Справа 206/2111/25
Провадження 2/206/1487/25
05 грудня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Кушнірчук Р.О.,
при секретареві Глущенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа - Перша краматорська державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
за участю :
представника позивача - адвоката Ненашевої Я.В.,
18 квітня 2025 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що вона на даний час є внутрішньо переміщеною особою. ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Торецьк Донецької області померла її мати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка за своє життя виявила свою волю і розпорядилась своїм майном - квартирою АДРЕСА_1 на її користь шляхом складання заповіту. Вона та її мати мешкали в будинку АДРЕСА_2 , але у різних квартирах, померла у квартирі АДРЕСА_3 , а позивач у квартирі АДРЕСА_4 . 24 лютого 2022 року розпочалося вторгнення військ російської федерації на території України. Місто Торецьк зазнавало і зазнає постійної збройної агресії рф де тривають активні бойові дії. Всі державні установи (банки, державні установи, нотаріальні контори тощо) виїхали з міста на початку 2022 року і місто очолила військова адміністрація. Вона поховала свою матір за власний рахунок у м. Торецьк і отримала у м. Харкові свідоцтво про смерть (актовий запис 5905 від 08.05.2024р.). В серпні 2024 року позивач змогла євакуюватися з міста Торецьк до міста Краматорськ та отримала Довідку ВПО № 1426-5003403010. Подати заяву про прийняття спадщині вчасно вона не могла через поганий її психоємоційний стан, ознаки гострого стресового розладу, пов'язаний з тим, що вона тривалий час перебувала у місті, де велись активні бойові дії. Вона втратила все своє майно у міст Торецьк, її життя було повністю зруйновано. Вона не мала грошових коштів для сплати судового збору за подачу заяви про прийняття спадщини. Оскільки вона є юридично не обізнаною особою і вона не мала грошей для звернення до приватних адвокатів, то Південно-Східним Центром з надання безоплатної правничої допомоги особі був призначений адвокат Ненашева Я.В. за рахунок держави. На початку листопада 2024 року вона звернулась до Першої краматорської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак постановою від 14.12.2024р. № 694/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, з причин пропуску шести місячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини. Вказані обставин стали причиною звернення до суду з вказаним позовом, в якому позивач просить суд визнати пропущений строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_2 з поважних причин та встановити ОСОБА_1 , додатковий строк у два місяця з дня набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
22 квітня 2025 року ухвалою суду було відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, а також витребувано з Першої краматорської державної нотаріальної контори Краматорського районного нотаріального округу Донецької області копії матеріалів спадкової справи заведеної відносно ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
8 жовтня 2025 року з Першої краматорської державної нотаріальної контори Краматорського районного нотаріального округу Донецької області на виконання ухвали суду від 22.05.2025 року надійшла інформація про те, що спадкова справ після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - не заводилась.
9 жовтня 2025 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
28 жовтня 2025 року представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити, а в подальшому подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила суд задовольнити позов та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився за невідомими суду причинами, про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про поважні причини неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та наявних у справі доказів ухвалює заочне рішення.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є є внутрішньо переміщеною особою та проживає за адресою АДРЕСА_5 , що підтверджується довідкою № 1426-5003403010 від 16.08.2024 року та інформацією, отриманою з реєстру про щодо внутрішньо переміщених осіб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Торецьк Донецької області померла мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть.
За час свого життя померла ОСОБА_2 виявила свою волю і розпорядилась своїм майном - квартирою АДРЕСА_1 , склавши заповіт на користь своєї дочки - позивачки ОСОБА_1 , який було посвідчено приватним нотаріусом Торецького міського нотаріального округу Донецької області Рижковим О.О. за реєстровим номером 3014 від 11.10.2020 року.
Вказана квартира належала померлій на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дзержинського нотаріального округу Іваненко А.М. за номером 6199 від 27.12.2007 року (а.с. 11-12).
24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення військ російської федерації на території України ат місто Торецьк зазнавало і зазнає постійної збройної агресії рф де тривають активні бойові дії. Всі державні установи (банки, державні установи, нотаріальні контори тощо) виїхали з міста на початку 2022 року і місто очолила військова адміністрація.
Позивач 30 квітня 2024 року поховала свою матір за власний рахунок у м. Торецьк і отримала у м. Харків свідоцтво про смерть (актовий запис 5905 від 08.05.2024 р.).
В серпні 2024 року позивачка евакуювалась з міста Торецьк до міста Краматорськ та отримала Довідку ВПО № 1426-5003403010 від 16.08.2024 року (а.с.8).
До 30 жовтня 2024 року позивач повинна була подати заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті своєї матері, однак вона вчасно цього не зробила з причин свого психоемоційного стану, ознаки гострого стресового розладу, пов'язаного з тим, що вона тривалий час перебувала у місті, де велись активні бойові дії та втратила все своє майно у міст Торецьк.
Також за відсутності грошових коштів для подачі заяви про прийняття спадщини, а також її юридичною не обізнаністю, Південно-Східним Центром з надання безоплатної правничої допомоги, їй був призначений адвокат Ненашева Я.В. за рахунок держави.
На початку листопада 2024 року позивачка звернулась до Першої краматорської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак постановою від 14.12.2024 р. № 694/02-31 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, - в Україні введений воєнний стан, який продовжений відповідними Указами Президента України, що затверджені відповідними законами.
У зв'язку із військовою агресією рф та постійними обстрілами території Торецької громади Донецької області, де померла спадкодавця та проживала позивач, остання вимушена була у 2024 році покинути місце постійного проживання, через постійні бойові дії на території відкриття спадщини та не мала змогу своєчасно звернутися до нотаріуса для прийняття спадщини у строк, встановлений ст. 1270 ЦК України.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Частинами 2, 3 ст. 1123 ЦК України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Так, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері, однак після її смерті свідоцтв про право на спадщину за заповітом вона не отримала у встановлений законом строк.
Також, судом було встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері, яка склала на її ім'я заповіт.
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У частині 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 315/386/19, в якій акцентував увагу на тому, що за загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов'язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 545/1231/23 колегія суддів звернула увагу на те, що така обставина, як проживання спадкоємця в зоні яка не перебувала під окупацією, однак на території якої відбувались активні бойові дії є достатньою підставою визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
У справі, яка розглядається, суд встановив, що позивач пропустила передбачений законом строк на прийняття спадщини з поважних причин, оскільки останні були пов'язані з об'єктивними непереборними та істотними труднощами, такими як введення воєнного стану на території України, а сама позивач на той час проживала за адресою: Донецька область, місто Торецьк, де відбувались активні бойові дії, у зв'язку з чим вимушена була тільки у серпні 2024 року здійснити переселення в іншій регіон, про що свідчить довідка про взяття її на облік, як внутрішньо переміщеної особи № 1426-5003403010 від 16.08.2024 року (а.с.8).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є поважними і об'єктивними, що підтверджується матеріалами справи, а тому існують правові підстави для задоволення позову у заявлений позивачем спосіб.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 321, 328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1226, 1258, 1270, 1272 ЦК України, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа - Перша краматорська державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання нею заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 2 (двох) місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 9 грудня 2025 року.
Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук