Справа № 466/10596/25
Провадження № 3/466/3483/25
09 грудня 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зими І.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, працездатну, яка працює методисткою, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184, ч.1 ст. 184, ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №990612 від 12.11.2025 року, громадянка ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 04.11.2025 року, близько 22:55 год, за адресою м. Львів, вул. Г.Мазепи, 1Б, перебуваючи в магазині «Сільпо», з торгового залу викрав товари, а саме: продукти харчування на загальну суму з ПДВ 3 118 грн. 43 коп., без ПДВ 2 665 грн.04 коп. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №990666 від 20.11.2025 року, громадянка ОСОБА_1 , ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина, ОСОБА_2 , який 06.11.2025 року , за адресою м. Львів, вул. Г. Мазепи, буд.15, перебуваючи в магазині АТБ-Маркет, викрав товари а саме: продукти харчування та алкогольний напій, на загальну суму з ПДВ 941,20 грн., та без ПДВ 753,99 грн. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №990686 від 20.11.2025 року, громадянка ОСОБА_1 , ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина , ОСОБА_2 , який 04.11.2025 року, за адресою м. Львів, пр. Чорновола, 105, перебуваючи в магазині «Рукавичка», з торгового залу викрав товар а саме: продукти харчування та слабоалкогольні напої, на загальну суму 1135,78 грн. з ПДВ, без ПДВ 844,61 грн. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Під час розгляду справи судом, ОСОБА_1 пояснила, що її молодший син, ОСОБА_2 , має залежність від алкоголю, що, на її думку, є наслідком негативного впливу оточення. Зі слів ОСОБА_1 , вона разом зі старшими дітьми докладає зусиль для подолання сином залежності. Проте, кожного разу, коли вона організовує його лікування в медичних закладах, він самовільно залишає лікарню, після чого знову починає вживати алкогольні напої та вчиняти крадіжки в магазинах.
ОСОБА_1 зазначила, що адміністративні правопорушення, відображені у складених протоколах, мали місце саме під час таких втеч сина з лікувального закладу. Вона щиро розкаюється у скоєному, визнає свою вину та просить суд врахувати ці обставини й не застосовувати до неї суворого покарання. Запевнила, що надалі продовжуватиме вживати заходів для виправлення поведінки сина, так як переживає за його здоров'я та майбутнє. Проте захворювання, яким він страждає, є важким і потрібен час для його подолання. Вся сім'я допомагає ОСОБА_2 в одужанні, проте він в силу перехідного віку, чинить спротив.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей у вигляді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обов'язки батьків щодо виховання дітей розкриваються у нормах спеціального законодавства, що регулює відносини у сім'ї та охорону дитинства.
Так, у ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.
Під час розгляду справи суддею було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 184, ч.1 ст. 184, ч. 1 ст.184 КУпАП, повністю підтверджується її поясненнями, наданими під час розгляду справи, а також долученими до матеріалів справи доказами: інформаційними довідками про кількість та вартість товари, який було викрадено, які повністю узгоджуються з обставинами, вказаними у протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАД №990612 від 12.11.2025 року,
серії ВАД №990666 від 20.11.2025 року, ВАД №990686 від 20.11.2025 року.
Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно із ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184, ч. 1 ст.184, ч. 1 ст. 184 КУпАП за малозначністю і оголосити їй усне зауваження, оскільки діяння, вчинене нею, містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП, але внаслідок конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпеці, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, її дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 184, ч.1 ст. 184, ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння правопорушення, передбачених ч.1 ст. 184, ч.1 ст. 184, ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити, звільнивши її від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю, оголосивши усне зауваження.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І. Є. Зима