Справа №592/18219/25
Провадження №2/592/3982/25
08 грудня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2025 року АТ «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 002/12728665-SP від 25.11.2021, в розмірі 25 126,11 грн та судові витрати.
Позов обґрунтований тим, що на підставі підписаної 25.11.2021 заяви-анкети № 916046 про приєднання до Публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК" на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», відповідно до якої ОСОБА_1 підтвердив, що приймає всі умови Публічної пропозиції (оферти) АТ "ТАСКОМБАНК" на укладення Договору, беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку змінювати (зменшувати, збільшувати) розмір ліміту кредитування, про що банк повідомляє позичальника шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток; просив відкрити поточний рахунок у національній валюті. ОСОБА_1 було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (до 100 000 грн), а саме надані кредитні кошти в сумі 50 000 грн з процентною ставкою 0,22%, строком кредитування 12 місяців з автоматичною пролонгацією, цільове призначення на споживчі потреби.
Проте, відповідач порушив умови кредитного договору, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 11.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
26.11.2025 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, у нього дійсно був кредит в рамках партнерського проекту «Sportbank» на 50 000 грн. Проект «Sportbank» припинив своє існування у квітні 2024 року після розриву співпраці з Таскомбанком через накладення санкцій та зв'язки його бенефіціарів із країною-агресором - рф. Мобільний додаток було заблоковано, термінали самообслуговування припинили приймати платежі. Він намагався сплатити залишок боргу в сумі 15 000 грн, однак технічні можливості були відсутні. За весь період користування кредитом ним було сплачено загальну суму 75 084,14 грн. Це значно перевищує суму отриманого кредиту в 50 000 грн. Усі ці кошти Банк в односторонньому порядку зарахував на погашення відсотків, ігноруючи погашення тіла кредиту. Під час внесення коштів уповноважені представники банку запевнили ОСОБА_1 , що ця сума піде виключно на погашення тіла кредиту, а нарахування відсотків буде припинено. Враховуючи цільове призначення цих платежів (погашення тіла), на думку відповідача, фактичний залишок заборгованості по тілу кредиту становить. 50 000 (кредит) - 3О 000 - 2 000 - 3 000 = 15 000 грн. Саме цю суму (15 000 грн) він визнає і готовий сплатити. Відповідач зазначає, що позивач обґрунтовує вимоги Публічною пропозицією на сайті https://sportbank.com.ua. Наразі цей ресурс перенаправляє на російськомовний сайт онлайн-казино. Вважає, що він не повинен сплачувати судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, оскільки спір виник внаслідок недобросовісних дій позивача та його партнерів. Не заперечує проти стягнення заборгованості в сумі 15 000 грн, однак просить перерахувати їх не позивачу, а на спеціальний рахунок Збройних Сил України або іншої благодійної організації за вибором суду. Справу просив розглядати без його участі.
Представник позивача просив справу розглянути за його відсутності (а.с.3 на зв.).
Відповідач про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, у відзиві на позов справу просив розглядати без його участі.
Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.
25.11.2021 ОСОБА_1 підписав заяву-анкету № 916046 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК" на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "SPORTBANK"(надалі публічна пропозиція) (а.с.62,63).
Відповідно до п. 1.1. відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1.2. надані послуги Кредитування рахунку та встановлено Ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку встановлений в тарифах складає 100 000 грн з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції (а.с.63).
Положеннями п. 5 Заяви встановлено, що позичальник підтвердив, що перед підписанням цієї заяви-анкети він ознайомився з Публічною пропозицією разом з додатками, у тому числі, але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті банку та лендинговій сторінці, посилання та примірник якої разом з додатками він отримав в мобільному додатку "Sportbank", з якою він повністю згоден, зміст розуміє, положення якої зобов'язується неухильно дотримуватись. Після отримання банком цієї заяви-анкети про приєднання до Публічної пропозиції та підписання банком заяви про приєднання до Публічної пропозиції, Публічна пропозиція разом із додатками та цією заявою-анкетою будуть складати Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту Sportbank.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Заяву № 916046 ОСОБА_1 підписав власноручно.
Таким чином, на підставі заяви № 916046 від 25.11.2021 був укладений кредитний договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки в межах проекту "Sportbank" на споживчі потреби, який підписаний відповідачем, а тому, наявність підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Довідки про відкриття відповідачу поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який був би відкритий до заяви-анкети № 916046 з номером кредитного договору № 002/12728665-SP від 25.11.2021, яка передбачена Додатком № 4 до Публічної пропозиції (оферти) (а.с.35), суду не надано.
