Постанова
Іменем України
09 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 711/5696/22
провадження № 61-14245 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Калараша А. А., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
відповідачі-Товариство з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси»,
розглянувши на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 квітня 2023 року, ухвалене суддею Скляренко В. М., та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л., встановив
Короткий зміст вимог учасників справи
1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень просив скасувати наказ № 15 від 05 жовтня 2022 року про звільнення позивача на підставі пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі ? КЗпП України) та поновити його на роботі.
2. Позов мотивований тим, що з 20 квітня 2015 року ОСОБА_1 працював на посаді менеджера із адміністративної роботи, а з серпня 2015 року він обраний головою первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальностю (далі - ТОВ) «Облагрохім-Черкаси».
3. 31 серпня 2022 року ОСОБА_1 подав менеджеру із персоналу ОСОБА_2 заяву про звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП України з 01 вересня 2022 року. Підставою для подання такої заяви були порушення адміністрацією підприємства вимог законодавства: примушування працівників писати заяви про вихід з профспілкової організації; порушення норм законодавства щодо оплати праці та охорони праці; видання наказів про відпустки за свій рахунок без згоди працівників, невиплата лікарняних та інше.
4. 01 вересня 2022 року ОСОБА_1 прибув до підприємства за отриманням трудової книжки та іншого, але йому було надано службового листа № 224 від 01 вересня 2022 року, в якому повідомлялося, що генеральний директор ТОВ «Облагрохім-Черкаси» не приймає заяву до розгляду та відмовляє у звільненні за частиною третьою статті 38 КЗпП. Натомість службовий лист-відмова № 224 від 01 вересня 2022 року складений некоректно, невмотивовано і з порушенням ДСТУ 4163-2020.
5. Вважаючи себе звільненим за обставинами, зазначеними у своїй заяві від 31 серпня 2022 року, ОСОБА_1 не виходив на робоче місце з 02 вересня 2022 року.
6. Наказом № 15-к від 05 жовтня 2022 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України.
7. Вважаючи своє звільнення з підстав вчинення ним прогулу незаконним, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
8. Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
9. Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 квітня 2023 року - без змін.
10. Суд першої інстанції мотивував своє судове рішення тим, що свідоме ігнорування ОСОБА_1 вимог трудової дисципліни (неявка на робочому місці; неподання адміністрації підприємства заяв про причини неявки; відсутність звернень позивача з заявами про вирішення трудового спору у порядку, передбаченому законом, щодо відхилення його вимог про звільнення за заявою від 31 серпня 2022 року до того часу, як йому стало відомо про його звільнення) та неявка на робоче місце в даному випадку не відповідає критеріям добросовісної та розумної поведінки, а поважних причин такої неявки судом не встановлено. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що ТОВ «Облагрохім-Черкаси»правомірно кваліфікована поведінка ОСОБА_1 як прогул без поважних причин.
11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, додавши, що ТОВ «Облагрохім-Черкаси»письмово повідомило ОСОБА_1 про відхилення його заяви від 31 серпня 2022 року та відсутність підстав для розірвання трудового договору за частиною третьою статті 38 КЗпП. Про таке рішення ТОВ «Облагрохім-Черкаси» позивачу було відомо 01 вересня 2022 року, тому позивач повинен був вийти на роботу 02 вересня 2022 року, і у разі незгоди із рішенням роботодавця оскаржувати його у встановленому законом порядку. Крім того, роботодавцем було звільнено позивача після проведення службового розслідування, яким не встановлено обставин, вказаних у заяві від 31 серпня 2022 року.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12. ОСОБА_1 відповідно до наказу № 03-к від 20 квітня 2015 року працював на посаді менеджера з адміністративної діяльності ТОВ «Облагрохім-Черкаси». Крім того, він був обраний головою працівників профспілкової організації ТОВ «Облагрохім-Черкаси» професійної спілки працівників агропромислового комплексу України.
13. Між адміністрацією ТОВ «Облагрохім-Черкаси» діє колективний договір, яким передбачений п'ятиденний робочий тиждень з наступним розпорядком роботи: початок робочого дня - 08:00; обідня перерва - з 13:00 до 13:45; кінець робочого дня - 17:00; кінець робочого дня в п'ятницю - 16:00. ОСОБА_1 ознайомлений 14 березня 2017 року з правилами внутрішнього трудового розпорядку, які є додатком до колективного договору.
14. У зв'язку із запровадженням воєнного стану на території України керівництвом ТОВ «Облагрохім-Черкаси» було запропоновано працівникам написати заяви на відпустку без збереження заробітної плати, починаючи з 01 березня 2022 року. Натомість позивач написав заяву на таку відпустку лише на період з 01 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року.
15. У період з 01 березня 2022 року до 07 серпня 2022 року включно за даними внутрішнього обліку робочого часу працівників ОСОБА_1 обліковувався як такий, що перебував у відпустці без збереження заробітної плати на підставі відповідних наказів відповідача № 09 від 28 лютого 2022 року, № 22 від 31 березня 2022 року, № 47 від 29 квітня 2022 року, № 50 від 31 травня 2022 року.
16. В період з 24 червня 2022 року до 08 липня 2022 року ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у Комунальному підприємстві (далі - КП) «Третя Черкаська міська лікарня швидкої допомоги», що підтверджується відповідною випискою № 10438.
17. На підставі заяви ОСОБА_1 від 25 липня 2022 року йому було надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні в період з 08 серпня 2022 року до 31 серпня 2022 року включно.
18. 31 серпня 2022 року ОСОБА_1 подав генеральному директору ТОВ «Облагрохім-Черкаси» заяву про звільнення його з роботи з 01 вересня 2022 року у зв'язку з тим, що дирекція ТОВ не виконує законодавство про працю та умови колективного договору, а також просив надати помісячно розрахунок суми зарплати тощо станом на 02 вересня 2022 року. Зокрема, у заяві зазначено, що підприємством порушувалися гігієнічні умови праці за показниками мікроклімату в теплу та холодну пору року у приміщенні, в якому позивач працює за комп'ютером (раніше просив встановити жалюзі та кондиціонер в кімнаті, але це було проігноровано із посиланням на відсутність коштів); у межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей; генеральний директор не бажає виконувати зобов'язання по колективному договору і вирішує власні проблеми та проблеми своєї сім'ї за рахунок найманих працівників, а саме ? не виконуються умови колективного договору від 11 липня 2013 року та від 10 серпня 2018 року (п. 13 розд. V та п. 7 розд. VІІ; п.п. 5.1.12 та п.п. 5.1.16 розд. V; наявність дискримінації з боку генерального директора у сфері праці (зорово напружено працює за комп'ютером, мікрокліматом в теплу та холодну пору року у приміщенні, що призвело до ушкодження його здоров'я та погіршення функціонального стану, що полягає в хронічних захворюваннях) та погрози щодо звільнення, начебто, за прогули.
19. Листом № 224 від 01 вересня 2022 року генеральним директором ТОВ «Облагрохім-Черкаси» ОСОБА_1 повідомлено про те, що за результатами ознайомлення із його заявою від 31 серпня 2022 року не прийнято її до розгляду, оскільки не підтверджуються факти порушень, які наведені у заяві, і відмовлено ОСОБА_1 у звільненні за частиною третьою статті 38 КЗпП України.
20. ОСОБА_1 отримав копію такого листа 01 вересня 2022 року, про що свідчить підпис останнього та не заперечується під час розгляду справи.
21. З 02 вересня 2022 року ОСОБА_3 не виходив на робоче місце, що не заперечується сторонами.
22. Наказом генерального директора ТОВ «Облагрохім-Черкаси» від 05 вересня 2022 року №13-к було створено комісію задля службового розслідування, зокрема обставин, викладених ОСОБА_1 у заяві від 31 серпня 2022 року. Із цим наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 05 вересня 2022 року, про що зробив запис і вказав, що він з 01 вересня 2022 року у ТОВ «Облагрохім-Черкаси» не працює і до комісії не має відношення.
23. Комісією проведено службове розслідування обставин, викладених ОСОБА_1 у заяві від 31 серпня 2022 року. ОСОБА_1 пояснень щодо службового розслідування не надав, участі у роботі комісії не приймав.
24. 16 вересня 2022 року комісія прийняла рішення, за яким не було встановлено у діяльності ТОВ «Облагрохім-Черкаси» порушень трудового законодавства і зазначено, що заява про звільнення з роботи за частиною третьою статті 38 КЗпП України задоволенню не підлягає. Також комісією встановлено відсутність обставин, які б виправдовували відсутність позивача на робочому місці 02 вересня 2022 року та 05 вересня 2022 року, внаслідок чого комісія вважає таку відсутність прогулом.
25. За поданням генерального директора ТОВ «Облагрохім-Черкаси», листом від 30 вересня 2022 року за вих. № 23 Черкаська обласна профспілкова організація працівників агропромислового комплексу повідомила відповідача про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за прогул.
26. Наказом керівника ТОВ «Облагрохім-Черкаси» від 05 жовтня 2022 року № 15-к ОСОБА_1 , як голова первинної профспілкової організації ТОВ «Облагрохім-Черкаси» Черкаської обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу, звільнений з посади менеджера адміністративної діяльності 05 жовтня 2022 року за прогул без поважних причин 02 вересня 2022 року та 05 вересня 2022 року на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27. У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана засобами поштового зв'язку 29 вересня 2023 року, на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
28. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2023 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 711/5696/22 визначено ОСОБА_4 , судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
29. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв'язку з увільненням від роботи судді ОСОБА_5 на період мобілізації до Збройних Сил України в Сили територіальної оборони на підставі повідомлення судді Пророка В. В.
30. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 жовтня 2023 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 711/5696/22 визначено ОСОБА_4 , судді, які входять до складу колегії: Петров Є. В., Литвиненко І. В.
31. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цієї справи з Придніпровського районного суду міста Черкаси.
32. 24 листопада 2023 року справа № 711/5696/22 надійшла до Верховного Суду.
33. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.
34. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2025 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 711/5696/22 визначено ОСОБА_4 , судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
35. З урахуванням змісту касаційної скарги ОСОБА_1 , оскаржує зазначені судові рішення на підставі пунктів 1 та 4 (пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України) частини другої статті 389 ЦПК України.
36. Фонрабе А. В. вважає, що судами попередніх інстанцій прийнято оскаржувані судові рішення без урахування правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17, від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 754/16137/15-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 572/2944/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 569/2021/17, від 13 березня 2019 року у справі № 754/1936/16-ц, від 22 квітня 2020 року у справі № 199/8766/18, від 12 квітня 2018 року у справі № 545/2544/13-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 234/17149/16-ц, від 30 січня 2018 року у справі № 333/7828/14-ц, від 07 вересня 2022 року у справі № 554/5630/19, від 18 квітня 2023 року у справі № 183/3930/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 681/1629/18, від 16 червня 2022 року № 211/5625/19, від 17 березня 2021 року № 686/10718/17, від 13 лютого 2023 року № 335/6034/21.
37. Крім того, заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином докази у справі. Зокрема, ОСОБА_1 вказує на те, що суди не надали належну оцінку доповідним запискам та табелям обліку використання робочого часу, складеним менеджером з персоналу ОСОБА_2 , а також довідці від 30 листопада 2022 року вих. 432.
38. Також, з посиланням на пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує на те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили його клопотання про витребування доказів.
39. Верховний Суд не бере до уваги ті доводи, які не стосуються касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення, у тому числі у межах вимог, встановлених статтею 400 ЦПК України.
(2) Позиція інших учасників справи
24. У грудні 2023 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд», надійшов відзив ТОВ «Облагрохім-Черкаси» на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року.
30. Відзив мотивовано тим, що касаційна скарга ОСОБА_1 необґрунтована, а оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
31. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
32. Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
33. Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
34. Частиною третьою статті 149 КЗпП України визначено, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
35. За приписами пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
36. При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
37. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.
38. Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі в трудовому законодавстві України не існує, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі надається виходячи з конкретних обставин.
39. Згідно зі статтею 12, частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
40. Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
41. Суди попередніх інстанцій встановили, що 02 вересня 2022 року та 05 вересня 2022 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі.
42. Як на причину відсутності на роботі ОСОБА_1 посилався на подану ним заяву про звільнення з роботи 31 серпня 2022 року на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України.
43. Частина третя статті 38 КЗпП України передбачає право працівника у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.
44. Розірвання трудового договору за частиною третьою статті 38 КЗпП України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку. Для припинення трудового договору за цією підставою має значення, чи мали місце порушення з боку роботодавця законодавства про працю чи умов колективного чи трудового договору, а також письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку.
45. Подання заяви про звільнення за власним бажанням відповідно до частини третьої статті 38 КЗпП України не звільняє працівника від обов'язку виходити на роботу та виконувати передбачені трудовим договором обов'язки. У разі невидання наказу роботодавцем, непогодження з його діями, позивач мав право звернутися до суду з відповідним позовом.
46. Для висновку про наявність підстав для звільнення працівника відповідно до частини третьої статті 38 КЗпП України доказуванню підлягає факт існування порушень роботодавцем трудового законодавства стосовно працівника на момент подання ним такої заяви про звільнення (постанови Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 182/1207/21, від 20 грудня 2023 року у справі № 153/758/22).
47. Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом генерального директора ТОВ «Облагрохім-Черкаси» від 05 вересня 2022 року №13-к було створено комісію задля службового розслідування, зокрема обставин, викладених ОСОБА_1 у заяві від 31 серпня 2022 року. Із цим наказом позивач був ознайомлений 05 вересня 2022 року, про що зробив запис і вказав, що він з 01 вересня 2022 року у ТОВ «Облагрохім-Черкаси» не працює і до комісії не має відношення.
48. Комісією проведено службове розслідування обставин, викладених ОСОБА_1 у заяві від 31 серпня 2022 року. Позивач пояснень щодо службового розслідування не надав, участі у роботі комісії не приймав.
49. 16 вересня 2022 року комісія прийняла рішення, за яким не було встановлено у діяльності ТОВ «Облагрохім-Черкаси» порушень трудового законодавства і зазначено, що заява про звільнення з роботи за частиною третьою статті 38 КЗпП України задоволенню не підлягає.
50. Також комісією встановлено відсутність обставин, які б виправдовували відсутність позивача на робочому місці 02 вересня 2022 року та 05 вересня 2022 року.
51. За поданням генерального директора ТОВ «Облагрохім-Черкаси», листом від 30 вересня 2022 року за вих. № 23 Черкаська обласна профспілкова організація працівників агропромислового комплексу повідомила відповідача про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за прогул.
52. Наказом керівника ТОВ «Облагрохім-Черкаси» від 05 жовтня 2022 року № 15-к ОСОБА_1 як голова первинної профспілкової організації ТОВ «Облагрохім-Черкаси» Черкаської обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу звільнений з посади менеджера адміністративної діяльності 05 жовтня 2022 року за прогул без поважних причин 02 вересня 2022 року та 05 вересня 2022 року на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.
53. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , непогоджуючись з рішенням комісії про відмову у звільненні його з роботи за частиною третьою статті 38 КЗпП України, звернувся до суду з позовом.
54. Придніпровський районний суд м. Черкаси рішенням від 19 грудня 2022 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
55. Черкаський апеляційний суд постановою від 02 березня 2023 року змінив рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2022 року лише у мотивувальній частині, однак, по суті позовних вимог ОСОБА_1 про визнання відмови у звільненні згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП України необґрунтованою було відмовлено. Дана постанова набрала законної сили і є чинною.
56. Таким чином, установивши, що позивач допустив прогул без поважних причин, що підтверджено належними й допустимими доказами, суди зробили правильний висновок про те, що звільнення ОСОБА_1 з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, проведено з дотриманням вимог закону, тому підстав для задоволення позову немає.
57. Для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення.
58. Посилання заявника на загальні висновки у постановах Верховного Суду щодо застосування норм права не підтверджують доводів касаційної скарги про те, що суди неправильно застосували норми матеріального права чи порушили норми процесуального права під час ухвалення оскаржуваних рішень, оскільки фактичні обставини у наведеній як приклад справі відрізняються від тих, що установлені судами у розглядуваній справі.
59. Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14 (провадження № 14-43цс22)).
60. На предмет подібності належить оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19).
61. Обставини у наведених постановах Верховного Суду відрізняються від обставин у цій справі, що переглядається в касаційному порядку, тому немає підстав вважати, що суди ухвалили свої рішення без урахування правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах. У наведеній справі суди керувалися конкретними обставинами справи та фактично-доказовою базою з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
62. Інші наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
63. Порушень норм матеріального і процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.
(2) Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
64. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).
40. На підставі здійсненої вище оцінки аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
41. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Пророк
А. А. Калараш
Є. В. Петров'