Справа № 463/10997/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/3252/25 Доповідач: ОСОБА_2
09 грудня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2025 року,
представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 звернувся із скаргою до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання скарги, а скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за повідомленням військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2025 (вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_7 ) - повернуто скаржнику.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що така подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою ст.304 КПК України, а підстав для його поновлення слідчий суддя за заявою особи не знайшов, оскільки такі не відповідають ознакам поважності.
Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, представник військової частини ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2025 року та направити скаргу до суду першої інстанції для її розгляду. Розгляд проводити без участі апелянта.
В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження наголошує про те, що оскаржувану ухвалу винесено у відсутність заявника, а військова частина ознайомилася з копією такої ухвали 22 листопада 2024 року через ситему «Електронний суд», оскільки у військовій частині протягом тривалого часу відсутнє електроенергія, доступ до мережі Інтернет та відповідно до ресурсу «Електронний суд». Поштовим зв'язком до військової частини будь-які документи у справі не надходили.
Наголошує, що заявлене слідчому судді клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого було мотивоване об'єктивною неможливістю у військовий час здійснювати постійний контроль за внесенням чи невнесенням відомостей до ЄРДР про повідомлені військовою частиною правопорушення.
І висновок слідчого судді є необґрунтованим, оскільки посадові особи військової частини НОМЕР_1 об'єктивно не мають можливості відстежувати всі направлені повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень та час бездіяльності посадових осіб ДБР, а відповідно до штатного розкладу у військовій частині є лише одна особа, яка здійснює претензійно-позовну роботу.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції апелянт не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причину неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Колегія суддів враховує також і те, що у прохальній частині апеляційної скарги апелянт зазначав про розгляд справи у його відсутність, що згідно вимог ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З огляду на те, що розгляд справи проводився у відсутності заявника, а копію оскаржуваної ухвали ними отримано 22 листопада 2025 року, то колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, відтак такий строк слід поновити.
Частинами 1, 2 ст.370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
На переконання колегії суддів апеляційного суду, вказаних вимог закону слідчим суддею при винесенні оскаржуваного рішення дотримано у повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дій чи або бездіяльності.
Згідно з п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя повертає скаргу, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Таким чином, вказаний у вищеназваній статті процесуальний строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії чи допущення бездіяльності. При оскарженні дії чи бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК України для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Колегією суддів встановлено, що представник військової частини НОМЕР_1 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, із заявою від 18.08.2025 року про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відомості про злочин за заявою військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2025 року уповноваженою особою ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, до ЄРДР внесені не були.
ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, листом повідомило військову частину НОМЕР_1 про недостатність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за вказаною заявою. Вказаний лист надійшов до військової частини 05.11.2025 року.
Покликання апелянта на те, що військова частина НОМЕР_1 дізналась про бездіяльність органу досудового розслідування лише 05.11.2025 року, після отримання зазначеного листа, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 304 КПК України, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за днем вчинення бездіяльності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заява (повідомлення) від 18.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення із відповідними матеріалами надійшла на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, не пізніше 01.09.2025 року, що стверджується відбитком штрих коду №49758зкп-25/л від 01.09.2025 року ТУ ДБР у м.Львові на відповідному повідомленні, яке долучено скаржником до матеріалів скарги, що останній не оспорює.
Як вбачається зі змісту скарги та долучених до неї документів, уповноваженою особою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, 02.09.2025 року вчинено бездіяльність щодо невнесення повідомлення військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, перебіг строку на оскарження бездіяльності уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, щодо невнесення в ЄРДР відомостей про злочин почався 03.09.2025 року і завершився 12.09.2025 року включно.
Представник військової частини НОМЕР_1 подав скаргу на бездіяльність до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова лише 13.11.2025 року.
В даному випадку не може бути взято до уваги строк, коли особа довідалась про бездіяльність органу досудового розслідування, оскільки строк на подання скарги у ч.1 ст.304 КПК України визначено з дати допущення бездіяльності, а не з часу, коли особа довідалась про таку.
Крім того, доводи апелянта про те, що слідчий суддя повинен був рахувати строк з моменту отримання військовою частиною відповіді від ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, відповідно до вимог ч.1 ст.304 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку рішення органу досудового розслідування не оформлялось постановою.
На переконання суду апеляційної інстанції, враховуючи пропущення терміну оскарження бездіяльності більш як на 2 місяці, а також наявність у військової частини конкретної посадової особи, на яку покладено обов'язки з претензійно-позовної роботи, труднощі в організації належного виконання цивільних обов'язків військовослужбовцями військової частини не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають звернутися до суду із скаргою в межах встановленого законодавством строку на звернення до суду із скаргою.
Слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб військової частини є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Скаржником не наведено конкретних обставин та не долучено жодних доказів, які б підтвердили, що військова частина була позбавлена можливості здійснення претензійно-позовної роботи та звернення зі скаргою до суду за період з 03.09.2025 року до 13.11.2025 року.
Таким чином, представник військової частини НОМЕР_1 пропустив строк на подачу скарги на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, щодо невнесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, причини пропуску строку на подання такої колегія суддів вважає такими, що не є поважними, а тому ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 13.11.2025 року про повернення скарги представнику військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з пропуском строку на її подання, є законною, обґрунтованою та вмотивованою, та підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
поновити ОСОБА_6 строку апеляційного оскарження
Апеляційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2025 року про повернення скарги представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: