10 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 905/2307/21 (905/496/22)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале»
на рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2025
у справі № 905/2307/21 (905/496/22)
за позовом арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале»,
про визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору №2005-110/4 від 10.11.2006 та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22) позовні вимоги арбітражного керуючого (розпорядник майна у справі №905/2307/21) Карауш Юлії Вікторівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» про:
- визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору №2005-110/4 від 10.11.2006 з додатками до нього, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електросталь»;
- застосування наслідків недійсності правочину та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Електросталь» оригінали наступних документів: договір купівлі-продажу від 12.05.2005, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7452046 від 07.06.2005;
- скасування рішення про державну реєстрацію іпотеки, а саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 786125 від 10.03.2013, Мар'їнське районне управління юстиції, Донецька обл., реєстраційний номер іпотеки: 4040175, реєстратор: Покровський районний нотаріальний округ;
- скасування запису про державну реєстрацію іпотеки 305832 від 10.11.2006, задоволено.
Визнано недійсним з моменту укладення іпотечний договір №2005-110/4 від 10.11.2006 з додатками до нього, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електросталь».
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтале» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Електросталь» оригінали наступних документів: договір купівлі-продажу від 12.05.2005, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7452046 від 07.06.2005.
Скасовано рішення про державну реєстрацію іпотеки, а саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 786125 від 10.03.2013, Мар'їнське районне управління юстиції, Донецька обл., реєстраційний номер іпотеки: 4040175, реєстратор: Покровський районний нотаріальний округ.
Скасовано запис про державну реєстрацію іпотеки 305832 від 10.11.2006.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» на користь арбітражного керуючого (розпорядник майна у справі №905/2307/21) Карауш Юлії Вікторівни відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 7 939,20 гривень.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтале» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 у справі № 905/2307/21 (905/496/22) залишено без змін.
До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22), а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №905/2307/21 (905/496/22) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2025.
За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з позовною заявою).
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно пп. 9 п.2-1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 становить 2481,00 грн.
Враховуючи предмет спору та вимоги касаційної скарги, за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22), сума судового збору становить 15 878,40 грн (2481,00 грн х 4 (4 вимоги немайнового характеру)х 200% х 0,8) .
Однак, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій ви-кладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу приз-вело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на від-повідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
Водночас, у касаційній скарзі не зазначено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга на рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22) з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), а саме: не зазначено пункти частини 2 статті 287 ГПК України, на підставі яких подається касаційна скарга.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.
Отже ТОВ «Монтале» не дотрималося вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України
Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, Скаржникам необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 15 878,40 грн;
- зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 287 ГПК України підстави (підстав).
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» на рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 у справі №905/2307/21 (905/496/22) залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Монтале» строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю «Монтале» усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 15 878,40 грн;
- зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 287 ГПК України підстави (підстав).
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Монтале», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.В. Жуков