Доманівський районний суд Миколаївської області
вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/1084/25
Іменем України
10.12.2025смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі
головуючого судді Кривенко О.В.,
при секретареві Маташнюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Доманівка, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
28.09.2025 до Доманівського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3963079 від 05.05.2021 в сумі 49806,00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача посилається на те, що 05.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3963079, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 15000 грн., строком на 30 днів.
13.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу №07Т. Відповідно до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.
Разом з тим, відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені вищевказаним кредитним договором. У зв'язку з чим ОСОБА_1 має непогашену заборгованості перед ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором в сумі 49806,00 грн., які ТОВ «Діджи Фінанс» просить стягнути з відповідача, а також судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн.
Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 06.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за їх відсутності, позов підтримав. Не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
В судове засідання, відповідач не з'явився, про дату та час слухання повідомлявся належним чином. Крім того, про дату розгляду справи відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» (Доманівський районний суд Миколаївської області).
Отже, належним чином повідомлений про розгляд справи судом, відповідач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернувся, а також не скористався правом подачі відзиву на позов.
Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ч.11 ст.128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, згідно до ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом, 05.05.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3963079, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 15000 грн. (п.1.2 договору); строком на 30 днів з датою повернення кредиту 04.06.2021 р. (п.1.3, п.1.4 договору); комісія за надання кредиту: 1500, 00 грн. (п.1.5.1 договору); проценти за користування кредитом: 4500,00 грн., які нараховуються за ситавкою 1, 00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору). Стандартна (базова) процентна ставка становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6. договору).
Пунктом 2.3. договору передбачена пролонгація строку кредитування на пільгових та на стандартних умовах.
Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п.6.1 договору).
Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МІЛОАН» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору вбачається, що: «…Позичальник підтверджує, що: до укладення цього Договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід'ємною частиною цього Договору, з інформацією передбаченою ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; ·до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами (у т.ч. викладеними у п.6.3) та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору; ·умови Договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану; ·до укладення цього Договору отримав від Товариства інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та в Законі України «Про споживче кредитування»; ·інформація надана йому Товариством з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання;…».
Відповідно до норм чинного законодавства ТОВ «МІЛОАН» на виконання умов Договору про споживчий кредит №3963079 від 05.05.2021 перерахувало Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №45470458 від 05.05.2021, призначення платежу: кошти згідно договору 3963079, отримувач ОСОБА_1 .
13.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №07Т, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3963079 від 05.05.2021. На підтвердження укладення договору відступлення прав вимоги позивачем надано вказаний договір, акт приймання-передачі реєстру прав вимоги.
Згідно розрахунку заборгованості від первісного кредитора ТОВ “Мілоан» сума боргу відповідача перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до якого перейшло право вимоги, становить 49806,00 грн., з яких: 14550 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту), 33756,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1500,00 грн. - сума заборгованості по комісії.
Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Як передбачено ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електрону форму. Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмову вигляді ( статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України « Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір ( оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти ( оферти) однією стороною та її прийняття ( акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою., яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір ( оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції ( оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України « Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України « Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за його домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України « Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання; іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України « Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України « Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію ( оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору ( п.6 ч.1 ст. 3 Закону України « Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір Позики, грошову одинцю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Суд зауважує, що у вказаному договорі сторонами погоджено суму і строк кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, нарахування штрафу, порядок та умови надання кредиту, порядок обчислення (нарахування) процентів, порядок зміни процентів тощо.
Також встановлено, що договір № 3963079 від 05.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором L23234 відповідно до вимог частини 6 та 8 статті11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
Отже, зобов'язання відповідача за кредитним договором №3963079 від 05.05.2021 на момент звернення до суду не виконані. Суми, які підлягають стягненню, повністю відповідають умовам вказаного договору та строку його дії.
Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, кредитний договір в установленому законом порядку не оспорював та не визнавав недійсним.
Відсотки нараховані в межах строку дії договору.
Суд зазначає, що розрахунок заборгованості містить необхідну інформацію та підтверджує розмір заборгованості за кредитом.
Крім того, розрахунок заборгованості, проведений первісним кредитором до відступлення прав вимог, відповідачем не спростований, в тому числі наданням контррозрахунку, будь-яких нових нарахувань кредитної заборгованості позивач не проводив. Також, відповідачем не наведено жодних обґрунтувань помилковості здійснених розрахунків заборгованості за вказаним кредитним договором.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 01-05/05 від 05.05.2025 р., додаткова угода №270 до договору №07-05/05 про надання правової допомоги; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; Детальний опис робіт (наданих послуг); Акт надання послуги №270 на підтвердження факту надання правової допомоги, відповідно до якого загальна сума витрат складає 5000,00 грн.
Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
За правилами ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2422,40 грн., які підтверджені платіжною інструкцією №3963079 від 05.09.2025 року.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 509, 525, 526, 549, 550, 551, 553, 610 - 612, 624, 625, 629, 1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, знаходиться за адресою: 07406, Київська область м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_3 , відкритий в АТ “ПУМБ») заборгованість за кредитним договором №3963079 від 05.05.2021 у розмірі 49806 (сорок дев'ять тисяч вісімсот шість) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, знаходиться за адресою: 07406, Київська область м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_3 , відкритий в АТ “ПУМБ») судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, знаходиться за адресою: 07406, Київська область м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_3 , відкритий в АТ “ПУМБ») витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 гривень.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області О. В. Кривенко