09 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 185/3245/25
провадження № 61-14637ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідачка), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яводчака Олександра Васильовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька,-
Обставини справи
1. У березні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат
Яводчак О. В. звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що він є сином покійного
ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, отриманого під час роботи у шкідливих умовах праці на посаді механіка підземного шахти «імені М. І. Сташкова» Виробничого об'єднання «Павлоградвугілля», правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
У зв'язку із тяжкою хворобою та передчасною смертю батька позивач зазначав, що йому було завдано непоправної моральної шкоди, яка полягає в тому, що позивач відчуває постійні моральні страждання, наслідком якого є порушення нормальних життєвих зв'язків між позивачем та покійним батьком, позивач позбавлений можливості вести повноцінний спосіб життя, постійно відчуває моральні страждання, відчуває почуття розпачу та тривоги.
Виходячи з наведеного просив стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на свою користь 600 000,00 грн як відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб та інших зборів та платежів.
2. Рішенням від 30 травня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області позов задовольнив частково.
Стягнув з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 200 000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька. У іншій частині позову відмовив.
Вирішив питання розподілу судових витрат.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося з апеляційною скаргою до Дніпровського апеляційного суду.
4. Постановою від 28 жовтня 2025 року Дніпровський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 30 травня 2025 року - скасував та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи касаційної скарги
5. 21 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Яводчак О. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року та просив скасувати оскаржувану постанову, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2025 року залишити без змін.
6. ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження посилається на
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
7. Так, заявник зазначає, що апеляційним судом не враховано висновок щодо умов виникнення права члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю особи, спричиненню професійним захворюванням (викладений у постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року у справі № 6-576цс15; викладені у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі
№ 233/6424/16-ц, від 09 серпня 2018 року у справі № 237/757/17, від 09 серпня
2018 року у справі № 210/2525/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі
№ 215/3825/16-ц, від 21 лютого 2018 року у справі № 212/1945/16-ц).
8. ОСОБА_1 зазначає, що апеляційним судом не враховано висновки: щодо застосування статті 1168 Цивільного кодексу України, що викладений у постанові Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 759/11457/17; щодо визначення втрати рідної людини як найвищої немайнової втрати, що викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 607/11755/20.
9. Також заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин справи.
Позиція Верховного Суду
10. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
11. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
12. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята
статті 19 ЦПК України).
13. Ціна позову у цій справі в загальному розмірі становить 600 000,00 грн, яка станом на 01 січня 2025 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн).
14. Враховуючи наведені положення процесуального закону, які є зрозумілими ціну позову у цій справі, постанова Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року не підлягає касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому касаційне провадження у цій справі не підлягає відкриттю.
15. Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України.
16. Обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом за змістом касаційної скарги у цій справі не встановлено.
17. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
18. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
19. Відмова у відкритті касаційного провадження у справі, яка не підлягає касаційному оскарженню, відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
20. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
21. Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).
22. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої
статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Яводчака Олександра Васильовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька -відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак О. М. Осіян Н. Ю. Сакара