Справа № 489/5590/25
Провадження № 2-п/489/79/25
Ухвала
Іменем України
05 грудня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Костюченка Г.С.,
із секретарем судових засідань - Савковою К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Відповідач по справі - ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Зачепило З.Я. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2025 року по справі № 489/5590/25.
Мотивуючи вимоги тим, що жодних повідомлень про розгляд вказаної справи відповідач не отримував, відповідно не міг бути присутнім у жодному судовому засіданні.
Рішення суду відповідач отримав в за стосунку «Дія» 22.11.2025.
При винесенні заочного рішення по справі № 489/5590/25 судом не було повно з'ясовано усіх фактичних обставин справи, не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідача посилається на те, що судом в основу рішення в тому числі покладено факт наявності заборгованості у розмірі 21051 грн. 38 коп., хоча зазначена сума нарахована без достатніх правових підстав.
Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 28.11.2025 заява відповідача прийнята до розгляду.
В судове засіданні сторони не з'явилися, від представника заявника надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника та відповідача по справі.
Відповідно до ч. 1 ст.. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У відповідності до ч. 2 ст. 286 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяті днів з дня її надходження.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
23 жовтня 2025 заочним рішенням Інгульського районного суду міста Миколаєва у справі № 489/5590/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задоволено.
Вирішено: Стягнути з ОСОБА_2 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором №76284172 від 24.09.2023 р. в сумі 21 051,38 грн.; (двадцять одна тисяча п'ятдесят одна гривня 38 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
13 жовтня 2025 відповідачзвернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Інгульського районного суду міста Миколаєва від 26 червня 202 у справі № 489/2889/25.
Відповідно до ч. 3 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Можливість ухвалення заочного рішення слугує попередженням відповідачеві, який ухиляється від явки до суду.
Не з'явившись на судове засідання, відповідач добровільно обмежує себе у використанні процесуальних прав на надання суду доказів, на висловлення заперечень проти позову, виключає свою участь у дослідженні доказів під час судового засідання (постанова ВС України від 9 листопада 2021 року справа № 214/5505/16).
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак, з заяви відповідача про перегляд заочного рішення не вбачається надання доказів із зазначенням поважності причин його неявки. У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61- 22315сво18) Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що «доктрина venire contra factump roprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
В той час коли у відповідності встановлених норм цивільно-процесуального законодавства, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За загальних засад змагальності цивільного процесу сторони повинні, як правило, у суді першої інстанції повідомити усі доводи, що мають вирішальне значення для правильного розгляду спору судом, а також надати усі наявні докази, що стосуються такого спору, саме у суді першої інстанції. На переконання Верховного Суду, забезпечення дотримання меж реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов'язків не призведе до порушення принципу рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права, а сприятиме забезпеченню добросовісного використання сторонами наданих їм законом прав та обов'язків (постанова Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 760/14479/13-ц (провадження № 61-1715ск18).
Згідно з ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, для скасування заочного рішення необхідна одночасна наявність наведених умов, тобто, не лише встановлення поважності причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Частиною 3 статті 287 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
В даному випадку, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення суд дійшов до висновку, що сукупність підстав необхідних для скасування заочного рішення відсутня.
Так відповідач повідомлявся судом про розгляд справи належним чином, а саме шляхом направлення за адресою відповідача копії позовної заяви з додатками.
Відповідно до ст.. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є:
1) день вручення судової повістки під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
До суду повернулося поштове відправлення з відміткою про відсутність адресата - ОСОБА_2 за адресою реєстрації, що відповідно до ст.. 128 ЦПК україни є належним повідомленям.
Відповідно до вимог ЦПК України, відповідач, його представник не надали суду жодного аргументу щодо обставин справи, доказів які б впливали на правильне її вирішення.
З огляду на викладене, суд вважає що підстави для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду відсутні та заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 287-288 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 - відмовити.
Роз'яснити, що заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ст. ст. 354-356 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Суддя Інгульського районного
суду міста Миколаєва Г.С. Костюченко
Повний текст судового рішення складено 05.12. 2025.