Справа № 592/19607/25
Провадження № 3/592/4035/25
09 грудня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Зорік Микола Володимирович, розглянув матеріали, які надійшли від управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч.5 ст.126 КУпАП,
23.11.2025 о 16:40 м. Суми, вул. Іллінська, 10, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом AUDI A4, номерний знак НОМЕР_2 не маючи права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала, просила суворо не карати.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень також підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521557 в якому належно викладено встановлені судом обставини правопорушень;
- рапортом;
- постановою ЕНА №5980975 від 20.10.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП;
- довідкою про надання інформації щодо вчинення адміністративного правопорушення повторно; про відсутність в інформаційно - телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» відомостей про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 та належність даного транспортного засобу ОСОБА_2
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських та встановленого на службовому автомобілі відеореєстраторі, здійсненим згідно зі ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію».
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні.
Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
У зв'язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною винуОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, а її дії підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Санкцією ч.5 ст.126 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до долученої матеріалів справи довідки, відповідно до відомостей інформаційно - комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» інформація про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами відсутня.
Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винної, характеру вчиненого правопорушення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який вона порушила, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки інформація про отриманняОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом відсутня.
При цьому у відповідності до вимог ст.28 КУпАП додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу застосуванню щодо ОСОБА_1 не підлягає, зважаючи на те, що даний транспортний засіб належить ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 40-1, 126 ч.5, 283, 284, 285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень без позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилученням транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 грн 60 коп.
У відповідності до ст.307, ч.2 ст.308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Суддя Микола ЗОРІК