Справа 206/4927/25
Провадження 2/206/2702/25
08 грудня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Задорожній К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
02 вересня 2025 року до суду надійшла вказана позовна заява, яка обґрунтована тим, що 10 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 712626581, та надано кредит у розмірі 22 000,00 гривень. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5TU24. Сама відповідач ініціювала укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 22 000,00 гривень, 10 грудня 2021 року на банківську карту № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яку Відповідач вказала у Заявці при укладенні Кредитного договору. Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (Договір факторингу 1), у подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 173 від 15 лютого 2022 року, за яким від Первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених договором. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 712626581 від 10 грудня 2021 року, так, ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 64 896,00 гривень. Станом на подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договором. Отже, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Ейс», на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 712626581 від 10 грудня 2021 року склалала 64 896,00 гривень, яка складається з: 22 000,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 42 896,00 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 64 896,00 гривень та понесені судові витрати, зокрема 7 000,00 гривень за витрати на правничу допомогу та сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження. Витребувано у АТ «Сенс банк» письмові докази по справі, які містять банківську таємницю.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася за невідомими суду причинами, про час і місце розгляду справи повідомляся своєчасно та належним чином, про поважні причини неявки до суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надавала, тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та наявних у справі доказів ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 712626581, відповідно до умов договору сума кредиту склала 22 000,00 гривень, строк кредитування - 1-65 днів (з можливістю продовження строку), процентна ставка, процентів річних: дисконтна процентна ставка - 3,65 % - 766,50 %, індивідуальна процентна ставка - 383,25 % - 766,50 %, базова процентна ставка - 766,50 %. (а.с. 10-13).
Даний кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора MNV5TU24 MNV5TU24 10 грудня 2021 року 14:40:52 (засоби зв'язку для відправки індикатора 0636386648, E-mail: t-luchko@mail.ru).
Відповідно до платіжного доручення № сe8d5618-e611-4bc1-a9e7-6cb5977f25a3 від 10 грудня 2021 року встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання умов кредитного договору № 712626581 від 10 грудня 2021 року перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яку останньою було зазначено в заявці на отримання грошових коштів в кредит від 10 грудня 2021 року, кредитні кошти в розмірі 22 000,00 гривень. Призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 712626581 від 10 грудня 2021 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (а.с. 17).
Також, зарахування грошових коштів за кредитним договором № 712626581 від 10 грудня 2021 року ОСОБА_1 у сумі 22 000,00 гривень на банківську картку № НОМЕР_3 , підтверджується випискою по руху коштів наданою АТ «Сенс Банк» за період з 10 грудня 2021 року по 15 грудня 2021 року (деталі операції: 10 грудня 2021 року, сума - 22 000,00 гривень).
З розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за Кредитним договором № 712626581 від 10 грудня 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість у розмірі 60 117,20 гривень, яка складається з: 22 000,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 38 117,20 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період з 10 грудня 2021 ро ку 15 лютого 2022 року (а.с. 52-53).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передала право вимоги ТОВ «Таліон Плюс» за кредитними договорами (а.с. 76-81).
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» неоднаразово підписувалися додаткові угоди на продовження строку дії договору факторингу № 28/1118-01 (а.с. 86-88).
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників № 173 від 15 лютого 2022 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 59 651,20 гривень, яка складається з: 22 000,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 37 651,20 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 74-75).
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 712626581 від 10 грудня 2021 року (а.с. 67-71).
Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» були неоднаразово підписані додаткові угоди про продовження строку дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року (а.с. 71-72).
З розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Таліон Плюс» за Кредитним договором № 712626581 від 10 грудня 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість у розмірі 64 896,00 гривень, яка складається з: 22 000,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 42 896,00 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період з 15 лютого 2022 року по 30 травня 2023 року (а.с. 51).
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників № 9 від 30 травня 2023 року за Договором факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 64 896,00 гривень, яка складається з: 22 000,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 42 896,00 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 65-66).
08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, згідно умов якого, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 712626581 від 10 грудня 2021 року (а.с. 59-64).
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 64 896,00 гривень, яка складається з: 22 000,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 42 896,00 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 57-58).
