Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/766/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 396/2241/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
08.12.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25.11.2025, якою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новоукраїнка Кіровоградської області, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта вища, одружений, обіймає посаду заступника Новоукраїнського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Херсон, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_2 , громадянин України, перебуває на посаді начальника відділу закупівель виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради, раніше не судимий
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України,
відмовлено у клопотаннях захисника про зміну обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжних заходів у вигляді застави на особисте зобов'язання.
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 14 листопада 2025 року надійшов обвинувальний акт зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42023122020000048 від 05.05.2023 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України.
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2025 року призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2025 року призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України на 13 годину 15 хвилин 16 грудня 2025 року в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області (27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вулиця Центральна 119).
Прийнято до розгляду цивільний позов процесуального прокурора ОСОБА_8 в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
У клопотаннях захисника про зміну обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжних заходів у вигляді застави на особисте зобов'язання відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду захисник-адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у зміні запобіжного заходу підзахисним.
Постановити ухвалу, якою змінити запобіжний захід ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_6 такі процесуальні обов'язки:
1)прибувати до суду за кожною вимогою;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Частину застави в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн, що обліковується на рахунку ТУ ДСА України в Кіровоградській області повернути заставодавцю ОСОБА_6 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 09.03.2005 року Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградській області, ідентифікаційний код 3250013252; іншу частину застави в розмірі 142 240 ( сто сорок дві тисячі двісті сорок ) грн. повернути заставодавцю ОСОБА_9 , паспорт НОМЕР_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 .
Змінити обвинуваченому ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_7 такі процесуальні обов'язки:
1)прибувати до суду за кожною вимогою;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Заставу в розмірі 242 240 ( двісті сорок дві тисячі двісті сорок ) грн, що обліковується на рахунку ТУ ДСА України в Кіровоградській області повернути заставодавцю ОСОБА_10 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 21 вересня 1995 року Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_5 .
Щодо обвинуваченого ОСОБА_6 захисником у клопотанні було зазначено, що його піврічна заробітна плата (з відрахуваннями) є меншою за обрану суму застави. У той же час йому необхідно утримувати, сім'ю та двох малолітніх дітей, Кошель має кредитні зобов'язання, мати має інвалідність по онкозахворюванню і потребує постійного дороговартісного лікування. Отже, така сума застави є непомірною для ОСОБА_6 ; більш того, вона ставить у скрутне становище його батьків, які не можуть залишитися осторонь від проблем сина та наразі мають великі фінансові труднощі: нестачу коштів на лікування, опалення та інші сімейні витрати, які є необхідними для належного існування. У матері ОСОБА_6 , що страждає на онкологічне захворювання, без належного профілактичного та підтримуючого лікування може статися рецидив.
До того ж ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, користується авторитетом мешканців громади, має на вихованні двоє малолітніх дітей, мама є інвалідом і потребує допомоги; на всі виклики слідчого він з'являється, у судові засідання з'являвся навіть без повідомлення суду, що свідчить про відсутність відповідного ризику.
Стосовно заявления такого ризику як те, що ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зазначає наступне: всі документи, що стосуються договору закупівлі генераторів, вже вилучені органом досудового розслідування. Таке вилучення проводилось двічі. ОСОБА_6 вже повідомлено про підозру; слідчий і прокурор вважають підозру обґрунтованою, посилаються на вагомість доказів обґрунтованості підозри, і водночас зазначають, що підозрюваний може ще щось знищити, сховати або спотворити. Жодних об'єктивних доказів цьому твердженню не надано.
Сторона захисту вважає підозру необґрунтованою: жоден доказ не вказує на причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, за винятком підпису підписанта в листі - погодженні проекту договору. Однак у листі погодження, окрім підпису ОСОБА_11 , наявні підписи ще чотирьох осіб, але з невідомих підстав повідомлено про підозру саме ОСОБА_6 . Жодного іншого документу ОСОБА_6 не підписував; проведення закупівель взагалі невходило до його посадових обов'язків, відповідний документ про це був наданий суду. Далі слідчий зазначає у клопотанні про протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 .
Однак вказаній особі інкримінується злочин, не пов'язаний із заволодінням грошовими коштами, тому така мотивація, наведена слідчим за погодженням з прокурором, є незрозумілою.
