Постанова
Іменем України
09 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 759/16281/23
провадження № 61-8641св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Калараша А. А., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації,
розглянувши на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ? Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
за касаційною скаргою ОСОБА_3 , поданою її представником - адвокатом Андрєєвим Микитою Андрійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Приходька К. П., Журби С. О., Писаної Т. О., встановив
Короткий зміст вимог учасників справи
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
2. Святошинський районний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2023 року відмовив у задоволенні позову.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
4. Ухвалою від 06 лютого 2024 року Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року.
5. Київський апеляційний суд ухвалою від 02 квітня 2024 року прийняв відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року і закрив апеляційне провадження.
6. 08 квітня 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Андрєєв М. А. направив до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у зв'язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 12 000 грн.
7. Київський апеляційний суд ухвалою від 04 червня 2024 року (повний текст якої складено 11 червня 2024 року) у задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у суді апеляційної інстанції відмовив.
8. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. У червні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 , подана її представником - адвокатом Андрєєвим М. А., на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, в якій заявниця просить скасувати оскаржуване судове рішення і повернути справу до Київського апеляційного суду для розгляду по суті заяви про ухвалення додаткового рішення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
10. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 червня 2024 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 759/16281/23, визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Петров Є. В., Ситнік О. М.
11. Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано справу з суду першої інстанції.
12. 01 серпня 2024 року справа № 759/16281/23 надійшла до Верховного Суду.
13. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.
14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2025 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 759/16281/23, визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. ОСОБА_3 вказує на те, що Київським апеляційним судом порушено норми процесуального права та невраховано висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, згідно з якими в разі закриття апеляційного провадження мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи.
16. Верховний Суд не бере до уваги ті доводи, які не стосуються касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення, у тому числі в межах вимог, встановлених статтею 400 ЦПК України.
(2) Позиція інших учасників справи
17. Інші учасники справи правом на подання заперечення (відзиву; пояснень) на касаційну скаргу не скористалися.
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
18. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
19. Відповідно до статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
20. У ЦПК України визначено види судових витрат.
21. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1, 2 статті 133 ЦПК України).
22. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
23. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
24. Розглядом справи по суті у суді першої інстанції є вирішення спору шляхом ухвалення судового рішення. Апеляційне та касаційне провадження відповідно до глав 1, 2 розділу V ЦПК України є одним із етапів перегляду судового рішення у разі незгоди з ним однією із сторін (сторонами).
25. Подання особою апеляційної (касаційної) скарги та відкриття апеляційного (касаційного) провадження у справі потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення апеляційної (касаційної) скарги, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо.
26. Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено статтею 59 Конституції України.
27. Апеляційне провадження має певні етапи, які вимагають як дій суду, так і дій інших учасників справи. А саме: суд апеляційної інстанції перевіряє відповідність апеляційної скарги щодо форми і змісту вимогам статті 356 ЦПК України, дотримання строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, повноважень особи, яка подала таку скаргу, сплату судових витрат та постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. З цією процесуальною дією суду пов'язано право учасників справи подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого апеляційним судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина перша статті 360 ЦПК України). У частинах другій, четвертій статті 360 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту відзиву та вказано на необхідність надання доказів надсилання його копій та документів, доданих до нього, іншим учасникам справи.
28. Тобто надання відзиву на апеляційну скаргу є реалізацією принципу змагальності сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 та стаття 12 ЦПК України). Подання апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги. Тому й у випадку закриття апеляційного провадження мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв'язку зі зверненням з апеляційною скаргою та відкриттям апеляційного провадження.
29. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, провадження № 14-280цс18, зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
30. Під час визначення суми відшкодування суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
31. У справі, що переглядається, ухвалою від 06 лютого 2024 року Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року.
32. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні суду апеляційної інстанції на 02 квітня 2024 року.
33. 11 лютого 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Андрєєв М. А. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив, серед іншого, стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.
34. 29 березня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_5 про відмову від апеляційної скарги.
35. В судовому засіданні, яке відбулося 02 квітня 2024 року, представник ОСОБА_3 - адвокат Андрєєв М. А., заявив про направлення до суду апеляційної інстанції клопотання щодо стягнення судових витрат протягом 5 днів.
36. Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року прийнято відмову ОСОБА_5 від апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року і закрито апеляційне провадження.
37. 08 квітня 2024 року на електронну адресу Київського апеляційного суду представник ОСОБА_3 - адвокат Андрєєв М. А. направив заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати у зв'язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 12 000,00 грн.
38. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції адвокат Андрєєв М. А. надав копії наступних документів: договір про надання правової допомоги № 250523 від 25 травня 2023 року, платіжні інструкції про оплату послуг адвоката, акт наданих послуг від 08 квітня 2024 року до договору про надання правової допомоги № 250523 від 25 травня 2023 року.
39. Оцінивши доводи касаційної скарги, надані ОСОБА_3 , розрахунки і докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд вважає, що заява ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
40. 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі ? Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі ? ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за закономзобов'язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов'язку.
41. Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
42. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
43. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
44. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
45. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
46. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
47. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
48. Частинами п'ятою, шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
49. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
50. Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі ? Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
51. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
52. Як вбачається з матеріалів справи, заяву представник ОСОБА_3 - адвокат Андрєєв М. А. про ухвалення додаткового рішення з доказами понесених нею витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн надіслав на електронну адресу Київського апеляційного суду, проте така заява подана без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
53. Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
54. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
55. Отже адвокат Андрєєв М. А., який діє в інтересах ОСОБА_3 , міг подати заяву: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету).
56. Отже, надіславши заяву про ухвалення додаткового рішення з доказами понесених нею витрат на правничу допомогу через електронну пошту, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», адвокат Андрєєв М. А., який діє в інтересах ОСОБА_3 , використав спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством. Адвокат Андрєєв М. А., який діє в інтересах ОСОБА_3 , не обґрунтував наявності об'єктивних перешкод для подання заяви про ухвалення додаткового рішення за допомогою підсистеми «Електронний суд»
57. Таким чином, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
58. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
59. Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргуОСОБА_3 без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.
60. Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 , поданою її представником - адвокатом Андрєєвим Микитою Андрійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, залишити без задоволення.
2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Пророк
А. А. Калараш
Є. В. Петров