Справа № 643/11840/25
Провадження № 4-с/643/47/25
13 жовтня 2025 року Салтівський районний суд міста Харкова у складі:головуючого судд - Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання-Полчанінової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Салтівського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стягувач: ВАТ «Мегабанк» ,-
Представник скаржника ОСОБА_1 -адвокат Картавих М.І. звернулась через підсистему Електронний суд до Салтівського районного суду міста Харкова зі скаргою в якій просить суд :
-визнати незаконними дії Салтівського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 у закінченні виконавчого провадження №54822695 від 09.10.2017р.;
-виконавче провадження №54822695 від 09.10.2017р., відкрите на підставі виконавчого листа №2-4162/08 від 13.06.2013р., закінчити відповідно до п.13 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження";
- зобов'язати Салтівський відділ державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості про ОСОБА_1 з реєстру боржників за виконавчим провадженням №54822695;
- скасувати постанову про арешт майна боржника від 24.10.2017р. у виконавчому провадженні №54822695, якою накладено арешт на все майно боржника, постанову про арешт майна боржника від 24.10.2017р. у ВП №54822695, якою накладено арешт на належний боржнику ЗАЗ 110307 ДНЗ: 30629ХВ, постанову від 27.01.2021р. у ВП №54822695, якою накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на банківських рахунках, та зняти арешт з всього рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , та всіх грошових коштів ОСОБА_1 , що містяться на всіх відкритих банківських рахунках.
В обґрунтування скарги представник заявника посилається на те , що Московським районним судом м.Харкова був виданий виконавчий лист №2-4162/08 від 13.06.2013р., на підставі якого Московським відділом державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області було відкрите виконавче провадження №54822695 від 09.10.2017р. Виконавчий лист був виданий на підставі рішення Московського районного суду м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «Мегабанк» суму заборгованості по кредитному договору в розмірі 134 724,06 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1355,74грн., витрат на ІТЗ в сумі 30,0грн, а всього - 136 109,80 грн. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №54822695 від 09.10.2017р., старшим державним виконавцем Погосян Ж.Л. було розглянуто заяву про примусове виконання та відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-4162/08 від 13.06.2013 р. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчих проваджень та з матеріалами ВП у паперовому вигляді ОСОБА_1 було виявлено, що вони не містять оригіналу виконавчого листа та заяви стягувача про примусове виконання рішення суду.
Під час здійснення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадження постановами державного виконавця від 24.10.2017р. був накладений арешт на все майно боржника ОСОБА_1 , від 24.10.2017р. на належний боржнику ЗАЗ 110307 ДНЗ: 30629ХВ, від 27.01.2021р. на всі кошти боржника, що містяться на банківських рахунках.
Постановою державного виконавця від 20.12.2022 р. виконавчий документ був повернутий стягувачу.
Постановою від 23.08.2024 р. за результатами перевірки законності виконавчого провадження постанова від 20.12.2022р. про повернення виконавчого документа стягувачу була скасована, виконавчі дії відновлені.
Відповідно до ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження паперових та тих, що містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, стягувачем після відновлення виконавчого провадження виконавчий лист пред'явлений до виконання не був. Крім того, матеріали виконавчого провадження не містять заяви стягувача про примусове виконання, що була ним подана у 2017 році та у 2024 році. Отже виникають обґрунтовані сумніви, що така заява взагалі була.
Відповідно до п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 17.02.2017р., що діяла на час відкриття ВП), виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. Тобто 09.10.2017р. державний виконавець повинен був повернути стягувачу виконавчий документ та не відкривати ВП.
З'ясувавши зазначене вище ОСОБА_1 звернувся до Салтівського ВДВС із заявою, в якій просив виконавче провадження закрити та зняти арешт з належного йому майна та коштів, накладений постановами державного виконавця від 24.10.2017р., 24.10.2017р., 27.01.2021р.
Листом від 03.07.2025р. №149203 Салтівський ВДВС відмовив ОСОБА_1 у закритті виконавчого провадження та зняття арешту. Підставами своєї відмови зазначив, що ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» визначений вичерпний перелік підстав для закриття виконавчого провадження, серед яких не вбачається підстав наведених боржником у заяві.
З такими діями державного виконавця Неманіхін О.В. не згоден, вважає їх такими, що порушує його права з наступних підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 17.02.2017р., що діяла на час відкриття виконавчого провадження) далі - Закон, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до п.6 ч.4 ст.4 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону .
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №54822695, вони не містять оригіналу виконавчого листа та заяви стягувача про примусове виконання та відкриття виконавчого провадження.
Отже, державний виконавець ще у жовтні 2017 року повинен був повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання, оскільки стягувачем не була подана заява про примусове виконання та виконавчий документ не відповідає вимогам ст.4 Закону, а саме відсутній оригінал виконавчого листа.
Як зазначалось вище, постановою державного виконавця від 20.12.2022р. виконавчий документ був повернутий стягувачу.
Постановою від 23.08.2024р. за результатами перевірки законності виконавчого провадження постанова від 20.12.2022р. про повернення виконавчого документа стягувачу була скасована, виконавчі дії відновлені.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, Салтівський ВДВС листом від 23.08.2024р. повідомив ОСОБА_1 та ВАТ «Мегабанк» про відновлення виконавчого провадження та додав копію постанови від 23.08.2024р. про результати перевірки законності виконавчого провадження.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим
провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону.
Відповідно до ст.41 Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Стягувачем у місячний строк з дня надходження постанови від 23.08.2024р., якою виконавче провадження було відновлено, виконавчий лист до виконання
пред'явлений не був. Не пред'явлений він й до теперішнього часу.
Отже державний виконавець, відповідно до вимог п.13 ч.1 ст.39 Закону, повинен був закінчити виконавче провадження, що ним до теперішнього часу самостійно та за заявою ОСОБА_1 зроблено не було.
Такими діями державного виконавця порушуються права ОСОБА_1 , тому заявник звернувся до суду з цією скаргою в інтересах ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті
виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Оскільки виконавче провадження підлягає закінченню, накладені в рамках цього виконавчого провадження арешти на все майно (рухоме та нерухоме) та грошові кошти, що містяться на банківських рахунках що відкриті та будуть відкриті в майбутньому, повинні бути скасовані.
Відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби
Заявник, представник заявника в судове засідання не з'явилася, звернулася через підсистему Електронний суду з письмовою заявою з заявою про розгляд скарги без її участі, вимоги скарги підтримала та просила задовольнити.
Представник Салтівського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явилася, звернулася через підсистему Електронний суду з письмовою заявою з заявою про розгляд скарги без її участі, надала заперечення на скаргу просила відмовити в її задоволенні.
Представник стягувача - ВАТ «Мегабанк» у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяв або клопотань на адресу суду не надходило.
Неявка сторін у справі, відповідно до вимог ч. 2 ст. 450 ЦПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Судом встановлено, що Московським районним судом м.Харкова був виданий виконавчий лист №2-4162/08 від 13.06.2013р., на підставі якого Московським відділом державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області було відкрите виконавче провадження №54822695 від 09.10.2017р.
Виконавчий лист був виданий на підставі рішення Московського районного суду м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «Мегабанк» суму заборгованості по кредитному договору в розмірі 134 724,06 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1355,74грн., витрат на ІТЗ в сумі 30,0грн, а всього - 136 109,80 грн.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №54822695 від 09.10.2017р., старшим державним виконавцем Погосян Ж.Л. було розглянуто заяву про примусове виконання та відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-4162/08 від 13.06.2013 р.
Під час здійснення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадження постановами державного виконавця від 24.10.2017р. був накладений арешт на все майно боржника ОСОБА_1 , від 24.10.2017р. на належний боржнику ЗАЗ 110307 ДНЗ: 30629ХВ, від 27.01.2021р. на всі кошти боржника, що містяться на банківських рахунках.
Постановою державного виконавця від 20.12.2022 р. виконавчий документ був повернутий стягувачу.
Постановою від 23.08.2024 р. за результатами перевірки законності виконавчого провадження постанова від 20.12.2022р. про повернення виконавчого документа стягувачу була скасована, виконавчі дії відновлені.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження паперових та тих, що містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, стягувачем після відновлення виконавчого провадження виконавчий лист пред'явлений до виконання не був.
Відповідно до п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 17.02.2017р., що діяла на час відкриття ВП), виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. Тобто 09.10.2017р. державний виконавець повинен був повернути стягувачу виконавчий документ та не відкривати ВП.
З'ясувавши зазначене вище ОСОБА_1 звернувся до Салтівського ВДВС із заявою, в якій просив виконавче провадження закрити та зняти арешт з належного йому майна та коштів, накладений постановами державного виконавця від 24.10.2017р., 24.10.2017р., 27.01.2021р.
Листом від 03.07.2025р. №149203 Салтівський ВДВС відмовив ОСОБА_1 у закритті виконавчого провадження та зняття арешту. Підставами своєї відмови зазначив, що ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» визначений вичерпний перелік підстав для закриття виконавчого провадження, серед яких не вбачається підстав наведених боржником у заяві.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 17.02.2017р., що діяла на час відкриття виконавчого провадження) далі - Закон, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст..3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до п.6 ч.4 ст.4 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону .
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №54822695, вони не містять оригіналу виконавчого листа та заяви стягувача про прим примусове виконання та відкриття виконавчого провадження.
Отже, державний виконавець ще у жовтні 2017 року повинен був повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання, оскільки стягувачем не була подана заява про примусове виконання та виконавчий документ не відповідає вимогам ст.4 Закону, а саме відсутній оригінал виконавчого листа.
Як зазначалось вище, постановою державного виконавця від 20.12.2022р. виконавчий документ був повернутий стягувачу.
Постановою від 23.08.2024р. за результатами перевірки законності виконавчого провадження постанова від 20.12.2022р. про повернення виконавчого документа стягувачу була скасована, виконавчі дії відновлені.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, Салтівський ВДВС листом від 23.08.2024р. повідомив ОСОБА_1 та ВАТ «Мегабанк» про відновлення виконавчого провадження та додав копію постанови від 23.08.2024р. про результати перевірки законності виконавчого провадження.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону.
Відповідно до ст.41 Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Стягувачем у місячний строк з дня надходження постанови від 23.08.2024р., якою виконавче провадження було відновлено, виконавчий лист до виконання пред'явлений не був. Не пред'явлений він й до теперішнього часу.
Отже державний виконавець, відповідно до вимог п.13 ч.1 ст.39 Закону, повинен був закінчити виконавче провадження, що ним до теперішнього часу самостійно та за заявою ОСОБА_1 зроблено не було.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті
виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Оскільки виконавче провадження підлягає закінченню, накладені в рамках цього виконавчого провадження арешти на все майно (рухоме та нерухоме) та грошові кошти, що містяться на банківських рахунках що відкриті та будуть відкриті в майбутньому, повинні бути скасовані.
Відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані заявником докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 259-260, 447-451ЦПК України, суд,
Скаргу представника скаржника ОСОБА_1 -адвоката Картавих М.І. на дії Салтівського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стягувач: ВАТ «Мегабанк» - задовольнити .
Визнати незаконними дії Салтівського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 у закінченні виконавчого провадження №54822695 від 09.10.2017 р.
Виконавче провадження № 54822695 від 09.10.2017р., відкрите на підставі виконавчого листа №2-4162/08 від 13.06.2013р., закінчити відповідно до п.13 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".
Зобов'язати Салтівський відділ державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості про ОСОБА_1 з реєстру боржників за виконавчим провадженням №54822695;
Скасувати постанову про арешт майна боржника від 24.10.2017р. у виконавчому провадженні №54822695, якою накладено арешт на все майно боржника, постанову про арешт майна боржника від 24.10.2017р. у ВП №54822695, якою накладено арешт на належний боржнику ЗАЗ 110307 ДНЗ: 30629ХВ, постанову від 27.01.2021р. у ВП №54822695, якою накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на банківських рахунках, та зняти арешт з всього рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , та всіх грошових коштів ОСОБА_1 , що містяться на всіх відкритих банківських рахунках.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Суддя О.М. Майстренко