Згідно з повідомленням про підозру, ОСОБА_6 своїми умисними протиправними діями вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне використання службового становища всупереч інтересам служби із метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, вчинене за попередньою змовою групою осіб; це кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України.
До того ж ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, користується авторитетом мешканців громади, має на вихованні двоє малолітніх дітей, мама є інвалідом і потребує допомоги; на всі виклики слідчого він з'являється, у судові засідання з'являвся навіть без повідомлення суду, що свідчить про відсутність відповідного ризику.
Стосовно заявления такого ризику як те, що ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зазначаємо наступне: всі документи, що стосуються договору закупівлі генераторів, вже вилучені органом досудового розслідування. Таке вилучення проводилось двічі. Кошелю вже повідомлено про підозру; прокурор вважає підозру обґрунтованою, посилається на вагомість доказів обґрунтованості підозри, і водночас зазначає, що ОСОБА_11 може ще щось знищити, сховати або спотворити. Це при тому, що обвинувальний акт вже скеровано до суду. Жодних об'єктивних доказів цьому твердженню не надано.
Щодо ОСОБА_7 зазначаю, що, відповідно до пункту 4 статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею (суддею) з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного або обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен у достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним або обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Однак піврічна заробітна плата ОСОБА_7 (з відрахуваннями) є меншою за обрану суму застави. При цьому йому необхідно утримуватимем'ю; кошти, необхідні для внесення застави у визначений законодавством строк, він вимушено збирає у друзів та знайомих під боргові розписки, а також за договором позики (копії додаються).
Отже, така сума застави всупереч вимогам законодавства та практиці ЄСПЛ є непомірною для ОСОБА_7 ; більш того, вона ставить його родину в скрутне становище, оскільки майже весь дохід сім'ї витрачається на виплату боргів. Разом із тим, сам обвинувачений і його дружина мають кілька хронічних захворювань, що потребують дорогого лікування.
Зокрема, щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду та доказів, наведених у клопотанні, яке розглядалосяслідчим суддею, наявність такого ризику підлягає аналізу. У клопотанні зазначено: «усвідомлюючи тяжкість покарання та вагомість доказів обґрунтованості підозри, протиправно заволодівши грошовими коштами...». Однак сторона захисту вважає підозру необгрунтованою: жоден доказ не вказує на причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення; договір він не укладав, підпис в договорі не проставляв. Слідчий зазначав у клопотанні про протиправне заволодіння Васіним грошовими коштами. Однак ОСОБА_7 інкримінується злочин, не пов'язаний із заволодінням грошовими коштами, тому така мотивація, наведена слідчим за погодженням з прокурором, є незрозумілою. До того ж ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, користується авторитетом мешканців громади, має стабільне місце роботи; на всі виклики слідчого він з'являється у судові засідання з'являвся навіть без повідомлення суду, що свідчить про відсутність відповідного ризику, прокурором же об'єктивні докази, що спростовують наведені стороною захисту доводи, не надані.
Стосовно заяви прокурора про такий ризик як можливість ОСОБА_7 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, захисник зазначила, що всі документи, які стосуються договору закупівлі генераторів, вже вилучені органом досудового розслідування. Таке вилучення проводилось двічі. ОСОБА_7 повідомлено про підозру; слідчий і прокурор вважають підозру обґрунтованою, посилаються на вагомість доказів обґрунтованості підозри, але водночас зазначають, що підозрюваний може ще щось знищити, спотворити або сховати. Більш того, обвинувальний акт вже знаходиться в суді, а прокурором жодних об'єктивних доказів цьому твердженню суду не надано.
Підкреслює, що досудове розслідування вже закінчено, обвинувальний акт направлено до суду, отже, усі докази зібрано, і вплинути на будь-що ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_6 ніяким чином не мають можливості.
Суду не надано доказів на стадії підготовчого судового засідання для підтвердження правильності доводів сторони захисту щодо заставодавців, якими внесена застава відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки сторона захисту наполягає на тому, що кошти, які перебувають у заставі або їх частина, належать обвинуваченим і є засобом утримання членів їх сімей, які перебувають у матеріальній скруті. Також у матеріалах справи відсутні докази щодо сплати застави, її розміру, платників, а також того, що кошти належать або мають відношення до обвинувачених або їхніх родичів. Крім того, у матеріалах справи відсутні ухвали слідчого судді щодо наявного запобіжного заходу стосовно обвинувачених, хоч ці обставини учасниками судового розгляду не заперечуються.