До матеріалів справи надано Публічну пропозицію (оферту) АТ "ТАСКОМБАНК" на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "SPORTBANK", рішенням правління АТ "ТАСКОМБАНК" № 51-6 від 21.12.2021, введені в дію 15.02.2022 року, тобто, вже після укладення договору з ОСОБА_1 (а.с.13-30). Таким чином, немає підстав вважати, що відповідач прийняв всі умови Публічної пропозиції (оферти) саме в редакції, що додана до позову.
Долучені до позовної заяви Тарифи відповідачем не підписані.
З виписки по особовому рахунку за період з 25.11.2021 по 16.02.2024 вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався наданими банком коштами на свої потреби, здійснював погашення заборгованості, але з неї не можливо встановити, який саме кредитний ліміт було встановлено відповідачу (а.с.70-77).
Внаслідок порушення договірних зобов'язань у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 20.10.2025 становить 107 589,96 гривні та складається з: заборгованості за тілом кредиту (в т. ч. прострочена) 49 829,75 грн; заборгованості за процентами (в т. ч. прострочена) 57 760,21 грн.
Викладене підтверджується розрахунком заборгованості.
За змістом статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язання виникають з підстав встановлених ст. 11 цього Кодексу, а саме з договорів та інших правочинів.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
За правилами статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "ТАСКОМБАНК").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банка або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В матеріалах справи міститься виписка по особовому рахунку, з якої вбачається фактичне використання коштів (зняття, переказ) та їх повернення.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що виписки з особового рахунку клієнта банку (банківська виписка з розрахунку позичальника) є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує рук коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції здійсненні протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 381/1647/21 від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц). Отже виписки з особових рахунків є документом, який суд повинен оцінити відповідно до вимог процесуального закону.
Врахувавши, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті позивачу, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту, проте не в зазначеній позивачем сумі.
Звертаючись до суду, позивач також просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1056 - 1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Договірні правовідносини, що виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг регулюються Законом України від 12 травня1991року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон № 1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
З наданих позивачем доказів тільки заява-анкета на приєднання до Публічної пропозиції має підпис відповідача. Водночас, ця заява-анкета не містить відповідних істотних умов кредитного договору, зокрема, розміру процентів за користування кредитом.
Обґрунтовуючи право нарахування відсотків, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, позивач посилається на Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в АТ "ТАСКОМБАНК" при наданні банківських послуг щодо карткового продукту "Sportbank", як невід'ємну частину кредитного договору.
Проте суд зазначає, у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Публічна пропозиція (оферта) Банку на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "Sportbank" і Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в Банку, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ "ТАСКОМБАНК", у період - з дня виникнення спірних правовідносин до дня звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Публічну пропозицію (оферту) та Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб Банку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Надані АТ "ТАСКОМБАНК" умови публічної пропозиції (оферти) на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "Sportbank" і Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в Банку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в документі про умови кредитування, який безпосередньо підписаний позичальником і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови надання банківських послуг в АТ "ТАСКОМБАНК", надані банком Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в Банку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладення із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 ( провадження № 14-131цс19).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Тарифи та у мови є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із відповідачем кредитор дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 229/1953/16-ц (провадження № 61-32390св18), від 21 серпня 2019 року у справі № 643/5386/17-ц (провадження № 61-2699св18), від 16 серпня 2019 року у справі № 595/290/17-ц (провадження № 61-29972св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 333/36/18 (провадження № 61-11081св19) тощо.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки в заяві-анкеті про приєднання до публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК" відсутні відомості про процентну ставку, строк дії Договору та умови повернення кредиту, суд позбавлений можливості перевірити розрахунок заборгованості та дійти обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості за процентами.
У цій справі не встановлено та не підтверджено, що позичальник на момент отримання кредитної картки погодився сплачувати проценти за користування кредитом, тому підстави для їх стягнення, в тому числі й за статтею 1048 ЦК України, відсутні, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду.
У зв'язку з цим суд відхиляє доводи позивача про узгодження між сторонами умов кредитування про стягнення відсотків та вважає, що банком були незаконно списані відсотки у сумі 75 084,14 грн, що підтверджується даними розрахунку заборгованості.
Оскільки фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 000 грн, які відповідач визнає, з урахуванням раніше сплачених сум. Суд вбачає, що будь-якого зменшення розміру тіла з 49 829,75 грн у зв'язку із частковим погашенням боргу відповідачем (у розмірах 2000, 3000, 30 000 грн тощо) - не здійснено. Вся частково сплачена сума йшла тільки на погашення відсотків.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разі задоволення позову-на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Внаслідок часткового задоволення позову витрати зі сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги банку задоволено на 13,94%, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 337,68 грн (13,94% від 2 42,40 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 137, 141, 142, 258, 259, 263-265 ЦПК України
Позовну заяву Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" заборгованість за Заявою договором № 002/12728665-SP від 25.11.2021 в сумі 15 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 337 грн 68 коп судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ірина ФОМЕНКО