Справа№ 938/1853/25
Судове провадження № 1-кп/938/159/25
10 грудня 2025 року селище Верховина Верховинського району Івано-Франківської області
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2025 за №12025091130000127 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Довгополе, Верховинського району, Івано-Франківської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючої, одруженої, на утриманні малолітня дитина віком 17 років, раніше не судимої, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України, -
органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України, зокрема у тому, що ОСОБА_4 було обрано депутатом Перехреснянської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, повноваження якої почалися з 25.11.2015 відповідно до рішення І сесії VII демократичного скликання вказаної сільської ради.
У частині 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену в пункті 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі Національне агентство) від 10.06.2016 №3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, декларація суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089 (зі змінами), затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Частиною 1 Правил заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Реєстру, заповнення електронної форми.
У порушення вказаних вимог, ОСОБА_4 будучи суб'єктом декларування згідно підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», повноваження якої закінчилися 03.12.2020, в день відкриття І сесії VIII демократичного скликання Верховинської селищної ради Івано-Франківської області, діючи умисно, в період часу з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2021 року по 00 год. 00 хв. 01 квітня 2021 року, перебуваючи за місцем проживання у селі Перехресне, Верховинського району Івано-Франківської області, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язок подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідної декларації, всупереч вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», не подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, тобто за період з 01.01.2020 по 31.12.2020.
Таким чином, обвинувачується в умисному неподанні суб'єктом декларування декрації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження щодо неї у зв'язку із закінченням строків давності, яке підтримала та просила закрити кримінальне провадження та звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Також зазначила, що вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України, визнає повністю та їй зрозумілі наслідки звільнення її від кримінальної відповідальності та надала свою згоду на закриття даного кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Прокурор у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження щодо неї у зв'язку із закінченням строків давності і звільнення її від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.366-3 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Обговоривши заявлене клопотання та заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд постановляє ухвалу про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Таким чином, згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від досудового розслідування або суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового кримінального правопорушення.
Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2018 року № 665/2387/14-к встановлено, якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа щодо цієї особи.
Також об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 05.04.2021 року (справа № 328/1109/19) зробила висновок щодо застосування положень ст.49 КК України: особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч.1 ст.49 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України, з огляду на приписи ст.12 КК України, є кримінальним проступком, оскільки найбільш суворим покаранням, в редакції кримінального Закону, який діяв на дату його вчинення ОСОБА_4 (01.04.2021), було покарання у виді громадських робіт.
За змістом вимог п.1 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з обвинувальним актом кримінальне правопорушення передбачене ст.366-3 КК України, яке інкриміноване ОСОБА_4 , вчинене 01.04.2021 (строк подання декларації за 2020 рік) і станом на день розгляду клопотання обвинуваченої про звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення цього проступку, строки притягнення до кримінальної відповідальності, минули.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтримала подане нею письмове клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та надала на це свою згоду. Крім того, судом було роз'яснено обвинуваченій наслідки такого закриття, а також те, що підстава з якої обвинувачена звільняється від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою. При цьому обвинувачена ствердила, що розуміє наслідки такого звільнення.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, із врахуванням положень ст.49 КК України, суд дійшов висновку, що перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався, обвинувачена не ухилялався від досудового розслідування та суду та не вчинила нового кримінального правопорушення, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також відсутні будь-які дані про вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення чи її ухиляння від явки на виклик слідчого, прокурора чи суду.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ст.366-3 КК України, з моменту вчинення якого, а саме з квітня 2021 року, на час розгляду кримінального провадження в суді минуло більш ніж два роки, і обвинувачена в судовому засіданні надала свою згоду для її звільнення від кримінальної відповідальності за спливом строків давності, суд приходить до переконання про обґрунтованість клопотання обвинуваченої.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У зв'язку із наведеним, слід звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.366-3 КК України, а кримінальне провадження щодо неї закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Керуючись статтями 12, 49, 366-3 КК України, статтями 26, 284-286, 288, 372, 376, 392 КПК України, суд,
клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.366-3 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо неї за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Копію ухвали вручити обвинуваченій та прокурору.
Повний текст ухвали суду складено 10.12.2025 о 17.00 год.
Суддя ОСОБА_5