Суд зазначає, що зазначені доводи сторони захисту повинні бути належними та доведеними.
Зазначає, що за час проведення досудового розслідування, на час підготовчого засідання жодного доказу про наявність спроб обвинувачених вплинути на свідків чи експерта не встановлено, даних про наявність таких спроб суду не надано, прокурором при оголошенні клопотання про зміну запобіжного заходу суду не надавалося.
Суд не здійснив належної оцінки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обмежившись формальним посиланням на тяжкість обвинувачення та надуманого ризику впливу на свідків.
Судом не встановлено реальних ризиків, які б виправдовували подальше застосування запобіжного заходу у вигляді застави, не врахував надані характеристики, дані про місце проживання, постійне місце роботи, соціальні зв'язки, тяжке матеріальне становище. При цьому не враховано, що обов'язки, покладені слідчим суддею вже закінчились, однак жодних даних про будь-яку неправомірну поведінку обвинувачених стороною обвинувачення суду не надано.
Отже, судом в ухвалі від 25.11.2025 року не доведено, що такий запобіжний захід як особисте зобов'язання, не може запобігти ризикам, до того ж наявність яких не доведена стороною обвинувачення.
Заступник начальника відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_12 просив розглянути апеляційну скаргу сторони захисту без його участі, просив відмовити у задоволенні вказаної апеляційної скарги.
Сторона захисту та обвинувачені клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, а тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
При вирішенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченим, суд першої інстанції вірно врахував, що крім встановлення обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності та врахувати інші обставини, у тому числі визначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Також, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (стаття 201 КПК України).
Частина 1 ст. 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перелік підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту не передбачений кримінальним процесуальним законом, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов'язків.
Підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами може бути суттєва зміна обставин, які було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, зокрема, змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Колегія суддів зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв'язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Матеріалами контрольного провадження встановлено, що ухвалами слідчого судді Подільського районного суду м.Кропивницького від 08 серпня 2025 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було обрано запобіжні заходи у вигляді застави в розмірі по 242240,00 гривень.
Суд першої інстанції з урахуванням характеризуючих даних на обвинувачених та обставин кримінального провадження дійшов висновку про наявність одного ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме стосовно можливості обвинувачених здійснювати вплив на свідка або експерта у кримінальному провадженні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі "Клішин проти України" наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Також колегія суддів вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та експерта у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, оскільки триває судове провадження.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин колегія суддів вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Разом з тим, стороною захисту не наведено нових обставин, які б свідчили про відсутність наявного ризику.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На переконання колегії суддів, одним із факторів, які стимулюють обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки, з урахуванням положень ч. 8 ст. 182 КПК України, є застосування до нього такого запобіжного заходу як застава у значному розмірі. Ураховуючи вказані обставини, більш м'який запобіжний захід наразі не зможе запобігти встановленим ризикам, а застосований захід у виді застави у розмірі 242240,00 грн забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Окрім цього, сторона захисту просить змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на відсутність будь-яких порушень, піврічна заробітна плата є меншою за обрану суму застави, його сумлінну поведінку, виховує двох малолітніх дітей, матір інваліда, яка потребує допомоги.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , сторона захисту просить змінити застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на відсутність будь-яких порушень, піврічна заробітна плата є меншою за обрану суму застави, його сумлінну поведінку, зазначає, що непомірна застава ставить його родину в скрутне становище.
Посилання сторони захисту на відсутність у діях обвинувачених будь-яких порушень чи сумлінне виконання обвинувачених покладених на них обов'язків, не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу.
Для зміни запобіжного заходу потрібні нові або змінені обставини, що впливають на оцінку ризиків.
Колегія суддів враховує ризики, пов'язані з поведінкою обвинувачених, їх матеріальний стан, тяжкість обвинувачення, можливість впливу на свідків та експерта у цьому кримінальному провадженні, а отже наведені у апеляційній скарзі про зміну запобіжного заходу обставини, не містять обґрунтованих підстав для зміни раніше застосованого до обвинувачених запобіжного заходу як в частині визначеного розміру застави, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу - у виді особистого зобов'язання.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без зміни, а поданої апеляційної скарги стороною захисту без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, ч.2 ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25.11.2025 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4