12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 712/265/25
провадження № 61-11992св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Калараша А. А.,
суддів Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 6»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаська міська рада,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року, постановлену колегією у складі суддів Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 6» (далі - ТОВ «УК «Нова якість» Дільниця 6») з позовом про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
2. З метою поновлення своїх порушених прав просила суд:
1) визнати протиправними дії ТОВ «УК «Нова якість» Дільниця 6» щодо нарахування ОСОБА_1 боргу за надання послуг з управління багатоквартирним будинком з 01 серпня 2020 року на суму 19 204,02 грн;
2) зобов'язати ТОВ «УК «Нова якість» Дільниця 6» здійснити перерахунок заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком, виключивши суму боргу, нараховану після 01 серпня 2020 року у розмірі 19 204,02 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
3. Рішенням від 02 червня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси позов ОСОБА_1 залишив без задоволення.
4. Постановою від 09 вересня 2025 року Черкаський апеляційний суд скасував рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 червня 2025 року, ухвалив нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними дії ТОВ «УК «Нова якість» Дільниця 6» щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості з 01 серпня 2020 року у розмірі 19 204,02 грн за надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
5. Ухвалою від 19 вересня 2025 року Черкаський апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
6. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що у зв'язку з ненаданням позивачем до суду ордера на надання правничої допомоги відсутні підстави стверджувати про понесення нею витрат на правничу допомогу.
7. Верховний Суд ухвалою від 22 вересня 2025 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року, визнавши справу малозначною у зв'язку з її незначною складністю відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
8. 24 вересня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року.
9. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, відмовивши в ухваленні додаткового рішення з підстав відсутності ордера адвоката на надання правничої допомоги ОСОБА_1 (абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України).
10. Також суд апеляційної інстанції застосував норму права без врахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24, оскільки не взяв до уваги той факт, що у суду відсутні підстави для сумнівів у наявності у особи статусу адвоката за відсутності відомостей про визнання недійсним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, його скасування або припинення.
Доводи інших учасників справи
11. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «УК «Нова якість» Дільниця 6» посилається на те, що висновки суду апеляційної інстанції є обґрунтованими та відповідають вимогам процесуального закону. Відповідач вважає, що за умови ненадання адвокатом ордеру на надання правничої допомоги відсутні належні та допустимі докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, оскільки всі процесуальні документи подані особисто ОСОБА_1 , а адвокат жодного разу не брала участь у розгляді справи.
Провадження у суді касаційної інстанції
12. Ухвалою від 07 жовтня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року.
13. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права (абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України).
14. Крім того, заявник вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без врахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 січня 2025 року № 761/5870/24 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, якими керується суд
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів керується такими міркуваннями.
17. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
18. Тобто, ухвали суду апеляційної інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення можуть бути оскаржені в касаційному порядку з врахуванням встановлених законом обмежень.
19. Відповідно до частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови, судові накази.
20. Згідно з частиною третьою статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
21. Ухвалою від 22 вересня 2025 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року, оскільки дійшов висновку про малозначність справи внаслідок її незначної складності відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
23. Частинами третьою та четвертою статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
24. Тлумачення положень статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат на правничу допомогу.
25. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 202/3681/16.
26. Оскаржуваною ухвалою вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, розгляд якого процесуальний закон зобов'язує суди здійснювати у основному судовому рішенні по суті спору. За результатами розгляду цього процедурного питання в ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено внаслідок недостатності доказів на підтвердження факту понесених витрат.
27. Такі обставини унеможливлюють касаційний перегляд ухвали Черкаського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року, яка є невід'ємною частиною основного судового рішення, а отже також не підлягає касаційному оскарженню, оскільки постановлена у справі незначної складності, визнаній Верховним Судом малозначною в ухвалі від 22 вересня 2025 року.
28. Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України»).
29. Умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
30. У рішенні ЄСПЛ у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02 березня 1987 року у справі «Monnel and Morris v. the United Kingdom», рішення від 29 жовтня 1996 року у справі «Helmers v. Sweden»).
31. Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб.
32. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки касаційне провадження у справі було відкрито за касаційною скаргою на судове рішення, яке з огляду на фактичні обставини у цій справі не підлягає касаційному оскарженню, оскільки є складовою основного судового рішення, ухваленого у справі незначної складності, визнаній судом малозначною, то касаційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись статтями 261, 396, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість «Дільниця 6», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаська міська рада, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії закрити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. А. Калараш
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
В. В. Пророк
Відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України постанову оформлено суддею Петровим Є. В.