Справа № 489/1420/25
Номер провадження 2/489/1532/25
Іменем України
03 грудня 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Миколаївської міської ради (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), ОСОБА_3 (далі-відповідач 3), третя особа - ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним
встановив
В березні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 24.04.1996 року ОСОБА_5 (син позивачки) купив у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 , оформивши договір купівлі - продажу № 4126 на Південній товарній біржі, про що здійснено запис в « Журналі реєстрації біржових угод». 24.04.1996 року за ОСОБА_5 в МОБТІ було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі вказаного договору, про що видане реєстраційне посвідчення до документу про право особистої власності за реєстровим № 17892 від 24.04.1996 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 49 років помер власник вказаного нерухомого майна - ОСОБА_5 . ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12 квітня 1975 року за актовим записом №1570, а відтак є спадкоємицею першої черги до майна померлого ОСОБА_5 . У встановленому законом порядку позивач звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бут Т.В. з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 та видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом.
Разом з тим, приватний нотаріус, в роз'ясненні № 90/02-31 від 19.12.2024 р., у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовила, посилаючись на те, що відповідно до Закону України "Про товарну біржу", кожен з членів біржі може виставляти на торги тільки свій товар (конкретне, реальне майно). У правовстановлюючому документі на спадкову квартиру - Договорі купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованому на Південній Товарній Біржі в "Журналі реєстрації біржових угод" за № 4126 від 24.04.1996р.зазначено, що продавцем квартири є ОСОБА_6 , який діяв від свого імені та від імені неповнолітнього ( на час угоди) сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як законний представник. Згідно ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" - неповнолітні (малолітні) громадяни не можуть бути членами біржі. Враховуючи, що стороною правочину є неповнолітня дитина, вищезазначений договір купівлі-продажу квартири укладений з порушенням законодавства. На підставі викладеного, позивачу було рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання щодо визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним.
З цих підстав позивач просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , від 24.04.1996 року, укладений Південною Товарною Біржею, про що зроблено запис в « Журналі реєстрації біржових угод» за № 4126 та зареєстрований в Миколаївському обласному бюро технічної інвентаризації 24 квітня 1996 року за № 17892 між ОСОБА_5 , як покупцем та ОСОБА_6 , як продавцем.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача просив розглядати справу без його участі та без участі позивача.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву до суду не подав.
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав.
Відповідач 3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляди справи за її відсутності.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до копії Договору №4126 купівлі-продажу нерухомого майна від 24.04.1996, укладеного на Південній Товарній біржі та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 24.04.1996 за реєстровим №17892 (реєстраційне посвідчення видане Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»), ОСОБА_6 , який діяв за себе та свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_5 курив квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану від 05.06.2025 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після його смерті заведена спадкова справа №65486109. З заявою про прийняття спадщини після його смерті звернулася ОСОБА_3 . ОСОБА_7 та ОСОБА_2 написали заяви про відмову від спадщини.
Відповідно до копії Свідоцтва про смерть, яке перекладене з німецької мови, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер у м. Франкфурт - на-Майні.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Постановою від 19.12.2024 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки видати свідоцтво про право на спадщину можливо тільки у випадку визнання дійсним договору купівлі-продажу №4126.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 24.04.1996, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Згідно з ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.
З огляду на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири сторони ухилилися від його нотаріального посвідчення, що на теперішній час перешкоджає позивачу реалізувати свої права відносно нерухомого майна, договір виконано повністю, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 24.04.1996 року, укладений на ОСОБА_4 , про що зроблено запис в « Журналі реєстрації біржових угод» за № 4126 та зареєстрований в Миколаївському обласному бюро технічної інвентаризації 24 квітня 1996 року за № 17892, відповідно до якого ОСОБА_6 , який діяв від свого імені і від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_5 купив квартиру АДРЕСА_1 .
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач 1: Миколаївська міська рада, адреса: 54005, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач 3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 03.12.2025.
Суддя В. В. Кокорєв