Згідно виписки складеної ТОВ «ФК «Ейс» після переходу права вимоги за кредитним договором № 712626581 від 10 грудня 2021 року за період з 08 липня 2025 року по 31 липня 2025 року до загальної суми заборгованості 64 896,00 гривень, ТОВ «ФК «Ейс» жодних нарахувань до вказаної заборгованості не здійснювалося (а.с. 50).
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого, з урахуванням низки додаткових угод, Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 712626581 від 10 грудня 2021 року у загальному розмірі 60 117,20 гривень, яка складається з: 22 000,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 38 117,20 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період з 10 грудня 2021 ро ку 15 лютого 2022 року (а.с. 52-53).
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Верховний Суд України в своїй постанові у справі № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року дійшов висновку про те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Далі, 05 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладеного договір факторингу № 05/0821-01.
Як вбачається з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року за Договором факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 64 896,00 гривень, яка складається з: 22 000,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 42 896,00 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 65-66).
Суд зазначає, що відступлення права вимоги не є тотожним заміні сторони договору. З моменту передачі прав вимоги за кредитним договором нарахування процентів за користування кредитом новим кредитором є неправомірним, оскільки відносини щодо зазначеної заборгованості перебували поза відносинами за кредитним договором.
Отже, збільшення по розміру нарахованих відсотків до суми 4 778,80 гривень і подальший перехід права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» у частині розміру відсотків за користування кредитом є неправомірним.
Суд не погоджується з твердження позивача щодо переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» відповідно до укладеного договору факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 712626581 від 10 грудня 2021 року у щзагальному розмірі 64 896,00 гривень, яка складається з: 22 000,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 42 896,00 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Однак, враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення отриманого нею кредиту ні перед первісним кредитором, ні перед новим, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язань у розумінні норм ЦК України, а тому суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог у розмірі 60 117,20 гривень, яка складається з: 22 000,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 38 117,20 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,42 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.
З приводу витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року укладеного між ТОВ «ФК «Ейс» та АБ «Тараненко та партнери» та додаткову угоду № 25770499148 від 09 липня 2025 року до даного Договору (а.с. 47-49).
Зокрема, Адвокатським бюро відповідно до акту прийому-передачі наданих послугдо Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 20 травня 2025 року надано правові та юридичні послуги у вигляді: складання позовної заяви тривалістю 2 години (вартість послуги 5 000,00 гривень), вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості тривалістю 2 години (вартість послуги 1 000,00 гривень), підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів тривалістю 1 година (вартість послуги 500,00 гривень), підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів тривалістю 1 година (вартість послуги 500,00 гривень). Загальна сума послуг склала 7 000,00 гривень (а.с. 46).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).
Суд звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що її складання не потребувало від фахівця у галузі права, будь-яких надмірних додаткових зусиль та знань, тому, як наслідок, сума витрат на її написання є значно завищеною, оскільки її обсяг становить 3 (три) двосторонніх аркуші, а також містить прохальну частина позову та перелік додатків до позовної заяви, виконання яких не потребує додаткового та надмірного інтелектуального навантаження. При цьому у самому тексті позову здебільше наведені норми чинного законодавства, використання яких є виключно типовим для даного виду цивільно-правових спорів, та процесуальні застереження, формулювання та наявність яких визначена нормами ЦПК України. Окрім цього безпосередньо представник позивача участь у судових засіданнях не приймав.
У зв'язку із чим, суд доходить висновку, що позивачем не обґрунтовано розмір витрат на правничу допомогу в їх повному обсязі, адже витрати часу на складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту та підготовка клопотання про витребування доказів у сумарній кількості 6 годин є завищеними, відтак сума таких витрат є неспівмірною, оскільки не відповідає складності справи та наданому об'єму допомоги.
При цьому слід зауважити, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність (Додаткова Постанова КЦС ВС від 03.10.2024 по справі № 357/8695/23).
Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 3 500,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об'єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ - 42986956) заборгованість за кредитним договором № 712626581 від 10 грудня 2021 року у розмірі 60 117,20 гривень. а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук