Рішення від 10.12.2025 по справі 641/7907/25

Провадження № 2/641/3817/2025 Справа № 641/7907/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого - судді Чайка І.В.,

за участю секретаря судових засідань Шумейко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/7907/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона-2» (далі - ТОВ «Охорона-2») звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за Договором від 21.07.2020 № 73724/1А на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи в загальному розмірі 4 146,45 грн., та стягнути з відповідача понесені судові витрати в розмірі 6 662,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.07.2020 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 73724/1А на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об'єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 30.07.2025 року у зв'язку з заборгованістю відповідача по оплаті за отримані послуги, позивач листом повідомив відповідача про розірвання в односторонньому порядку Договору з 25 липня 2025 року, але відповідачем не було надано позивачу доступ на «Об'єкт» для проведення демонтажу встановленого ППК та не проведено всі необхідні розрахунки з дотриманням умов Договору. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором позивачу було направлено вимогу адвоката про сплату заборгованості за договором та вартості ППК «Лунь». Таким чином, після розірвання в односторонньому порядку Договору з 25.07.2025 відповідач в 3-денний строк не повернув ППК позивачу, по теперішній час не здійснив оплату його вартості, не здійснив оплату заборгованості за послуга з охорони, внаслідок чого виникла заборгованість 4 130,61 грн. Однак, відповідачем не виконано умов Договору, оплата на розрахунковий рахунок позивача не надходила. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги, вартість зазначеного приладу, а також за послуги з охорони в загальному розмірі 4 130,61 грн. Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення суми інфляційного збільшення у розмірі - 8,26 грн, а також стягнення 3% річних у розмірі 24,10 грн.

Ухвалою суду від 17.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила , відзив не подавала.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона-2» здійснює охоронну діяльність на підставі ліцензії МВС України на провадження охоронної діяльності.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону, суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

21.07.2020 року, між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір № 73724/1А на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об'єкт відповідача, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1.5. Договору, Договір укладається після обладнання «Об'єкта» комплектом засобів сигналізації. Відмова «Замовника» від обладнання технічними засобами сигналізації місць можливого проникнення і проведення заходів щодо технічного укріплення «Об'єкта» обумовлюється письмово в Паспорті об'єкта.

В разі потреби, для підключення «Об'єкту» до ПЦС «Замовник» забезпечує допуск фахівця «Виконавця» для встановлення ППК «Лунь», за допомогою якого ведеться спостереження за «Об'єктом» та його охорона. ППК являється і залишається власністю «Виконавця» і не переходить у власність «Замовника» протягом всього часу дії цього Договору. «Замовник» несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого «Виконавцем» ППК з настанням наслідків, передбачених п. 8.1.4 цього Договору.

Відповідно до пункту 10.2. Договору, за вимогою однієї з Сторін, цей Договір може бути припинений або призупинений на певний строк, при цьому Сторона-заявник зобов'язана не пізніше ніж за 5 календарних днів листом письмово повідомити про це іншу Сторону, а також провести необхідні взаєморозрахунки та виконати всі зобов'язання з дотриманням умов цього Договору, у тому числі передбачені п.3.13 цього Договору.

Відповідно до пункту 3.13. Договору, в разі розірвання цього Договору «Замовник» зобов'язаний провести в 3-х денний строк всі необхідні взаєморозрахунки за цим Договором. А також забезпечити в 3-х денний строк доступ фахівця «Виконавця» на «Об'єкт» для проведення демонтажу встановленого «Виконавцем» ППК. Наслідки неповернення ППК з будь-яких підстав, передбачені в п.8.1.4 цього Договору.

Відповідно до пункту 8.1.4. Договору, в разі пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин встановленого на «Об'єкті» Прилад приймально-контрольний «Лунь 25», «Замовник» в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок «Виконавця» його вартість у розмірі еквівалентному 86,00 доларів США. Оплата проводиться в національній валюті України за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.

На виконання умов пункту 1.5 Договору для надання послуг позивачем на Об'єкті було встановлено обладнання - Прилад приймально-контрольний «Лунь 25», який належить позивачеві на праві власності та який не переходить у власність відповідача протягом всього часу дії цього Договору.

Згідно даної умов Договору, відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого Позивачем ППК, а в разі його пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставину відповідності до пункту 8.1.4. Договору в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок Заявника його вартість у розмірі еквівалентному 86 доларів США за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.

30.07.2025 року, відповідно до умов Договору позивач повідомив відповідача про розірвання в односторонньому порядку Договору з 25 липня 2025 року, але відповідачем не було надано позивачу доступ на «Об'єкт» для проведення демонтажу встановленого ППК та не проведено всі необхідні розрахунки з дотриманням умов Договору, у тому числі, передбачені пунктом 8.1.4. Договору.

У зв'яку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором, 14.08.2025 року позивачу було направлено вимогу адвоката про сплату заборгованості за ППК «Лунь 25» у розмірі 86 доларів США, яку відповідачем залишено без належного реагування.

Відповідно до пункту 3.13. Договору, в разі розірвання Договору та не проведення в 3-х денний строк всіх необхідних розрахунків за Договором і не повернення з будь-яких підстав ППК позивачу, для відповідача передбачені наслідки, що зазначені вище в пункті 8.1.4. щодо зобов'язання оплатити в безумовному порядку вартість ППК в 3-х денний строк після розірвання договору.

Після розірвання в односторонньому порядку Договору з 25.07.2025 року, відповідач в 3-х денний строк, не повернув ППК Позивачу та по даний час не здійснив оплату його вартості, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі еквівалентній 86 доларів США, що на 07.10.20245 року в національній валюті за курсом, встановленим НБУ(курс гривні до Долара США на 07.10.2025 року складає 41,3409 грн./дол. США) становить 3 555,32 грн.

Таким чином, відповідачем не виконано на теперішній час зобов'язання за Договором, в 3-х денний строк не здійснено всіх необхідних розрахунків за Договором і не сплачено на розрахунковий рахунок позивача вартість ППК.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за Кредитним договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно положень ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором у розмірі 4 130,61 грн.

Стосовно нарахування позивачем та стягнення з відповідача інфляційних втрат та штрафних санкцій відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин, нарахування позивачем інфляційних втрат та штрафних санкцій відповідно до ст. 625 ЦК України є безпідставним та неправомірним, а отже задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені Договором належним чином не виконала, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Охорона-2» є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 4 130,61 грн., з яких: 3 555,32 грн. - заборгованість за ППК «Лунь 25», 575,29 грн. - заборгованість за послуги з охорони.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд відмічає, що, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997за №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Боттацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: договір про надання правової допомоги № 08/08 від 08.08.2024 року укладений між ТОВ «Охорона-2» та ФОП ОСОБА_2 , акт виконання наданих послуг від 30.09.2025, рахунок № 01/09 від 01.09.2025 на суму 4 000 грн., платіжну інструкцію № 534 від 01.10.2025 на суму 4 000 грн.

На підтвердження витрат пов'язаних з розглядом справи надано: опис вкладення та квитанцію № 1683006 від 14.08.2025 про направлення відповідачу роз'яснення адвоката на суму 52,90 грн.; опис вкладення та квитанцію № 1767005 від 15.10.2025 про направлення відповідачу позовної заяви з додатками на суму 187,50 грн.;

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності, а також результатів розгляду такої справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та витрат пов'язаних з розглядом справи у розмірі 4 240,40 грн.

Питання щодо судових витрат зі сплати судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 7,12,13,81,141,259,263-265,268,280-282,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-2» заборгованість за Договором № 73724/1А від 21.07.2020 року в розмірі 4 130,61 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн., витрати на правову допомогу та витрати пов'язані з розглядом справи в розмірі 4 240,40 грн., а всього 10 793 (десять тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 41 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду .

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Охорона-2», код ЄДРПОУ 21219702, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, вул. Садова, буд. 10/12.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В.Чайка

Попередній документ
132480187
Наступний документ
132480189
Інформація про рішення:
№ рішення: 132480188
№ справи: 641/7907/25
Дата рішення: 10.12.2025
Дата публікації: 12.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (12.01.2026)
Дата надходження: 16.10.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
17.11.2025 09:50 Комінтернівський районний суд м.Харкова
10.12.2025 09:40 Комінтернівський районний суд м.Харкова