09 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 754/18524/25
провадження № 61-15361зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Грушицького Андрія Ігоровича у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Деснянського районного суду міста Києва Скрипник Оксани Іванівни про відшкодування моральної шкоди,
Київський апеляційний суд ухвалою від 19 листопада 2025 року визначив Дніпровський районний суд міста Києва для забезпечення розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до судді Деснянського районного суду міста Києва Скрипник О. І. про відшкодування моральної шкоди.
20 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року у зазначеній вище справі.
Верховний Суд ухвалою від 24 листопада 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року у цій справі повернув заявнику.
27 листопада 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 24 листопада 2025 року у цій справі.
Верховний Суд ухвалою від 02 грудня 2025 року відмовив у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 24 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Деснянського районного суду міста Києва Скрипник О. І. про відшкодування моральної шкоди.
01 грудня 2025 року до Верховного Суду повторно надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 24 листопада 2025 року у цій справі.
Верховний Суд ухвалою від 03 грудня 2025 року визнав зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 24 листопада 2025 року у справі № 754/18524/25. Заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 24 листопада 2025 року за нововиявленими обставинами у справі № 754/18524/25 повернув заявнику. Попередив ОСОБА_1., що продовження зловживання процесуальними правами у справі № 754/18524/25 може призвести до застосування щодо нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України.
08 грудня 2025 року від ОСОБА_1 засобами електронного поштового зв'язку з використанням електронного цифрового підпису до Верховного Суду надійшла заява про перегляд ухвал Верховного Суду від 02 грудня 2025 року та від 03 грудня 2025 року у цій справі.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08 грудня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Грушицькому А. І.
У заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_1 заявляє відвід судді Верховного Суду Грушицькому А. І. мотивуючи тим, що суддя не може розглядати справу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у розгляді справи. Суддя Грушицький А. І. постановляє незаконні ухвали, бо вони постановлені не по суті, а суть викладена у заяві і є незмінною і тому цілком природно судді заявити відвід. Указаний суддя Верховного Суду Грушицький А. І. порушив його права та свій конституційний обов'язок.
Верховний Суд вважає, що підстав для відводу судді немає, а заява про його відвід є необґрунтованою.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
(1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
(2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
(3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
(4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
(5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (частина перша статті 36 ЦПКУкраїни).
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Аналіз заяви про відвід судді Верховного Суду Грушицького А. І. свідчить, що доводи ОСОБА_1 обґрунтовані виключно припущеннями та не підтверджені будь-якими доказами. Заява про відвід підтверджує, що в ній викладено незгоду із процесуальним рішенням судді і не свідчить про наявність підстав для його відводу, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, зокрема того, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності указаного судді.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Грушицького А. І. є необґрунтованою. Тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді слід передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 37, 40, 260 ЦПК України,
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Грушицького Андрія Ігоровича.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Грушицького Андрія Ігоровича передати для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький