Ухвала
08 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 752/7012/15-ц
провадження № 61-14465ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 як особи, яка не брала участі у справі, на постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони правонаступником,
У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», товариство) звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 01 серпня 2022 року заяву задовольнив. Замінив стягувача ПАТ «АктаБанк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 752/7012/15-ц, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АктаБанк» заборгованості за кредитним договором від 23 вересня 2013 року про відкриття та обслуговування овердрафту за картковим рахунком № НОМЕР_1 на його правонаступника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Київський апеляційний суд постановою від 26 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким заяву задовольнив. Замінив стягувача ПАТ «АктаБанк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 752/7012/15-ц, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АктаБанк» заборгованості за кредитним договором від 23 вересня 2013 року про відкриття та обслуговування овердрафту за картковим рахунком № НОМЕР_1 правонаступником - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Верховний Суд ухвалою від 14 лютого 2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року.
18 листопада 2025 року ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі у справі, через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Разом із цим, ОСОБА_1 у касаційній скарзі заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року з посиланням на те, що коли їй стало відомо про обставини з отриманням кредиту та зобов'язання її чоловіка вона відразу звернулася до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року, проте ухвалою Київського апеляційного суду від 30 липня 2025 року їй було відмовлено у її прийнятті у зв'язку із скасування ухвали суду першої інстанції. Постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2025 року вона отримала лише 03 листопада 2025 року. Крім того, 31 липня 2025 року відкрито кримінальне провадження, в тому числі, за обставинами пошкодження житлового приміщення за її адресою внаслідок здійснення обстрілу м. Києва рф, що унеможливило доставку кореспонденції. Вважає, що строк на касацій оскарження починається з 04 листопада та закінчується 03 грудня 2025 року включно. Ураховуючи наведене, заявник вважає, що є підстави для задоволення клопотання та поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними з огляду на таке.
Встановлено, що 12 червня 2025 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року у цій справі.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на апеляційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року.
Дослідженням документів у справі №№ 752/7012/15-ц, які наявні в системі «Електронний суд», встановлено, що згідно із супровідним листом Київського апеляційного суду № 752/7012/15-ц/167628/2025 ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року була направлена на адресу ОСОБА_1 04 серпня 2025 року.
Верховний Суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року вона вперше отримала 03 листопада 2025 року, оскільки звертаючись 12 червня 2025 року до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року, заявник була обізнана про оскаржувану постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року.
За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов'язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи, а не лише для позивача, який не виконав вказівки Верховного Суду.
За таких обставин наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення строку касаційного оскарження наразі недоведені, а отже на даний час не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, - надати строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести обґрунтовані підстави для поновлення цього строку, та надати відповідні докази на їх підтвердження, а саме - докази того, що ОСОБА_1 отримала вперше постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року саме 03 листопада 2025 року (такими доказами можуть бути довідка із суду).
Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подачу фізичною особою касаційної скарги на ухвалу суду складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 484,48 грн (3 028,00 грн х 0,2 х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 484,48 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 як особи, яка не брала участі у справі, на постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев