Справа № 183/12257/25
№ 1-кс/183/2025/25
04 грудня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42022130000000044 від 06 березня 2022 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Мілове Старобільського району Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: (в режимі відеоконференції)
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
В обґрунтування клопотання прокурор вказує на встановленні досудовим розслідуванням обставини, а саме, що наказом начальника ГУНП в Луганській області № 41 о/с від 28.01.2021 ОСОБА_4 призначено на посаду поліцейського - водія відділення поліції № 2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області (далі - Старобільський РУП ГУНП в Луганській області). Таким чином, ОСОБА_4 є працівником правоохоронного органу.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_4 присягнув на вірність Українському народові та зобов'язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Водночас ОСОБА_4 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, на порушення вимог ст. ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст. ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію» зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за таких обставин.
24.02.2022 року на виконання наказів вищого військового керівництва військовослужбовці збройних сил ворога України - російської федерації (далі - зс рф), шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Київській, Луганській, Донецькій, Харківській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, інших областях і здійснили широкомасштабний збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної адміністрації, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого внаслідок широкомасштабного збройного нападу здійснили військову окупацію частин вказаних територій України, в тому числі території смт. Мілове Старобільського району Луганської області, яка фактично захоплена та тимчасово окупована з березня 2022 року.
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого на цей час продовжено шляхом прийняття відповідних Законів на підставі Указів Президента України.
Так, 06.03.2022 року ОСОБА_4 пройшов співбесіду з представниками так званої «ЛНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ, на предмет його переходу на сторону окупанта. У ході вказаної співбесіди ОСОБА_4 надав згоду представникам РФ на добровільний вступ на посаду до структурного підрозділу окупаційної адміністрації РФ, а саме незаконного правоохоронного органу так званого «Міловського РОВД МВД ЛНР».
Продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, 10.03.2022 року ОСОБА_4 присягнув на вірність так званій «Луганській народній республіці», що є частиною окупаційної адміністрації Російської Федерації та добровільно вступив на посаду до структурного підрозділу окупаційної адміністрації РФ, на тимчасово окупованій території смт. Мілове Старобільського району Луганської області, а саме незаконного правоохоронного органу так званого «Міловського РОВД МВД ЛНР».
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
30 березня 2022 р. відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Підставами для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, є зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: матеріали Луганського управління ДВБ НП України; відомості УКЗ ГУНП в Луганській області щодо призначення ОСОБА_4 наказом начальника ГУНП в Луганській області на посаду поліцейським-водієм відділення поліції № 2 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області; відомості щодо документування паспортом громадянина України ОСОБА_4 ; протоколи допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також інші матеріали кримінального провадження.
У зв'язку зі збройною агресією рф, введеним воєнним станом в Україні, захопленням смт. Мілове Старобільського району Луганської області та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 30.03.2022 року у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора 20.11.2025 року з повістками про виклики (на 24.11.2025, 25.11.2025, 26.11.2025), а також на офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобу масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий кур'єр» № 153 (7274) від 14.07.2022 року та № 238 (8163) від 21.11.2025 року для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №42022130000000044, отримання письмового повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_4 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи те, що підозрюваний не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_4 перебуває в смт. Мілове Старобільського району Луганської області тобто на території, яка на цей час непідконтрольна державним органам України, оскільки тимчасово окупована країною-агресором рф та її незаконними збройними формуваннями, з урахуванням наведеного, підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органу досудового слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Постановою слідчого на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук, проведення якого доручено оперативним працівникам відповідного правоохоронного органу.
Так, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим більш м'які запобіжні заходи застосувати неможливо.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, вказала, що є підозра, вона обґрунтована, просить задовольнити клопотання, оскільки на її думку наявні ризики передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України. Яку саме посаду обіймає ОСОБА_4 в незаконному правоохоронному органі так званого Міловського РОВД МВД ЛНР на цей час не відомо.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що в матеріалах справи немає доказів займання ОСОБА_4 посади в правоохоронних органах ЛНР, не вказано яку саме посаду займає, відсутні докази щодо складання ОСОБА_4 присяги, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 нічого фактично не повідомили, тому в заявленому клопотанні просив відмовити.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора і захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022130000000044 від 06 березня 2022 р. за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Частина 1 статті 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
За змістом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як убачається із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Як убачається з матеріалів клопотання, підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України Луганської області, що підтверджується показаннями свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.
Тому, слідчий суддя доходить до висновку про можливість розгляду клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності останнього.
Також судом при вирішенні питання про обрання такого запобіжного заходу не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - це єдиний запобіжний захід, передбачений ч. 6 ст. 193 КПК України. Питання про більш м'який запобіжний захід відносно підозрюваного стає предметом дослідження при застосуванні запобіжного заходу після його затримання і доставлення до слідчого судді.
Отже, при вирішенні питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді належить дослідити такі обставини: чи повідомлено особі про підозру у встановленому законом порядку; чи наявна обґрунтована підозра; чи наявні ризики кримінального провадження; чи виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, зокрема: матеріалами Луганського управління ДВБ НП України; відомостями УКЗ ГУНП в Луганській області щодо призначення ОСОБА_4 наказом начальника ГУНП в Луганській області на посаду поліцейським-водієм відділення поліції №2 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області; відомостями щодо документування паспортом громадянина України ОСОБА_4 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 30.03.2022 року відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора 20.11.2025 року з повістками про виклики (на 24.11.2025, 25.11.2025, 26.11.2025), а також на офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобу масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий кур'єр» № 153 (7274) від 14.07.2022 року та № 238 (8163) від 21.11.2025 року.
Разом з тим, на виклики слідчого підозрюваний ОСОБА_4 до органу досудового розслідування не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив. У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук, здійснення якого в подальшому доручено підрозділам Луганського управління ДВБ Національної поліції України.
За результатами розгляду клопотання слідчий суддя вважає, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких, санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцять років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої).
Про наявність ризику продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить тимчасова окупація території України, а саме території смт. Мілове Старобільського району Луганської області, на якій створений незаконний «правоохоронний» орган, в якому підозрюваний почав «службу», що дає йому можливість продовжувати «служити», унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин, а також вчиненню інших злочинів; поведінка підозрюваного, який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російської федерації щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації РФ.
Отже, зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні прокурора, є достатньо обґрунтованими, також прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання підозрюваного під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких кримінальних правопорушень.
Отже, за встановлених обставин слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, а обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому конкретному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення, і на цьому етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Доводи захисника про те, що в клопотанні не зазначено яку саме посаду обійняв ОСОБА_4 у незаконному правоохоронному органі слідчий суддя відхиляє, оскільки це питання підлягає з'ясуванню під час розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення. Для цієї ж стадії провадження достатньо і наявних відомостей про «службу» підозрюваного в такому правоохоронному органі.
Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі частини шостої ст. 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Також при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
У порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Мілове Старобільського району Луганської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1