Справа № 464/3131/25
пр.№ 2-о/464/157/25
02.12.2025 м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
у складі: головуючої судді - Сабари Л.В.,
присяжних - Сисака В.М., Беген І.Р.,
секретаря судового засідання - Рейман В.С.,
за участю: заявника - ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Сихівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про оголошення фізичної особи померлою,
встановив:
заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку м. Маріуполь Донецької обл., яка була зареєстрованою та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , померлою, днем смерті якої вважати день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою.
В обґрунтування заяви покликається на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є його матір'ю, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.06.1970, була зареєстрованою та проживала у АДРЕСА_1 . З початку бойових дій, заявник та його сім'я також перебували у вказаному місті, проте у зв'язку із постійними обстрілами та окупацією, 20.05.2022 їм довелось виїхати. Зазначає, що під час перебування у м. Маріуполь, можливості приїхати до мами не мав, оскільки пересування обмежували російські солдати, а також відбувались постійні авіаційні та артилерійські обстріли. В подальшому, від батька ОСОБА_4 дізнався, що його мати ОСОБА_3 загинула від поранень, отриманих внаслідок обстрілу будинку, в якому постійно проживала. Так, його батьки, які не перебували у шлюбі із 1999 року, проживали неподалік. 09.04.2022 близько 09.00 год. розпочався сильний обстріл кварталу, де останні проживали, що знаходився біля металургійного комбінату «Азовсталь», який тривав декілька годин з перервами. Після чергового обстрілу, батько, підійшовши будинку, де проживала ОСОБА_3 , побачив свіжі вирви від вибухів. Після чого, зайшовши до її квартири, побачив безліч уламків, а ліжко, на якому лежала ОСОБА_3 , було у крові, оскільки її кисть руки була перебитою та трималась лише на шкірі. Батько надав останній медичну допомогу підручними засобами. 10.04.2022 зранку ОСОБА_4 прийшов провідати ОСОБА_3 , однак побачив, що остання померла внаслідок отриманих поранень. ОСОБА_4 замотав тіло померлої у ковдру, помістив у чорний пакет, в якому також залишив записку з її персональними даними, та виніс разом із сусідами на вулицю, залишивши біля будинку АДРЕСА_2 . Декілька разів батько виходив переконатись чи вивезли тіло ОСОБА_3 , проте таке залишалось на тому ж місці. Разом з тим, 19.04.2022 російські солдати примусово вивезли його батька із м. Маріуполь, який в подальшому, за допомогою волонтерів, виїхав до Італії, де знаходиться на даний час. З метою встановлення факту смерті матері, заявник звернувся до відділу поліції №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області, за результатами чого відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України. Сихівським відділом ДРАЦС відмовлено заявнику у державній реєстрації смерті ОСОБА_3 . Крім того, заявник звертався до Товариства Червоного Хреста України з метою розшуку матері, однак відповіді на даний час не отримував. Зважаючи на наведене та те, що м. Маріуполь є містом, де велись активні бойові дії, спричинені повномасштабним вторгненням російської федерації на території України, оголошення матері померлою необхідне заявнику для проведення державної реєстрації її смерті, отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразку, просить заяву задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2025 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 23.05.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 08.08.2025 залучено ОСОБА_2 до участі у справі як заінтересовану особу.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 15.09.2025 витребувано докази у Пенсійного фонду України, Державної міграційної служби України, Державної прикордонної служби України, Товариства Червоного Хреста України, Донецької обласної державної адміністрації.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні подану заяву підтримав. Пояснив, що проживав разом із своєю сім'єю у м. Маріуполь. У вказаному місті також проживала його матір ОСОБА_3 , її будинок був розташований неподалік металургійного комбінату «Азовсталь». Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, можливості дістатись до будинку матері не мав через постійні обстріли. Востаннє з нею розмовляв 01 березня 2022 року. У зв'язку із воєнними діями, в травні 2022 року покинув м. Маріуполь. В подальшому, від батька ОСОБА_4 дізнався, що в квітні 2022 року ОСОБА_3 загинула, отримавши травму, внаслідок обстрілу. Батько мав намір поховати матір, проте не зміг, оскільки російські війська розпочали примусово вивозити людей, що проживали у м. Маріуполь, на фільтрацію. Після вказаних подій, звернувся до поліції, а також вчиняв дії, з метою розшукування тіла матері, зокрема, звертався у медичні заклади, Товариство Червоного Хреста, проте жодної інформації не довідався. Враховуючи наведене, з метою проведення державної реєстрації смерті матері, просить заяву задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримав, просив таку задовольнити в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Сихівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши здобуті докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги заяви слід задовольнити, виходячи з наступного.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з ч. 1 ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку (ч. 2 ст. 306 ЦПК України).
Положеннями ст. 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
В ряді Постанов Касаційного цивільного Суду Верховного Суду, а саме: у Постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22, у Постанові від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23, у Постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23, у Постанові від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23, у Постанові Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначається, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою (ч. 1 ст. 308 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При дослідженні доказів, судом встановлено наступне.
Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 24.09.1996 Орджонікідз. РВ Маріупольського МУУМВС України в Донецькій обл., ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Маріуполь Донецької обл., з 16.10.1996 її місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.07.1970.
Даними фотосвітлин та відеозапису підтверджується факт завдання будинку по АДРЕСА_2 , а також квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку, в якій проживала ОСОБА_3 , ушкоджень внаслідок бойових дій, зокрема обстрілів.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 02.05.2025 внесено відомості до реєстру за №12025141410000375 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України, за фактом звернення ОСОБА_1 від 02.05.2025.
Як вбачається з відповіді ДПС України від 15.09.2025, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 24.02.2024 до 07.10.2025 не виявлено.
Згідно з даними Донецької обласної військової адміністрації від 08.10.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 24.11.1969 до теперішнього часу за адресою: АДРЕСА_1 . Інформацією про місце знаходження (перебування) останньої орган державної влади не володіє.
З відповіді Пенсійного фонду України від 07.10.2025 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28.02.2000 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії за віком. Виплата пенсії припинена з 01.09.2025 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як одержувач жилої субсидії - перебувала до травня 2024 року. Як одержувач пільг на оплату ЖКП та інших видів державних соціальних допомог на обліку у територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває.
Як вбачається з відомостей Національного комітету Товариства Червоного Хреста України від 16.10.2025 та 19.11.2025, у Службі розшуку ТЧХУ 11.06.2025 відкрито справу за №141263/17 щодо встановлення долі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви сина ОСОБА_1 , яка перебуває в роботі, здійснюються заходи з пошуку. Відомостей про долю та місце перебування останньої не виявлено.
Відповідно до даних Державної міграційної служби України від 17.11.2025, на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 24.09.1996 оформлено паспорт громадянина серії НОМЕР_2 , інформації щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон не встановлено.
З вказаного слідує, що оголошення ОСОБА_3 померлою має для заявника юридичне значення.
Враховуючи вищенаведене та як встановлено судом в ході розгляду справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала у АДРЕСА_1 .
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376, м. Маріуполь з 21.05.2022 до теперішнього часу віднесено до територій України, тимчасового окупованих російською федерацією.
Таким чином, у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації не територію України, вказане місто перебувало під постійними авіаційними та артилерійськими обстрілами, в ході яких у квітні 2022 року зазнав пошкоджень будинок, в якому остання перебувала, внаслідок чого їй могло бути завдано поранення.
Як вбачається з доводів заяви та встановлено судом з пояснень заявника, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про оголошення матері померлою, з метою проведення державної реєстрації її смерті, отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразку.
Беручи до уваги наведене в сукупності, суд приходить до переконання про наявність обставин, визначених ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть ОСОБА_3 , що є підставою для ухвалення рішення про оголошення її померлою, відтак заяву слід задовольнити.
Днем смерті ОСОБА_3 слід вважати день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 305-309, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
заяву задовольнити.
Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку міста Маріуполь Донецької області, яка була зареєстрованою та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , померлою.
Днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою.
Роз'яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 грудня 2025 року.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Заінтересована особа: Сихівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: м. Львів, пр-т Червоної Калини, 109, код ЄДРПОУ 35968907;
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Головуюча Сабара Л.В.
Присяжні Сисак В.М.
Беген І.Р.