Справа № 344/7036/23
Провадження № 22-ц/4808/1686/25
Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р.
Суддя-доповідач Мальцева
09 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мальцевої Є.Є.
суддів: Девляшевського В.А., Луганської В.М.,
секретар Кузів А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2025 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява обґрунтована тим, що 11.01.2007 між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем укладено кредитний договір №1FU0GK00000300, за яким банк надав відповідачу кредит на суму 50 000 дол. США в термін до 11.01.2027, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами, комісію та інші витрати в строки та порядку встановлених договором.
Банк виконав у повному обсязі зобов'язання за вказаним кредитним договором, однак відповідач порушив свої зобов'язання за цим договором, у зв'язку з цим утворилася заборгованість.
Станом на 14 квітня 2023 загальний розмір заборгованості позичальника становить 320 822,49 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 48 375,53 дол. США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 81 443,66 дол. США; заборгованість по комісії за користування кредитом 14 200 дол. США; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 176 803,30 дол. США.
Посилаючись на можливість кредитодавця на свій розсуд вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №1FU0GK00000300 від 11.07.2007 у розмірі 144 932,97 дол. США, що складається з: 48 375,53 дол. США заборгованості за кредитом (тілом кредиту); 81 443,66 дол. США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 14 200 дол. США - заборгованості по комісії за користування кредитом; 913,78 дол. США - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 20.04.2011 по 20.10.2011.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2023 року відмовлено у позові АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Не погодившись з рішенням суду, АТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2023 року скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача суми заборгованості в розмірі 54 037,36 дол. США, яка складається з: 48 375,53 дол. США заборгованості за тілом кредиту, 4 606,48 дол. США заборгованості за відсотками, 1 055,35 дол. США заборгованості за комісією, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити в цій частині.
Вважає оскаржене рішення незаконним, необґрунтованим з огляду на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи.
Апелянт вказує, що в порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки, у зв'язку із чим має борг перед кредитодавцем.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.12.2012, у справі №0907/2-675/12 звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №IFU0GK00000300 від 11.01.2007 року, в розмірі 55 271,96 дол. США: прострочена заборгованість по кредиту - 47729,96 дол. США (377419,89 грн.); заборгованість по простроченому тілу кредиту - 873,26 дол. США (6905,22 грн.), заборгованість по сплаті процентів - 146,51 дол. США, (1158,51 грн.); прострочена заборгованість по сплаті процентів - 4459,97 дол. США (35266,77 грн.); комісія - 955,35 дол. США (7554,33 грн.), пеня - 1006,91 дол. США (10740,94 грн.),.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.12.2012 у справі №0907/2-675/12 на цей час не виконано, строк пред'явлення виконавчих листів для примусового виконання збіг, заборгованість за кредитним договором не погашена.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції була допущена арифметична помилка. Судом зазначено, що розмір тіла кредиту визначений в рішенні Івано-Франківського міського суду від 10.12.2012, у справі №0907/2-675/12 становить 47 729,96 дол. США, а у цій справі банк зазначає, що розмір тіла кредиту становить 48375,53 дол. США. На думку суду збільшення розміру тіла кредиту є не можливим. Однак, судом першої інстанції не враховано, що згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 10.12.2012 розмір тіла кредиту становить 48 603,22 дол. США, оскільки складається з двох частин.
Також судом першої інстанції слушно зазначено, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Враховуючи зазначене, банк оскаржує рішення суду в частині відмови у стягненні нарахованих відсотків та комісії, правомірність нарахування та не погашення яких встановлено рішенням Івано-Франківського міського суду від 10.12.2012. Згідно з копією позовної заяви у справі №0907/2-675/12, зазначені відсотки та комісія була нарахована станом на 29.06.2010.
Водночас, відмовляючи у стягненні нарахованих відсотків та комісії, судом першої інстанції не було враховано, що обставини, встановлені рішенням суду в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Суд першої інстанції, враховуючи, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 10.12.2012 встановлена заборгованість за кредитним договором та яка на теперішній час не погашена, мав стягнути ту суму, яка не виникає сумніву, а не відмовляти у позові в повному обсязі.
Судом першої інстанції не було вирішено питання про наявність чи відсутність підстав для часткового задоволення позову, так як обставини існування заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростовані.
Крім того, за змістом ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України. Забезпечувальне зобов'язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному. Наявність невиконаного судового рішення про звернення стягнення на предмет застави не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором, оскільки застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник АТ КБ «Приватбанк» підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач до апеляційного суду не явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника АТ КБ «Приватбанк», вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, вимоги та доводи апеляційної скарги апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 11.01.2007 ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1FU0GK00000300, на строк до 11.01.2027. Кредит надавався у розмірі не поновлювальної лінії у розмірі 50 000 дол. США на купівлю квартири, а також у розмірі 9 000 грн. на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків у розмірі 0,20 % від суми наданого кредиту. Щомісячний платіж становить 656,36 дол. США ( п. 7.7., 8.1., 8.2., 7.1. договору) ( Т.1 а.с. 9-11).
При порушенні зобов'язань за погашення кредиту, передбачених п.1.1., 2.2.4., 2.3.3 договору, позичальник сплачує відсотки у розмірі 2,46 на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості.
Розділом 4 договору передбачено сплату пені при порушенні будь-якого зобов'язання за п.п.2.2.2, 2.2.3 договору, однак виключно в гривні.
Забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором виступає іпотека квартири, що по АДРЕСА_2 (п. 7.3 договору).
Згідно з розрахунком станом на 14.02.2023 загальний розмір заборгованості позичальника за вказаним кредитним договором становить 320 822,49 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 48 375,53 дол. США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 81 443,66 дол. США; заборгованість по комісії за користування кредитом 14 200 дол. США; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 176 803,30 дол. США. Заборгованість до стягнення складає: 48 375,53 дол. США заборгованість за наданим кредитом; 81 443,66 дол. США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 14 200 дол. США - заборгованості по комісії за користування кредитом; 913,78 дол. США- заборгованості по пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 20.04.2011 по 20.10.2011 (Т.1 а.с. 4-7).
Також судом встановлено, що у зв'язку із допущеною заборгованістю зі сплати чергових платежів банк 17.08.2010 скористався своїм правом на пред'явлення вимоги до позичальника, звернувшись з відповідним позовом про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором (Т.1 а.с. 93-95).
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 10.12.2012 у справі № 0907/2-2987/2011, провадження №0907/2-675/12, позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 задоволено. В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №IFU0GK00000300 від 11.01.2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , в розмірі 55 271,96 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на дату розрахунку становило 437 057,50 грн.: прострочена заборгованість по кредиту - 47 729,96 доларів США (377419,89 грн.); заборгованість по простроченому тілу кредиту - 873,26 доларів США (6905,22 грн.), заборгованість по сплаті процентів - 146,51 доларів США, (1158,51 грн.); прострочена заборгованість по сплаті процентів - 4 459,97 доларів США (35266,77 грн.); комісія - 955,35 доларів США (7554,33 грн.), пеня - 1006,91 доларів США (10740,94 грн.), що підлягають сплаті з вартості предмета іпотеки, звернуто стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки згідно Договору іпотеки від 11.01.2007, укладеним між публічним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , посвідченим нотаріально за № Д-9 приватним нотаріусом ІФМНО Князевою Л.Р., а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , шляхом надання публічному акціонерному товариству КБ «ПриватБанк» права на продаж вказаного нерухомого майна з укладенням від імені іпотекодавця договору купівлі продажу з іншою особою-покупцем, з повідомленням іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із допущеною заборгованістю зі сплати чергових платежів, позивач 17.08.2010 скористався своїм правом на пред'явлення вимоги до позичальника. Зокрема, заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 10.12.2012 в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №IFU0GK00000300 від 11.01.2007, укладеним між публічним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 в розмірі 55 271,96 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на дату розрахунку становило 437 057,50 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки. Рішення суду у справі № 0907/2-2987/2011 свідчить про те, що термін виконання зобов'язання за кредитним договором банком було змінено і цей термін необхідно визнати таким, що настав з моменту звернення банку до суду з таким позовом, а тому право банку на отримання відсотків за кредитним договором припинилось, оскільки відсотки можуть нараховуватись виключно в межах строку дії кредитного договору. Пеня та штрафи, передбачені умовами договору, також можуть нараховуватись виключно в межах строку дії кредитного договору. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення відсотків та пені. Також при зверненні до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач вказав заборгованість за тілом кредиту в розмірі 47 729,96 доларів США та в такому розмірі в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки за рішенням Івано-Франківського міського суду, що виключає можливість існування заборгованості за тілом кредиту у сумі 48 375,53 дол. США, яка виходить за межі вже стягнутої вказаним судовим рішенням. Відтак, у частині стягнення тіла кредиту слід відмовити за недоведеністю. У задоволенні позовних вимог про стягнення комісії за користування кредитом належить відмовити з підстав необґрунтованості її нарахування поза межами строку дії кредитного договору.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як роз'яснено в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Рішення позивачем оскаржено тільки в частині відмови у стягненні з відповідача суми заборгованості в розмірі 54 037,36 дол. США, яка складається з 48 375,53 дол. США заборгованості за тілом кредиту, 4 606,48 дол. США заборгованості за відсотками, 1 055,35 дол. США заборгованості за комісією, тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскарженій частині.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів, перевіривши справу, приходить до наступного висновку.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина перша статті 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України (частина друга статті 1050 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Установлено, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, 10 грудня 2012 року рішенням суду звернуто стягнення на предмет іпотеки.
Представник позивача пояснила суду, що рішення не виконано, і матеріали справи не містять доказів виконання зазначеного рішення суду.
Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору..
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зазначено, що здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов'язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному. У разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов'язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов'язанням в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення.
Наявність невиконаного судового рішення про звернення стягнення на предмет застави не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором, оскільки застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості (див. постанови Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 555/2550/17 (провадження № 61-48497св18) та від 13 травня 2021 року у справі № 501/5000/15-ц (провадження № 61-15569св19)).
Вказане залишилось поза увагою суду першої інстанції , який дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Зазначене відповідає висновку, викладено в постанові Верховного суду в постанові від 24 травня 2022 року у справі 357/850/21.
Факт наявності заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 48 375,53 доларів США 4606,48 дол. США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1055,35 дол. США - заборгованості по комісії за користування кредитом встановлений у рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, що набрало законної сили, та яке не виконане. При цьому з розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором № FU0GK00000300 від 11.01.2007 року, вбачається, що відповідач після ухвалення зазначеного рішення суду будь-які грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом не сплачував.
Колегія суддів перевірила розрахунок заборгованості, наданий позивачем, з урахуванням встановленого рішенням суду від 10.12.2012 року розміру заборгованості. Так, судом було звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості 55 271,96 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на дату розрахунку становило 437 057,50 грн.: прострочена заборгованість по кредиту - 47 729,96 доларів США ; заборгованість по простроченому тілу кредиту - 873,26 доларів США; заборгованість по сплаті процентів - 146,51 доларів США; прострочена заборгованість по сплаті процентів - 4 459,97 доларів США ; комісія - 955,35 доларів США, пеня - 1006,91 доларів США. При цьому банком 17.08.2010 було ще заявлено про стягнення суми простроченої комісії 100 доларів, які не були включені судом в розмір заборгованості, але судом не було ухвалено рішення про відмову в цих вимогах.
Отже, рішенням суду від 10.12.2012 року заборгованість по тілу кредиту визначена в сумах 47729,96 доларів та 873,26 доларів, що складає 48603,22 долара США, і не перевищує суму заборгованості по тілу кредиту 48375,53 долара, заявлену банком в позові в 2025 році.
Також рішенням суду від 10.12.2012 року визначена сума заборгованих відсотків : 146,51 долар та 4459,97 долара, що в сумі складає 4606,48 долара США.
У зв'язку з наведеним, враховуючи що звернення стягнення на іпотечне майно є додатковим, а не альтернативним способом захисту порушеного права, який може бути використаний разом з основним або окремо, що не є подвійним стягненням заборгованості, то позов в частині вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № FU0GK00000300 від 11.01.2007 року у розмірі 54037,36 дол. США, що складається з 48375,53 дол. США заборгованості за кредитом (тілом кредиту); 4606,48 дол. США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1055,35 дол. США ( 955,35 + 100) заборгованості по комісії за користування кредитом підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Враховуючи викладене, колегія суддів уважає за необхідне апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити, заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2023 року скасувати в частині відмови у стягненні суми заборгованості за тілом кредиту, відсотками, комісією і визначення загальної суми заборгованості, стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № FU0GK00000300 від 11.01.2007 року у розмірі 54037,36 дол. США, що складається з 48 375,53 дол. США заборгованості за кредитом (тілом кредиту); 4606,48 дол. США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1055,35 дол. США - заборгованості по комісії за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
З огляду на висновок щодо задоволення апеляційної скарги, в результаті чого розмір задоволених позовних вимог з заявленої суми ціни позову 144 932,94 дол США становить 54037,36 дол США (37% від заявлених вимог), тому за розгляд справи в суді першої інстанції необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 29 407грн (37 % від сплаченої позивачем в суді першої інстанції суми судового збору - 79 481 грн). У зв'язку з поданням апеляційної скарги в частині оскарженні відмови у стягненні 54 037, 36 дол США заборгованості підлягало сплаті апелянтом 44 111, 95 грн судового збору (29 407 грн *150%), проте згідно з платіжною інструкцією №PROM5BSI42 ( Т.1 а.с. 133/зворот) сплачено 35 569,27 грн, тому підлягає стягненню з відповідача на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 35 569, 27 грн судового збору за подання апеляційної скарги та в дохід держави 8 542, 68 грн за апеляційне оскарження рішення ( 44 111,95 грн -35569,27 грн).
Керуючись ст.ст.367,368, 374, 376, 382-383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційного банку«ПриватБанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2023 року скасувати в частині відмови у стягненні суми заборгованості за тілом кредиту, відсотками, комісією і визначення загальної суми заборгованості.
Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками, комісією задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360670) заборгованість за кредитним договором № FU0GK00000300 від 11.01.2007 року у розмірі 54037,36 дол. США, що складається з 48 375,53 дол. США заборгованості за кредитом (тілом кредиту); 4606,48 дол. США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1055,35 дол. США - заборгованості по комісії за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360670) 29 407 грн судового збору за подання позовної заяви та 35 569, 27 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави 8542,68 грн судового збору за апеляційне оскарження рішення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2025 року
Судді Є.Є. Мальцева
В.А.Девляшевський
В.М. Луганська