Справа № 489/8712/25
Провадження № 1-кс/489/3411/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
03 грудня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025152040001132 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна,
встановив:
01.12.2025 прокурор звернулась до слідчого судді з клопотанням, в якому просила накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на особовому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» та банківській карті № НОМЕР_1 , шляхом позбавлення права на користування, відчуження та розпорядження, що полягає у забороні знімати готівку, здійснювати перекази грошових коштів, а також здійснювати оплату через платіжні інтернет-системи та термінали вказаною банківською картою будь-яким особам.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 08.10.2025, у період часу з 09:08 год по 09:33 год, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, в результаті раптово виниклого умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи в умовах воєнного стану, використовуючи мобільний додаток «Приват 24», який був встановлений на випадково знайденому мобільному телефоні Samsung Galaxy 03 Core, належному потерпілому ОСОБА_5 , отримала доступ до карткових рахунків AT КБ «ПриватБанк» потерпілого ОСОБА_6 , НОМЕР_2 , звідки таємно викрала грошові кошти в сумі 14200 гривень, та з рахунку НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 20000 гривень, здійснивши переказ грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_1 свого знайомого ОСОБА_7 . У подальшому, ОСОБА_4 розпорядилась викраденими грошовими коштами на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 34 200 грн
Прокурор просила розглянути клопотання за її відсутності.
Викликана в судове засіданні телефонограмою підозрювана ОСОБА_4 не з'явилась. ОСОБА_7 за номером телефону, наявним у матеріалах клопотання, не відповідає.
Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Із матеріалів клопотання вбачається, що 28.01.2025 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру за ч. 4 ст. 185 КК України.
Заявленою прокурором метою накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на особовому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» та банківській карті № НОМЕР_1 , є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
За визначенням ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У даному кримінальному провадженні підозру вручено лише ОСОБА_4
ОСОБА_7 , який є власником особовому рахунку АТ КБ «ПриватБанк» та банківської карти № НОМЕР_1 , має статус свідка, а тому не може бути особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваної.
Матеріали клопотання не містять даних, що протиправно перераховані підозрюваною кошти залишаються на рахунку ОСОБА_7 , на який прокурор просить накласти арешт. Більше того, у своїх письмових поясненнях від 17.10.2025 ОСОБА_4 зазначає, що зняла кошти 08.10.2025 у банкоматі. Даних про те, що перераховані підозрюваною на картку ОСОБА_7 кошти є єдиними на цій картці також немає, а прокурор у клопотанні просить накласти арешт на грошові кошти, не зазначаючи суму протиправно здобутих коштів.
Крім того, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України).
З клопотання про арешт майна слідчий суддя не може встановити як вплине на права третіх осіб ( ОСОБА_7 ) накладення арешту на грошові кошти. У даному випадку не лише підозрювана у вчиненні кримінальних правопорушень особа може зазнавати втручання в її майнові права, а й треті особи, які жодного стосунку до незаконної діяльності не мають.
З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1