Справа № 201/11624/25
Провадження 2/201/5176/2025
про закриття провадження у справі
10 грудня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Парімончіка Б.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді від 24 вересня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом та призначено судове засідання.
Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради №02.3-25/2547 від 29.10.2025 року, яка надійшла до суду 28.11.2025 року відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована з 27.04.1984 року по 25.03.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.80).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позові просив розглядати справу в його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено при розгляді справи 17 вересня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулися до Соборного районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно відповіді №2094145 щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків ОСОБА_1 ідентифікавано, але на момент надходження запиту РНОКПП закрито/серія (за наявності) та номер паспорта знято з обліку, у зв'язку з наявністю повідомленні від ВРАЦС про громадян, які померли.
Крім того, ухвалою суду від 30.10.2025 року у цивільній справі №201/7344/25 за позовом ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, провадження у справі закрито у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою, чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно із ст.25 ЦК здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження. У випадках, установлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, установлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.
У ст.26 ЦК визначено, що всі фізичні особи є рівними в здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має всі особисті немайнові права, установлені Конституцією та цим кодексом. Фізична особа здатна мати всі майнові права, що встановлені цим кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією, цим кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Згідно із ч.1 ст.42 ЦПК у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Статтею 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні та юридичні особи.
У ч.1 ст.47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Системний аналіз указаних норм права, а також положень чч.1, 2, 4 ст.25, ч.1 ст.26 ЦК та ч.2 ст.48 ЦПК дає підстави дійти висновку, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.255 ЦПК).
Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Аналіз зазначених норм процесуального права, а також положень ч.ч.1, 2, 4 ст.25, ч.1 ст.26 ЦК та ч.2 ст.48 ЦПК дозволяє дійти висновку, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.255 чинного ЦПК).
Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у пп.1-8 ч.1 ст.255 ЦПК, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010 року).
Отже, якщо позов пред'явлено до померлої особи, то відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження.
Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження.
При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Аналогічний висновок викладений і у постанові Об'єднаної палати КЦС від 20.06.2019 року у справі №185/998/16.
Отже, враховуючи, що позовну заяву від 17.09.2025 року пред'явлено до померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 особи, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд -
Закрити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.О.Куць