Чи була належною згідно з медичними стандартами та протоколами надана ОСОБА_7 медична допомога під час його госпіталізації в КОМУНАЛЬНОМУ НЕКОМЕРЦІЙНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «НОВГОРОД- СІВЕРСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ ІМЕНІ ОСОБА_8 » НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ? 4) Чи могла смерть ОСОБА_7 бути запобігнута за умов правильного надання медичної допомоги? 5) Чи мав місце причинно-наслідковий зв'язок між неналежним лікуванням ОСОБА_7 та його смертю?
В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що згідно з висновком судово-медичної експертизи трупа № 26 від 27.03.2023 року ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини зліва з переломами ребер по різних анатомічних лініях з розривами плеври та нижньої долі лівої легені, що потягли за собою масивну крововтрату, від якої потерпілий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У експертному висновку зазначено, що між виявленими у трупа тілесними ушкодженнями та настанням смерті потерпілого існує прямий причинний зв'язок, що і послугувало підставою для обвинувачення ОСОБА_4 в заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що спричини смерть потерпілого.
Зазначена експертиза провадилася в межах іншого кримінального провадження №12023270320000109, що розслідується за ст. 140 КК України в зв'язку з неналежним виконанням медичними працівниками своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Згідно з досліджених під час судового розгляду доказів вбачається, що потерпілий 22.02.2023 року, у зв'язку його побиттям обвинуваченим, був доставлений до Н-Сіверської районної лікарні, де перебував на стаціонарному лікуванні у період з 22.02.2023 року по 27.02.2023 року, в матеріалах справи мається експертний висновок № 66 від 24.04.2023 року, отриманий в даному кримінальному провадженні та складений за медичною документацією лікарні, згідно з яким у потерпілого на підставі медичних даних лікарні виявлені лише легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Так, допитий в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 висловив особисту думку, що виходячи з характеру тілесного ушкодження за умови належної медичної допомоги смерті ОСОБА_7 вдалося б запобігти.
Також, на думку захисника, в судовому засіданні експертом ОСОБА_9 фактично спростований власний висновок про прямий причинний зв'язок між отриманням потерпілим тілесних ушкоджень та його смертю (прямим причинним зв'язком між подією та наслідком є такий зв'язок, де причина та наслідок є суміжними ланками у ланцюзі причинності, без проміжних ланок (тобто безпосередній зв'язок). На відміну від непрямого зв'язку, де між причиною і наслідком існують інші, проміжні чинники).
Також, на думку захисту, стверджуючи, що за умови надання належної медичної допомоги смерті потерпілого вдалося б запобігти, експерт тим самим визнав, що проміжною ланкою між заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень та настанням його смерті в даному випадку може виступати саме неналежна медична допомога.
Захист вказує на те, що тілесні ушкодження, отримані потерпілим, належать до тяжких за критерієм небезпеки для життя під час заподіяння, між тим відомі обставини дають підстави вважати, що смерть потерпілого перебуває в прямому причинному зв'язку лише з ненаданням потерпілому належної медичної допомоги під час його госпіталізації до медичного закладу (розриви плеври та нижньої долі лівої легені, що потягли за собою масивну крововтрату не були виявлені під час госпіталізації).
В свою чергу, зазначений факт може свідчити, що настання смерті потерпілого не перебуває у прямому причинному з діянням обвинуваченого, що з врахуванням характеру тілесних ушкоджень та дій обвинуваченого може свідчити про відсутність об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК (за відсутності прямого причинного зв'язку між діями обвинуваченого та наслідками дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України).
В судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали заявлене клопотання.
Прокурор заперечив в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявленого клопотання.
Потерпіла в судовому засіданні заперечила проти задоволення заявленого клопотання.
Заслухавши думку всіх учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 332КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
В свою чергу ч.1,2 ст. 242 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 5) виключено; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Згідно зі ст. 243 КПК України експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Комплексна експертиза - це експертиза матеріальних об'єктів, явищ, процесів, дослідження яких вимагає залучення експертів - представників різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. Тобто якщо для з'ясування кола питань, що виносяться на експертизу, потрібні спеціальні знання різних фахівців, то така експертиза є комплексною.
Пунктом 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах"(далі - Постанова) звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків.
В ході судового розгляду повно та ґрунтовно досліджено висновок судово-медичної експертизи трупа № 26 від 27.03.2023 року, згідно якого чітко вказано наявні тілесні ушкодження, причина смерті та внаслідок чого настала смерть потерпілого. Висновок є чітким та послідовним. Також вказаний висновок судово-медичної експертизи долучений до матеріалів кримінального провадження № 12023270320000101 від 23.02.2023 р. в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством України.
Водночас, в ході проведення судового розгляду також допитано експерта ОСОБА_9 , який пояснив, що тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер потерпілий, утворилися від дії тупих предметів, по типу удару, в ліву половину грудної клітини. Експерт у судовому засіданні повністю підтвердив висновок судово-медичної експертизи та обґрунтував його. При цьому експерт в своїх показах лише припустив, що вказані у висновку тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер потерпілий, не завжди приводять до летального випадку і що при отриманні таких ушкоджень, за умови лікування, людина може вижити.
Як слідує із досліджених судом письмових доказів серед іншого було проведено судово-медичну експертизу, висновок якої був безпосереднім предметом дослідження у судовому засіданні. При цьому, не було встановлено суперечностей висновку чи того факту, що висновок експерта необґрунтований чи такий, що суперечать іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності, не було встановлено при його складанні порушень прав обвинуваченого, чи обставин за наявності яких є обов'язковим призначення експертизи, що відповідало б приписам ч.2 ст.242 КПК України, на це не звертала увагу сторона захисту.
Однак при цьому більшість значених захисником у клопотанні питань, є похідними від попередніх, що розкриті у висновку експерта, і не підтверджуються жодними обставинами, а ґрунтуються лише на припущеннях сторони захисту, оскільки експерт під час допиту лише припустив, що вказані у висновку тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер потерпілий, не завжди приводять до летального випадку.
Суд звертає увагу, що доказів порушення прав ОСОБА_4 у ході досудового розслідування щодо обмеження прав на збирання доказів суду не надано та в ході судового розгляду не встановлено, будь-які клопотання щодо збирання доказів під час підготовчого засідання та судового провадження, в ході дослідження доказів, стороною захисту не ініціювались, на розбіжності чи суперечності уваги суду не зверталось, вказаним обставинам суд надавав оцінку.
Статтею 8 КПК України закріплено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
За приписами статті 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості закріплено у статті 22 КПК України. Зокрема, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
Згідно із принципом диспозитивності, наведеним у статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За обставин даної справи, суд констатує, що клопотанням про призначення експертизи сторона захисту пропонує перекласти процес збирання доказів на суд, що є порушенням принципів КПК України.
З огляду на вказані правові норми, суд не зобов'язаний збирати докази, а лише несе обов'язок оцінити їх належність та допустимість, вчинення відповідних дій судом у ході судового розгляду можливе лише за наявності встановлення нових обставин чи фактів, які не були відомі в ході досудового розслідування чи судового розгляду або у випадку визначеному законодавцем у ст. 242, ч.2 ст.332 КПК України.
Мотиви сторони захисту щодо необхідності призначення комплексної судово-медичної експертизи, у зв'язку із необхідністю встановити який процес призвів до смерті ОСОБА_7 та яка точна причина смерті ОСОБА_7 є недоцільним, оскільки причина смерті та механізм і спосіб утворення зафіксовано у висновку експерта № 26 від 27.03.2023 року, відповідно до якого було проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_7 експертом, який у судовому засіданні повністю підтвердив висновок СМЕ та обґрунтував його.
Разом з тим питання: чи була належною згідно з медичними стандартами та протоколами надана ОСОБА_7 медична допомога під час його госпіталізації в КНП «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ ІМЕНІ ОСОБА_8 » НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЧЕРНІЕІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, чи могла смерть ОСОБА_7 бути запобігнута за умов правильного надання медичної допомоги та чи мав місце причинно-наслідковий зв'язок між неналежним лікуванням ОСОБА_7 та його смертю, загалом виходять за межі обставин кримінального провадження № 12023270320000101 від 23.02.2023.
Приймаючи до уваги викладене, суд не вбачає правових підстав для призначення у кримінальному провадженні ініційованої стороною захисту комплексної експертизи.
Водночас в силу вимог ч. 1ст. 318 КПК України, згідно з якою судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, суд вважає, що призначення такої експертизи без достатніх та беззаперечних на те підстав призведе до невиправданої тяганини.
З огляд на викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.2,9,22,26,93,372 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про призначення комплексної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні № 12023270320000101 від 23.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1