08 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 138/266/25
провадження № 51-4629ск25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 липня 2025 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2025 року,
встановив:
захисник, не погоджуючись із постановленими стосовно ОСОБА_4 судовими рішеннями, звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, Суд дійшов висновку, що її необхідно залишити без руху та встановити захиснику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга, зокрема, має містити обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексу.
Однак вказаних вимог кримінального процесуального закону автором касаційної скарги не дотримано, оскільки у поданій скарзі сторона захисту, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не наводить обґрунтування допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких порушень норм права, які могли би тягнути за собою скасування оскаржуваних судових рішень, з огляду на зміст положень статей 370, 412, 419 цього Кодексу.
Натомість доводи, викладені захисником у касаційній скарзі, стосуються неправильної оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів, невідповідності висновків судів фактичним обставинам справи, неповноти судового розгляду, що не є предметом розгляду суду касаційної інстанції, в розумінні ст. 438 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Проте ОСОБА_5 до поданої до Суду касаційної скарги не долучив копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Зазначені недоліки позбавляють Суд можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
ухвалив:
касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 липня 2025 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 03 листопада 2025 року залишити без руху і встановити йому строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3