08 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 752/15486/24
провадження № 61-6398ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В. розглянув заяву судді Пророка В. В. про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення у власність нерухомого майна, стягнення грошових коштів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року
1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив виділити у власність ОСОБА_2 групу нежитлових приміщень першого поверху: частини нежилого будинку (цех КПППНІ) (в літ. Б), загальною площею 493,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2654339980000), групу нежитлових приміщень другого та третього поверхів (в літ. Б), загальною площею 285,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2654385880000), стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 738 252,00 грн грошової компенсації вартості частки ОСОБА_1 у розмірі 1/2 у праві власності на вказане майно.
2. Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 21 січня 2025 року відмовив ОСОБА_2 у поновленні строку на подання відзиву на позовну заяву та строку на звернення до суду з зустрічною позовною заявою, зустрічний позов ОСОБА_2 залишив без розгляду.
3. Київський апеляційний суд постановою від 16 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнив. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року скасував і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. У травні 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Леськов В. П., через засоби поштового зв'язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року в указаній справі.
5. Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року. Витребувано з Голосіївського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 752/15486/24.
6. Вказана ухвала на підставі частини третьої статті 415 ЦПК України була оформлена суддею Петровим Є. В., оскільки Пророк В. В., як суддя-доповідач у цій справі, був не згідний з відкриттям касаційного провадження, оскільки, на його переконання, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід було відмовити, про що детально описано в його окремій думці від 09 червня 2025 року.
7. 08 грудня 2025 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є інші обставини, які можуть викликати сумніви в його неупередженості та об'єктивності (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України).
8. Суддя Пророк В. В. зазначив, що саме з підстав висловлення ним окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд вже відводив його від участі у розгляді справи № 757/7499/17-ц (провадження № 61?9313св20) (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справи № 456/253/22 (провадження № 61-6231ск24) (ухвала Верховного Суду
від 12 липня 2024 року), справи № 461/6975/23 (провадження
№ 61-8129св24) (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справи № 2-750/11 (провадження № 61-7603св24) (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року). Тому, оскільки в його окремій думці від 09 червня 2025 року була фактично викладена його правова позиція щодо результатів розгляду Верховним Судом справи № 752/15486/24, задля недопущення виникнення обставин які могли б викликати у учасників справи, зокрема у Одеської міської ради, та сторонніх спостерігачів сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, він й заявив про самовідвід від розгляду справи № 752/15486/24 (провадження № 61-6398ск25).
9. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
10. Відповідно до частин першої - третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
11. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02,
від 09 листопада 2006 року).
12. Згідно з частиною дев'ятою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
13. Зазначені суддею, який входить до складу колегії, - Пророком В. В. у заяві про самовідвід доводи не свідчать про існування обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості та об'єктивності під час вирішення цієї справи.
14. Посилання у заяві про самовідвід на те, що саме з підстав висловлення суддею Пророком В. В. окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд відвів його від участі у розгляді справи № 757/7499/17-ц (провадження № 61?9313св20) (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справи № 456/253/22 (провадження № 61-6231ск24) (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справи № 461/6975/23 (провадження № 61-8129св24) (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справи № 2-750/11 (провадження № 61-7603св24) (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року), колегія суддів відхиляє, оскільки під час вирішення у цій справі спору по суті суддя Пророк В. В. не заявляв самовідвід з тих підстав, що він в окремій думці від 09 червня 2025 року (щодо помилкового відкриття касаційного провадження) вже висловив свою правову позицію за доводами касаційної скарги.
15. В окремій думці, викладеній суддею Верховного Суду Пророком В. В. у цій справі, він висловив свою позицію щодо процесуального питання (щодо помилкового відкриття касаційного провадження у зв'язку з тим, що судове рішення не підлягає касаційному оскарженню), проте не робив жодних висновків щодо вирішення спору у цій справі по суті.
16. Інших, визначених статтями 36-37 ЦПК України підстав для самовідводу, також не встановлено.
17. За таких обставин колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє судді Верховного Суду Пророку В. В., який входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв'язку з відсутністю визначених цивільним процесуальним законодавством України обставин, які виключають його участь у розгляді цієї справи.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Пророк
А. А. Калараш
Є. В. Петров
Ухвала відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України оформлена суддею Каларашем А. А.