Ухвала
09 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 725/2392/25
провадження № 51- 4545 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвали Чернівецького районного суду м. Чернівців від 20 жовтня 2025 року та судді Чернівецького апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року,
встановив:
Чернівецький районний суд м. Чернівців ухвалою від 20 жовтня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 від участі в розгляді кримінального провадження № 22023260000000190 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.
ОСОБА_4 зазначену ухвалу оскаржив до суду апеляційної інстанції.
Суддя Чернівецького о апеляційного суду ухвалою від 30 жовтня 2025 року на підставі
ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.
Не погоджуючись із ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Чернівецького районного суду м. Чернівців від 20 жовтня 2025 рокускасувати, визнати недійсними усі постановлені суддею ОСОБА_5 ухвали в межах кримінального провадження № 22023260000000190, дослідити підстави щодо незаконного видалення його із зали судового засідання.
Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї матеріали, Суд уважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно відмовити з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 424 КПК України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Параграфом 6 Глави 3 КПК України визначено підстави, порядок вирішення питання про відвід та наслідки відводу судді в кримінальному провадженні. Оскарження ухвал за результатами розгляду відводу судді зазначеними вище нормами КПК України не передбачено.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, Чернівецький районний суд м. Чернівців ухвалою від 20 жовтня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 від участі в розгляді кримінального провадження № 22023260000000190 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Суддя Чернівецького апеляційного суду, перевіряючи апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на відповідність вимогам ч. 4 ст. 399 КПК України, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого.
Своє рішення суддя апеляційної інстанції мотивував тим, що ухвала Чернівецького районного суду м. Чернівців від 20 жовтня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про відвід головуючого судді не відноситься до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку на стадії судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, а тому відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Також суд звернув увагу, що заперечення на таку ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення після розгляду кримінального провадження по суті.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з таким висновком судді Чернівецького апеляційного суду, вважає його достатньо вмотивованим, а ухвалу від 30 жовтня 2025 року - такою, що повністю відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що обґрунтовані підстави для задоволення касаційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні, тому у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
ухвалив:
відмовити обвинуваченому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвали Чернівецького районного суду
м. Чернівців від 20 жовтня 2025 року та судді Чернівецького апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3