Справа № 489/5570/25
Номер провадження 2/489/2870/25
Іменем України
03 грудня 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участю секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (далі - позивач або МКП «Миколаївводоканал») до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі-відповідач 2) про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення
встановив
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів на користь позивача боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що МКП «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 . Свої зобов'язання щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення позивач виконував в повному обсязі та належним чином. Від відповідачів не надходило заяв щодо припинення користування послугами з водопостачання та водовідведення. Відповідачами оплата своєчасно та в повному обсязі не проводилась. В результаті систематичної неналежної оплати відповідачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 01.07.2025 за період з 01.11.2021 по 30.06.2025 утворилась заборгованість у сумі 30254,36 грн., які представник позивача просить стягнути з відповідачів на користь позивача. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
13.10.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість в розмірі 8028,74 грн. та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, подали до суду заяви, в яких просили суд розглядати справу без їх участі та позовні вимоги на суму 8028,74 грн. визнали.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між позивачем та відповідачами було укладено шляхом оформлення окремого особового рахунку № НОМЕР_1 .
Внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов'язань щодо сплати поточних спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з 01.11.2021 по 30.06.2025 утворилась заборгованість у сумі 30254,36 грн.
Згідно з витягом з реєстру територіальної громади м. Миколаєва, сформованим 17.07.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачі зареєстровані за вказаною адресою.
Відповідачами надано до суду довідку Берізківського старостинського округу від 05.09.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 проживали як внутрішньо переміщені особи з 12.04.2022 по 31.08.2025 за адресою: АДРЕСА_2 .
В п.2 ч.1 ст. 5 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" зазначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч.1 ст. 12 Закону України "Про житлово - комунальні послуги").
Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими.
Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов'язальними, позивач повинен надавати послуги водопостачання та водовідведення, а відповідач зобов'язаний за них сплачувати в силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", споживачі зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів (ч.ч. 1, 4 ст. 9 Закону України "Про житлово - комунальні послуги").
В ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст.610 та ст.611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 750/12850/16-ц від 26.09.2018 зазначено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Розрахунок заборгованості, що наданий представником позивача містить відомості про: норму, об'єм споживання, тариф, суму до сплати, сплачену суму, суму боргу.
Беручи до уваги те, що відповідачі є споживачами послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 та враховуючи неналежне виконання відповідачами зобов'язань щодо сплати за надані послуги, суд приходить до висновку, що з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2021 по 30.06.2025 в розмірі 8028,74 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №6342 від 01.11.2024.
Ураховуючи, що відповідачі подали заяви про визнання позову, суд вважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, що становить 1211,20грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, решта витрат по сплаті судового збору підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, тобто по 605,60 грн. з кожного.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2-13, 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив
Позов задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за період з 01.11.2021 по 30.06.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , яка станом на 13.10.2025 складає 8028,74 грн. (вісім тисяч двадцять вісім гривень сімдесят чотири копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок), тобто по 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) з кожного.
Повернути з державного бюджету Міському комунальному підприємству «Миколаївводоканал» 50 відсотків сплаченого ним судового збору відповідно до платіжної інструкції №6342 від 01.11.2024 у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Інформація про учасників справи:
Позивач: Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал», код ЄДРПОУ 31448144, адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 161.
Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 03.12.2025.
Суддя В. В. Кокорєв